21-1397во07 Про визнання неправомірними дій Управління Міністерства внутрішніх справ України щодо невиплати одноразової допомоги - Текст документа

розглянувши у порядку письмового провадження за скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (далі - УМВС) про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2007 року справу за скаргою ОСОБА_1 на дії УМВС щодо відмови у виплаті одноразової допомоги,

У березні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії УМВС щодо відмови у виплаті одноразової допомоги, обґрунтувавши скаргу посиланням на частину 6 статті 23 Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-XII "Про міліцію".

Ленінський районний суд м. Кіровограда рішенням від 24 березня 2003 року, яке залишив без змін Апеляційний суд Кіровоградської області ухвалою від 19 серпня 2003 року, скаргу задовольнив частково - зобов'язав УМВС виплатити ОСОБА_1 одноразову допомогу в розмірі трирічного грошового утримання в сумі 22 633 грн 20 коп.

Судові рішення мотивовані тим, що захворювання виникло у позивача в період проходження служби в органах внутрішніх справ, а тому він має право на отримання одноразової допомоги на підставі частини 6 статті 23 Закону "Про міліцію".

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 червня 2007 року ухвалені у справі судові рішення залишив без змін.

У скарзі УМВС порушило питання про перегляд за винятковими обставинами та скасування цієї ухвали. На обґрунтування скарги воно послалося на неоднакове застосування судами касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права та на рішення Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20 жовтня 2004 року, 10 листопада 2004 року та від 27 квітня 2005 року, в яких ця норма застосована інакше, ніж в оскаржуваному рішенні.

Скарга УМВС підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 6 статі 23 Закону "Про міліцію" (565-12) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі каліцтва, заподіяного працівникові міліції при виконанні службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніш як через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце у період проходження служби, йому виплачується одноразова допомога в розмірі від трирічного до п'ятирічного грошового утримання (залежно від ступеня втрати працездатності) і призначається пенсія по інвалідності.

У зазначеній статті закріплено основні положення щодо державного страхування та відшкодування шкоди в разі загибелі або каліцтва працівника міліції, а також визначено граничні суми грошових виплат у разі настання страхового випадку.

Згідно з пунктом 3 Постанови Верховної Ради України від 25 грудня 1990 року № 583-XII "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про міліцію" (583-12) стаття 23 цього Закону набрала чинності після затвердження постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1991 року № 59 (59-91-п) (у редакції постанови від 19 листопада 1992 року № 627 зі змінами, внесеними постановами від 9 березня 1995 року № 165, 22 березня 1995 року № 206 та від 28 червня 1997 року № 664) Положення про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України (далі - Положення), в якому було регламентовано порядок і умови проведення страхових виплат; передбачено критерії визначення розміру відшкодування залежно від ступеня втрати працездатності в межах граничної суми, встановленої в зазначеній нормі закону; визначено особу страховика - Національну акціонерну страхову компанію "Оранта" (далі - НАСК "Оранта"), строки і порядок виплати страхових сум.

За змістом пунктів 1, 3 - 5 Положення (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Міністерство внутрішніх справ України перераховує страхові платежі з державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України на спеціальний рахунок НАСК "Оранта", яка в разі настання страхових подій, передбачених у пункті 2 Положення, проводить виплату страхових сум. Спори, які виникають із приводу виплати страхових сум і сторонами в яких є застрахований (його спадкоємці) та страховик - НАСК "Оранта", вирішуються в судовому порядку.

Не врахувавши вимоги зазначених норм, суди помилково поклали обов'язок виплатити позивачеві одноразову грошову допомогу на УМВС .

Оскільки у справі не потрібно збирати і додатково перевіряти докази, суд повно і правильно встановив її обставини, але допустив помилку в застосуванні норм права, всі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 241- 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

Скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 березня 2003 року, ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2003 року, ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs907086) від 12 червня 2007 року скасувати, у задоволенні позову відмовити.