Доповідач –суддя Мележик Н.І.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Подоляк О.А.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Публічного акціонерного товариства

Банк "Траст"

на ухвалу Донецького апеляційного господарського

суду від 27.10.2011 року

у справі № 32/5009/4669/11

господарського суду Запорізької області

за позовом Фізичної особи –підприємця

ОСОБА_4

до Публічного акціонерного товариства

Банк "Траст"

про усунення перешкод в користуванні майном

та зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства

Банк "Траст"

до Фізичної особи –підприємця

ОСОБА_4

про визнання договору розірваним, зобов'язання підписати додаткову угоду до договору та акт приймання–передачі приміщення

з а участю представників:

позивача (за первісним позовом) – не з'явились

відповідача (за первісним позовом) –Чащихіна К.Е., Кузьмичова Є.Д.

позивача (за зустрічним позовом) – Чащихіна К.Е., Кузьмичова Є.Д.

відповідача (за зустрічним позовом) –не з'явились

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.09.2011 (суддя Колодій Н.А.) первісний позов задоволено, усунено перешкоди у користуванні майном Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4, шляхом виселення Публічного акціонерного товариства Банк "Траст" із нежитлових приміщень 63 та 63а у будинку АДРЕСА_1, стягнуто з Публічного акціонерного товариства Банк "Траст" на користь ОСОБА_4 217570,36 грн. неустойки, 2909,30 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство Банк "Траст" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про його скасування.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2011 року на підставі пункту 3 статті 97 ГПК України апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк "Траст" повернуто скаржнику у зв'язку зі сплатою державного мита у неналежному розмірі.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство Банк "Траст" просить скасувати ухвалу апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні доводи касаційної скарги та правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У серпні 2011 року Фізична особа –підприємець ОСОБА_4 звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства Банк "Траст" про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення із нежитлових приміщень 63 та 63а у будинку АДРЕСА_1.

22.08.2011 року позивач збільшив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної орендної плати за період прострочення виконання зобов’язання через неповернення орендованого майна.

21.09.2011 року Публічне акціонерне товариство Банк "Траст" подало зустрічну позовну заяву до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4 про визнання договору розірваним, зобов’язання підписати додаткову угоду № 4 від 12.03.2010 р. до договору оренди нежитлового приміщення від 21.04.2008 р. та акт прийому-передачі приміщення від 12.03.2010 р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.09.2011 року первісний позов задоволено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

12.10.2011 року Публічне акціонерне товариство Банк "Траст" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду Запорізької області від 21.09.2011 року, прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовної заяви ФОП ОСОБА_4, задоволення зустрічного позову ПАТ Банк "Траст" в повному обсязі, додавши, при цьому платіжне доручення № 14071 від 06.10 2011 року про сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 1087,86 грн.

Повертаючи на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк "Траст" у зв'язку з ненаданням доказів сплати державного мита у встановленому розмірі, апеляційний господарський суд зазначив про те, що скаржником замість 1087,86 грн. повинно бути сплачено державне мито у розмірі 1172,85 грн.

Згідно частини 3 статті 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати державного мита.

В силу статті 46 ГПК України і статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (які діяли на дату подання апеляційної скарги) державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Ставки та розмір державного мита, що справляється з позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, що подаються до господарських судів, встановлені Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (7-93) .

Порядок справляння державного мита врегульовано Інструкцією "Про порядок обчислення та справляння державного мита" (z0050-93) .

Як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову (з урахуванням його зміни), є вимоги, що мають немайновий (усунення перешкод у користуванні майном) та майновий (сплата неустойки) характер. Предметом зустрічного позову є вимоги немайнового (визнання договору розірваним, зобов"язання підписання додаткової угоди до договору оренди нежитлового приміщення, акта прийому-передачі приміщення) характеру.

Отже, належний до сплати скаржником розмір державного мита при поданні апеляційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 21.09.2011 року у даній справі складає 1087,85 грн. (за вимогу майнового характеру за первісним позовом), 42,50 грн. (за вимогу немайнового характеру за первісним позовом) та 42,50 грн. (за вимогу немайнового характеру за зустрічним позовом) відповідно, а тому долучене до апеляційної скарги платіжне доручення № 14071 від 06.10 2011 року про сплату державного мита у розмірі 1087,86 грн. не можна визнати належним доказом його сплати у встановленому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 цього Кодексу апеляційна скарга повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Таким чином, судом апеляційної інстанції вірно визначено, що належний до сплати розмір державного мита при оскарженні рішення господарського суду Запорізької області складає 1172,85 грн., проте, скаржник сплатив мито лише у сумі 1087,86 грн., тому висновок апеляційного господарського суду про повернення апеляційної скарги є підставним.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про правомірність винесеної судом апеляційної інстанції ухвали про повернення апеляційної скарги позивача на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, а тому підстав для скасування ухвали Донецького апеляційного господарського суду, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 – 111 7, 111 9, 111 11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк "Траст" залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2011 року у справі № 32/5009/4669/11 залишити без змін.