Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

у червні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кислотоупор ЛТД" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Атем" 491 832, 50 грн. боргу за поставлений товар, 26 062, 80 грн. – пені, 5 044, 41 грн. –3% річних та 19 698, 54 грн. –інфляційних нарахувань.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.09.2011 року у задоволенні позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржені в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 13.01.2012 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення місцевого суду змінити, вказавши в мотивувальній частині з яких підстав не враховано надані відповідачем докази щодо неналежної якості поставленого товару.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Постановляючи про відмову в позові суд першої інстанції виходив з того, що на момент судового розгляду даної справи у відповідача не настав обов’язок оплатити вартість поставленого позивачем товару у зв’язку з тим, що останній не надіслав передбачені договором рахунки-фактури.

Залишаючи рішення місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення, апеляційний господарський суд послався на ст. 103 ГПК України, якою передбачена можливість зміни лише резолютивної частини рішення першої інстанції, тому відхилив вимоги скаржника про зміну мотивувальної частини рішення шляхом зазначення того, що позов не підлягає задоволенню з підстав відмови покупця від отримання товару неналежної якості, а не у зв’язку з ненастанням строку оплати товару.

Проте погодитись з наведеними судами мотивами відмови у позові не можна.

Як вбачається із матеріалів справи, на вирішення суду передано спір щодо виконання умов договору № 12/10-1 від 23.12.2010 року, за яким позивач зобов'язався поставити відповідачу вогнетривку глину, а останній оплатити отриманий товар в обумовленні договором строки.

Згідно п. 5.2 договору оплата товару здійснюється відповідачем на умовах попередньої оплати вартості тарифу на залізничне перевезення вантажу протягом трьох банківських днів з дати надання позивачем рахунку.

Кінцевий розрахунок здійснюється протягом 14 календарних днів від дати відвантаження відповідно до рахунку-фактури.

На виконання договору, відповідно до специфікації та додаткової угоди відповідачу поставлено товар в обсязі 3 533 тон за узгодженою вартістю 956 832,50 грн., оплата за який здійснена на суму 465 000 грн., що з огляду на наведене у відзиві на позов відповідачем не оспорюється.

Частково оплативши товар та визнавши отримання претензії позивача щодо оплати решти суми відповідач обґрунтував свої заперечення проти заявлених вимог неякісним складом поставленої сировини.

Наведене зобов'язувало суд перевірити доводи позивача та заперечення відповідача, і виключало відмову у позові з посиланням на відсутність у позивача права вимоги, а у відповідача зобов'язань з оплати товару у зв'язку з ненастанням строку оплати, а тому судові рішення не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню з передачею справи на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно врахувати наведене, повно та всебічно з’ясувати дійсні обставини справи, дати належну правову оцінку заявленим вимогам, і у залежності від встановленого, постановити законне та обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду м. Києва від 07.09.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 року скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд у іншому складі суддів.