Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

Позивач звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до відповідача про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва торговельно - офісного центру, який розташований за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя,1.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 27.09.2010 р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2012р., позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано за ТзОВ "АТ Промсервіс" право власності на об'єкт незавершеного будівництва торгівельно-офісного центру за адресою - АДРЕСА_1 1.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення процесуальних норм та безпідставність задоволення позовних вимог, просить рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача - ТОВ "АТ Промсервіс", проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого та апеляційного господарських судів –скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з наступних підстав.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що між відповідачем та кредиторами ОСОБА_1, ОСОБА_2. та ОСОБА_3. виникло зобов'язання, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Конхесіменто" зобов'язалось передати кредиторам майно, а саме: частини приміщення незавершеного будівництва торгівельного центру, розташованого у АДРЕСА_1 1, що підтверджується матеріалами даної справи.

ОСОБА_1 - частину готового приміщення торгівельного центру, що будується товариством за адресою: у АДРЕСА_1 1 (37,37% від загальної площі торгівельного центру). Майно, що передається ОСОБА_1 складатиметься з: 1-го, 2-го, 3-го, 4-го поверхів та підвалу корпусу "Б", загальна проектна площа 7318,0 кв.м., котельної на даху корпусу "Б" площею 135,7 кв.м., сходових клітин корпусу "Б" площею 411,6 кв.м. та місця під ескалаторами проектною площею 232,5 кв.м.

ОСОБА_2 - частину готового приміщення торгівельного центру, що будується товариством за адресою: АДРЕСА_1 1 (33,00% від загальної площі торгівельного центру), разом із земельною ділянкою, на якій знаходяться усі приміщення торгівельного центру. Майно, що передається ОСОБА_2, складатиметься з: корпусу "А" загальною площею 5940,0 кв.м., в який входять 1-й, 2-й, 3-й, 4-й поверхи та підвал корпусу "А"; підвал, 1-й, 2-й та 3-й поверхи корпусу "В" загальною площею 1209,2 кв.м. та земельної ділянки для "комерційного використання", розташованої за адресою АДРЕСА_1 1, загальною площею 0,6073 га, кадастровий номер 0510136600:02:045:0013, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 257779 від 07.05.2008 року. Термін здачі товариством торгівельного центру в експлуатацію - 01.10.2009 року. Термін передачі товариству вказаного майна - 01.11.2009 року.

Державну реєстрацію до установчих документів проведено 29.04.2009р.

Також, згідно з інвестиційним договором та угоди про розподіл площі торговельного центру, інвестору –ОСОБА_3 відвилася частка, яка становить 29,63 % будівлі торговельного центру, загальною площею 6 418,70 кв.м. і яка складається з : підвалу, 1-го, 2-го, 3-го, 4-го поверхів та технічного поверху корпусу "Г", загальною проектною площею 4566,1 кв.м., технічного поверху корпусу "Б", загальною проектною площею 1498,6 кв.м., четвертого поверху корпусу "В", загальною проектною площею 336,7 кв.м., сходової клітини 4-го поверху корпусу "В", загальною проектною площею 17,3 кв.м.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до Договору уступки права вимоги № 1 від 14.04.2010 р., Договору уступки права вимоги № 2 від 14.04.2010 р. та Договору уступки права вимоги №3 від 14.04.2010 року ОСОБА_2., ОСОБА_1 та ОСОБА_3. уступили ТзОВ "АТ Промсервіс" свої права вимоги до відповідача ТзОВ "Девелопментська компанія - Центр комерційної нерухомості", правонаступником якого є ТзОВ "Конхесіменто", а саме: частини приміщення незавершеного будівництва торгівельного центру, розташованого у АДРЕСА_1 1.

Внаслідок укладення угод уступки вимоги позивач набув права вимоги від Товариства спірного майна.

Довідкою Комунального підприємства "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" від 29.06.2010 року підтверджується, що власником об'єкта незавершеного будівництва торгово-офісного комплексу в м. Вінниці по вул. 600-річчя, 1 є ТзОВ "Девелопментська компанія - Центр комерційної нерухомості". Відповідно до договорів № 1, № 2, № 3 від 14.04.2010 року Товариство володіє 100% торгівельного центру.

Разом з тим, відповідно до укладених договорів уступки права вимоги №1, №2 та №3 відповідач не виконав свої зобов'язання щодо передачі майна, що і стало підставою для подання даного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Зі змісту ст. 392 ЦК України вбачається, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Переглядаючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції, залишивши його без змін, вказав, що майно, яке передано в іпотеку Банку (скаржнику) є відмінним від того, яке є предметом даного позову у зв'язку з чим права Банку, як іпотекодержателя спірного майна, не порушені.

Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними виходячи з наступного.

З наявних у справі матеріалах вбачається, що 25.05.2007 р. між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції та ТОВ "ДК-ЦКН", правонаступником є ТОВ "Конхесіменто", укладено договір іпотеки №010/03-11/41, відповідно до якого було передано в забезпечення вимог за Кредитним договором № 010/03-11/22 від 18.05.2007р. в іпотеку нерухоме майно - земельну ділянку, загальною площею 0,6073 га, розташовану в м. Вінниці по вул. 600-річчя, 1, що належала ТзОВ "Девелопментська компанія - Центр комерційної нерухомості" на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку ЯБ № 689441 та розташовані на ній об'єкти, а саме: виробнича будівля літера "А" загальною площею, 6048 кв.м., склад літера "Б" загальною площею 145,6 кв.м. та виробничо-побутовий корпус літера "В" загальною площею 1209,8 кв.м., були повністю знищені, та на їх місці створено новий торгово-офісний комплекс літ. "А", з прибудовами літ. "А1", літ. "А2". літ. "А3", літ. "А4", літ. "А5", літ. "А6", підвалами "П/А1", "П/А2", "П/АЗ", "П/А4", "П/А6", тамбуром "а", тобто, відбулася їхня реконструкція. Вартість предмета іпотеки складає 31 903 236 грн.

Вказаний договір іпотеки не було припинено, він є чинний та на спірне майно накладена заборона відчуження предмета іпотеки.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про іпотеку" у разі передачі в іпотеку земельної ділянки, розташовані на даній земельній ділянці будівлі та споруди в тому числі і об'єкти незавершеного будівництва, є предметом іпотеки.

Судом апеляційної інстанції вказано у постанові, що предмет іпотеки (спірне майно) було знищено та проведено реконструкцію майна у зв'язку з чим апеляційний суд прийшов до висновку, що предмет договору іпотеки є відмінним від предмету спору у даній справі, а тому права Банку не порушені.

Суд апеляційної інстанції допустив суперечності, оскільки знищення майна та його реконструкція не є тотожними поняттями.

Крім того, вказаний висновок є помилковим, оскільки відповідно до статті 6 Закону України "Про іпотеку" розташований на земельній ділянці об'єкт незавершеного будівництва торгового центру по вул. 600-річчя,1 є предметом іпотеки незалежно від проведеної реконструкції.

Колегія також вважає не основаним на матеріалах справи висновок попередніх судових інстанцій про те, що оскільки кадастрові номери на земельну ділянку не співпадають, тому є підстави вважати, що у договорі іпотеки йдеться про іншу земельну ділянку.

З наведеного вбачається, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано обставину, чи дійсно припинилося право власності на нібито знищений предмет іпотеки, відповідно до частини 2 статті 349 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст. 11110 підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до вимог п.3 ст.1119 та п.3 ч.2 ст.11110 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення суду першої інстанції або постанову апеляційної і передати справу на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення, що стосується прав і обов’язків осіб, які не були залучені до участі у справі.

Отже, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що, розглянувши справу без залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції, як іпотекодержателя,, були вирішені питання про права і обов'язки останнього.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд порушив норми господарського процесуального закону при розгляді даної справи, а апеляційний господарський суд не прийняв заходи щодо усунення цих порушень.

Вищевикладене свідчить про неповний та необ'єктивний розгляд справи, як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції оскільки, в порушення вимог ст.ст. 32- 34, 43 ГПК України, суди не з'ясували належним чином дійсні обставини справи, що вплинуло на їх юридичну оцінку, а, відповідно, і правильність застосування норм матеріального права.

Вищенаведене свідчить про наявність підстав для скасування рішення місцевого господарського та постанови апеляційного господарського суду з направленням на новий розгляд до місцевого господарського суду, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України (1798-12) підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, обговорити питання щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції, всебічно, повно, об’єктивно з’ясувати всі обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини, та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції задовольнити частково

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2012р. та рішення Господарського суду Вінницької області від 27.09.2010р. у справі № 10/93-10 скасувати.

Справу №10/93-10 направити до Господарського суду Вінницької області на новий розгляд в іншому складі суддів.