646/7115/17 Про визнання протиправною бездіяльність ОУПФУ щодо невиплати особі пенсії за віком та зобов`язання поновити виплату пенсії - 08.08.2019 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова в складі судді Шелест І.М. від 16.01.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Яковенка М.М., Лях О.П., Старосуду М.І. від 28.03.2018 у справі №646/7115/17 за позовом ОСОБА_1 до Слобожанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова про визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати пенсії та зобов`язання вчинити певні дії,

В жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Слобожанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Червонозаводського району м. Харкова щодо не виплати позивачу з березня 2016 року пенсії та сплатити виниклу заборгованість з березня 2016 року на рахунок № НОМЕР_1, відкритий у філії Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк", а також стягнути компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати з 01 березня 2016 року по день стягнення компенсації, судові витрати у вигляді судового збору присудити за рахунок бюджетних асигнувань Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова на користь позивача. Постанову звернути до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року, позовні вимоги позивача за період з березня 2016 року по 01.04.2017 року залишено без розгляду.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Слобожанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова Харківської області в частині невиплати з квітня 2017 року пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язано Слобожанське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова Харківської області з квітня 2017 року відновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 .

Допущено до негайного виконання постанову в межах суми стягнення за один місяць.

У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що строк звернення до суду в силу ч.2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та ст. 87 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" ним пропущений не був. В зв`язку з безпідставною невиплатою йому пенсії, вказує на наявність права на компенсацію втрати частини доходу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є вимушено переміщеною особою з тимчасово непідконтрольної Уряду України території. У зв`язку зі здійсненням антитерористичної операції на Сході України позивач змушений був виїхати з Луганської області, Лутугинський район, с. Круглик до м. Харків, де наразі мешкає, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16.04.2015 року № 6333006650 виданою Управлінням праці та соціального захисту населення Червонозаводського району Харківської міської ради.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі м.Харкова (зараз - Слобожанське об`єднане управління пенсійного фонду України м. Харкова) та до лютого 2016 року отримував пенсію без затримок у повному обсязі, однак виплати було припинено з підстав наданої інформації органами соціального захисту та населення через непідтвердження місця проживання.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції, з яким і погодився апеляційний суд, виходив з того, що припинення відповідачем з березня 2016 року виплати позивачу раніше призначеної пенсії за віком є безпідставним, та з того, що компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу. В іншій частині залишив позов без розгляду в зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

З 22.11.2014 набрав чинності Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII (1706-18) , яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

Зокрема, відповідно до статті 7 цього закону, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" (637-2014-п) встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 (509-2014-п) . Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".

Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк".

Згідно п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 (509-2014-п) (в редакції Постанови КМ № 352 від 08.06.2016 (352-2016-п) ) (далі Порядок №509) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 р., яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону.

Судами встановлено, що довідка про взяття позивача на облік як особу, переміщену з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, є дійсною.

Відповідно до . 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (1706-18) підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на отримання інформації від органу соціального захисту населення щодо непідтвердження місця проживання місцю реєстрації, на підставі яких пенсію призупинено з 01 березня 2016 року для встановлення місця проживання позивача, враховуючи викладене.

Пунктом 2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08 червня 2016 року (365-2016-п) встановлено, що контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж один раз на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Відповідно до п.п.2 п.12 зазначеного Порядку соціальні виплати припиняються у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї.

Відповідачем не надано будь-якого обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, як внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання / перебування.

У статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення позивачеві виплати пенсії.

Судами вірно зазначено про пріоритетності застосування вимоги ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а тому доводи відповідача щодо необхідності застосування норм Постанов Кабінету Міністрів є безпідставними.

Проте стосовно застосування наслідків пропущення строку звернення до суду та залишення позовних вимог без розгляду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 99 КАС України (в редакції на час звернення з позовом до суду), адміністративний позов щодо спорів фізичних осіб з суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку соціальних та пенсійних виплат може бути подано в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зміст наведеної норми свідчить про те, що КАС України (2747-15) є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Водночас відносини щодо строків звернення до адміністративного суду регулюються не тільки нормами КАС України (2747-15) , а й іншими законами України.

Спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення громадян, строки та порядок перерахунку пенсій є Закон № 1058-IV (1058-15) .

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом про поновлення виплати пенсії, право на яку відповідачем не заперечується, однак було піддано формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України, згідно ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV виплата пенсії позивачу підлягає поновленню з моменту її припинення, тобто позовні вимоги підлягають задоволенню з 01 березня 2016 року.

При розгляді даної касаційної скарги, судом також враховані висновки Верховного Суду від 03.05.2018, викладені в рішенні у зразковій справі № 805/402/18, яке набрало законної сили 04.09.2018.

Колегія суддів посилається на практику Європейського Суду з прав людини як джерела права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стосовно позовної вимоги щодо нарахування компенсації втрати частини доходів, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Таким чином, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу. Як вбачається з позовної заяви, звертаючись до суду, позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми доходу, що не відповідає вимогам закону. Відтак, вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 139, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 січня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року скасувати .

Ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Слобожанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова Харківської області в частині невиплати з березня 2016 року пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Слобожанське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова Харківської області з березня 2016 року відновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 .

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанського об`єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова (код 41247824) на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_2, паспорт НОМЕР_3, виданий Луганським РВУМВС України в Луганській області) судовий збір у розмірі 1920 грн. (одна тисяча дев"ятсот двадцять) грн. 00 коп.