ПОСТАНОВА
Іменем України
09 квітня 2019 року
Київ
справа №826/10733/15
адміністративне провадження №К/9901/13230/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2016 (суддя Погрібніченко І.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 (судді: Бабенко К.А. (головуючий), Кузьменко В.В., Степанюк А.Г.) у справі № 826/10733/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-Індастріз Україна" до Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТНК-Індастріз Україна" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Чернігівської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2015/000076/1 від 09.04.2015 та карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040001/2015/00002 від 09.04.2015 та №102040001/2015/00003 від 10.04.2015.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем до декларації митної вартості були додані документи, що підтверджують митну вартість. Натомість всі зауваження контролюючого органу не свідчать про неповноту відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані в поданих документах, а тому рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмов прийнято відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України (4495-17)
та підлягають скасуванню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 102000010/2015/000076/1 від 09.04.2015 та картки відмов в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102040001/2015/00002 від 09.04.2015 та № 102040001/2015/00003 від 10.04.2015.
4. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмов, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, як не було надано і відповідних доказів щодо наявності обґрунтованого сумніву щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25 червня 2013 року між ПАТ "НК "Роснефть" (Росія) та ТОВ "ТНК-Індастріз Україна" (покупець), укладено Контракт №0000713/2235К, відповідно до якого, продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується купити і оплатити нафтопродукти, в подальшому "Товар", з відгрузкою на експорт на протязі з 01 липня 2013 року по 30 червня 2014 року (включно) з можливістю вивозу перехідних об'ємів Товару до 30 серпня 2014 року (включно). Найменування, кількість, якість, ціна, період поставки, базис поставки та інші необхідні умови поставки обмовлюються Сторонами в щомісячних Додатках та/або Доповненнях, які є невід'ємною частиною даного Контракту.
30 січня 2015 року було укладено Додаток № 34 до Контракту №0000713/2235К від 25 червня 2013 року, відповідно до якого, продавець зобов'язується продати, а покупець купити та оплатити Газ вуглеводний ПБТ на умовах CPT станція Суземка. Ціна за одну метричну тону Товару складає середнє із середніх котирувань "СПБТ" напроти заголовку графи "Argus STBT DAF Ukraine", опублікованих в "Argus International LPG" протягом календарного місяця відвантаження Товару від станції відправлення мінус знижка 60 доларів США за тону метричну, що постачається на умовах СРТ станція Суземка.
16 лютого 2015 року позивачем через митного брокера в порядку електронного декларування до контролюючого органу подано тимчасову митну декларацію №102040001/2015/100180, з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару за Контрактом №000713/2235К від 25 червня 2013 року, а саме: Газ вуглеводний скраплений паливний пропан-бутан технічний марки ПБТ, що відповідає вимогам ГОСТу Р 52087-2003. Вміст компонентів: метану, етану, етилену 2.6, 2.8%, пропану 49.3, 50.2%, пропілену 0.4%, бутану 46.8, 47.5%, бутиленів 0.0%. Використовується у якості моторного палива для автомобільного транспорту та для комунально-побутових та промислових потреб та Газ вуглеводний скраплений паливний пропан-бутан технічний марки ПБТ, що відповідає вимогам ГОСТу Р 52087-2003. Вміст компонентів: метану, етану, етилену 2.4, 2.6%, пропану 47.0, 48.4 %, пропілену 0.3, 0.4%, бутану 48.8, 50.0%, бутиленів 0.1%. Використовується у якості моторного палива для автомобільного транспорту та для комунально-побутових та промислових потреб.
Митна вартість товару заявлена позивачем за основним методом - за ціною договору.
В підтвердження заявленої митної вартості товару та її визначення за першим методом, позивачем було подано картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 100/2012/0000095 від 26 лютого 2015 року; попередню Митну декларацію №102040001/2015/895013 від 13 лютого 2015 року; Накладні ЦІМ/УМВС №№ АЦ098985, АЦ098986, АЦ098987, від 10 лютого 2015 року, № АЦ098986 від 10 лютого 2015 року, №АЦ098987, АЦ098988 від 10 лютого 2015 року; розрахунок попередньої ціни від 12 лютого 2015 року; Інвойс № 7215800068 від 02 лютого 2015 року; Інвойс № 7215902097 від 28 лютого 2015 року; Контракт № 000713/2235К від 25 червня 2013 року; Доповнення № 34 від 30 січня 2015 року до Контракту №000713/2235К від 25 червня 2013 року; Зміни 1, 2, 3, 4 від 28 червня 2013 року, 10 липня 2013 року, 30 жовтня 2013 року, 23 червня 2014 року до Контракту №000713/2235К від 25 червня 2013 року; Договір про надання послуг митного брокера № 0018ПЦ від 01 січня 2015 року; Сертифікат відповідності UA8.145.01.00057-15 від 16 лютого 2015 року; Декларації про походження товару № АЦ098985, №АЦ098986, №АЦ098987, № АЦ098988 від 10 лютого 2015 року; Паспорти якості 02558 від 07 лютого 2015 року та 02602, 02629, 02630 від 08 лютого 2015 року; копію Митної декларації країни відправлення № 10006120/090315/0000246 від 09 лютого 2015 року.
Також, на вимогу контролюючого органу, позивачем додатково подано щотижневики огляду ринку зрідженого газу і конденсату в СНД "Argus Зріджений газ і конденсат" за 04 лютого 2015 року, 11 лютого 2015 року, 18 лютого 2015 року, 04 березня 2015 року; Лист № 85-8127 від 10 лютого 2015 року щодо порядку визначення вартості поставок; Розрахунок ціни (кінцевої вартості) від 05 березня 2015 року.
За наслідками опрацювання додатково наданих позивачем документів контролюючим органом виявлено відсутність у них відомостей відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товарів.
Контролюючим органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 09.04.2015 № 102000010/2015/000076/1, яким митну вартість товарів визначено у сумі 0,2120 USD/одиницю із застосуванням резервного методу.
Також, митним органом прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040001/2015/00002 від 09.04.2015.
10.04.2015 у зв'язку з незгодою з рішенням про коригування митної вартості товарів, позивачем подано додаткову декларацію до тимчасової митної декларації №102040001/2015/100486, за результатом розгляду якої митним органом прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102040001/2015/00003 від 10.04.2015.
З метою недопущення порушень строків митного оформлення, 10.04.2015 контролюючого органу подано додаткову митну декларацію № 102040001/2015/100493, якою задекларовано митну вартість товару з урахуванням зазначеного рішення про коригування митної вартості товарів.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновку судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду відсутність в поданих позивачем документах інформації щодо всіх складових митної вартості, а також на ненадання позивачем всіх витребуваних додаткових документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок, та які б підтверджували числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок. Вказує на не дослідження судами всіх обставин справи, що мають безпосереднє значення для її правильного вирішення, зокрема не дослідження розрахунку остаточної ціни товару, розбіжностей щодо строків оплати.
9. Товариством відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Конституція України (254к/96-ВР)
:
10.1. Стаття 19.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Митний кодекс України (4495-17)
(у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Частина 1 статті 49.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
11.2. Частина перша статті 52.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
11.3. Частина друга статті 53.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
11.4. Частина третя статті 53.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
11.5. Частина четверта статті 53.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
11.6. Частина п'ята статті 53.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
11.7. Частина перша статті 54.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
11.8. Частина друга статті 54.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
11.9. Частина третя статті 54.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
11.10. Частина шоста статті 54.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
11.11. Частина сьома статті 54.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
11.12. Частина перша статті 57.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
11.13. Частина друга статті 57.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
11.14. Частина третя статті 57.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
11.15. Частина четверта статті 57.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
11.16. Частина восьма статті 57.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.
13. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
14. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
15. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
16. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
17. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (4495-17)
(ст. 53) заборонено.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
19. Судами встановлено, що позивачем надано необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.
20. Натомість, відповідачем всупереч вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень судами) не було надано жодного доказу наявності у контролюючого органу під час здійснення митних процедур щодо імпортованого позивачем товару, обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
Наведені вище приписи митного законодавства зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Проте, як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи митний орган ні під час проведення процедури консультацій, ні під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів не зазначив яка саме інформація щодо складових митної вартості була відсутня в документах наданих позивачем під час митного оформлення, чи які саме розбіжності, неточності містять подані до митного оформлення документи, та які конкретно документи можуть усунути сумніви митного органу.
21. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, виключають можливість застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
22. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.
23. Враховуючи встановлені обставини справи, зокрема, що відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач надав наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України (4495-17)
, необхідні для визначення митної вартості, та які містять інформацію про митну вартість та її складові. Натомість всупереч частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень судами) контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
24. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 слід залишити без задоволення.
25. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
26. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 у справі №826/10733/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова,
Судді Верховного Суду