Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів: Запорощенка М.Д., Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі автовокзали", м. Донецькна постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2013 року та на рішення господарського суду Херсонської області від 13.06.2013 року у справі № 923/525/13 господарського суду Херсонської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс", м. Херсон до товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі автовокзали", м. Донецьк про визнання недійсним договору купівлі-продажу

За участю представників сторін:

від позивача: Проценко Л.С. (дов.№01/648 від 13.06.2013 року);

від відповідача: не з'явився;

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 13.06.2013 року у справі №923/525/13 (суддя: Гридасова Ю.В.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі автовокзали" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 21.09.2009р. та зареєстрованого в реєстрі за №1267 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Резніченко О.А.; вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2013 року по справі №923/525/13 (судді: Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т.) рішення господарського суду Херсонської області від 13.06.2013р. по справі №923/525/13 залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовані наявністю правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки спірний правочин суперечить ст. 91 Цивільного кодексу України у зв'язку з тим, що в момент вчинення правочину цивільна правоздатність ТОВ "Херсонавтотранс" була обмежена ухвалою господарського суду Донецької області від 16.09.2009 р. у справі № 32/81 пн, крім того, відповідно до довідки ТОВ "Херсонавтотранс" об'єкт нерухомого майна за спірним договором купівлі-продажу в період часу з 21.09.2009р. по теперішній день за актом прийому-передачі не передавався, документація, зазначена у п. 8 спірного договору купівлі-продажу не передавалася відповідачеві, фактично з 21.09.2009р. по теперішній час будівлі та споруди Херсонського міжміського автовокзалу за адресою - м. Херсон, вул. Будьонного, 1 належить на праві власності саме позивачеві та використовується ним у своїй господарській діяльності.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі автовокзали" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2013 року та рішення господарського суду Херсонської області від 13.06.2013 року по справі №923/525/13 та прийняти нове рішення по справі №923/525/13, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а прийняті судові акти без змін.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення.

Заслухавши представника позивача, який з'явився в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині; цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.09.2009 року ТОВ "Херсонавтотранс" за договором купівлі-продажу продало ТОВ "Донецькі автовокзали" нерухоме майно - будівлі та споруди Херсонського міжміського автовокзалу, що знаходяться за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Будьонного, буд. 1.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.09.2009р. по справі № 32/81 заборонено ТОВ "Херсонавтотранс" вчиняти дії, пов'язані з відчуженням нерухомого майна ТОВ "Херсонавтотранс", а також будь які правочини, пов'язані з розпорядженням майна на користь третіх осіб. Зазначена ухвала суду містить ще ряд заборон, щодо дій з майном ТОВ "Херсонавтотранс".

Рішенням господарського суду Донецької області по справі № 32/81 пн від 21.03.2011р. за позовом Москвичова А.Ф., Москвичової О.А., Москвичової Т.І. до Горб О.О., Жарова О.П., Пащенко Л.Г., Павленко Н.П., Мартиновської І.П., Бассараба О.І., ТОВ "Херсонавтотранс", ПП "Плодове", виконавчого комітету Херсонської міської Ради, третя особа - Виконавчий комітет Донецької міської Ради (відділ державної реєстрації) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" від 25.05.2009р. (протокол № 25/05-09 і від 26.06.2009р. (протокол № 26/06-09), визнання недійсним змін до установчих документів та відомостей про юридичну особу та скасування їх державної реєстрації, договір купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Херсонавтотранс" від імені продавців підписано не встановленою особою, а від імені покупця - ПП "Плодове" підписано Луценко Володимиром Віталійовичем, особою, яка, як встановлено судом, була померлою станом на момент підписання вищезазначеного договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Херсонавтотранс".

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірний правочин суперечить ст. 91 Цивільного кодексу України у зв'язку з тим, що в момент вчинення правочину цивільна правоздатність ТОВ "Херсонавтотранс" була обмежена ухвалою господарського суду Донецької області від 16.09.2009р., винесеною в межах справи №32/81 пн.

Відповідно до довідки ТОВ "Херсонавтотранс" об'єкт нерухомого майна за спірним договором купівлі-продажу в період з 21.09.2009р. по теперішній день за актом прийому-передачі відповідачу не передавався, документація, зазначена у п.8 спірного договору купівлі-продажу також не передавалась відповідачу.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що причини пропуску строку позовної давності позивачем підтверджені належними та допустимими доказами і обґрунтовані об'єктивними обставинами, які унеможливлювали своєчасне звернення ТОВ "Херсонавтотранс" з відповідним позовом, тому суд визнав причини пропуску позовної давності поважними.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки суд першої інстанції та апеляційний господарський суд в порядку ст. ст.43, 47, 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосували матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанції норм права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятого рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника - товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі автовокзали", м. Донецьк.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 , 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі автовокзали", м. Донецьк залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2013 року та рішення господарського суду Херсонської області від 13.06.2013 року у справі №923/525/13 залишити без змін.