Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів: Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер Україна" на рішення від 01.07.2013 господарського суду Кіровоградської області та на постанову від 24.09.2013 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 912/372/13-г господарського суду Кіровоградської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер Україна" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1) Фермерське господарство Зелінського С.Б. за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Зівєлєос" про стягнення 131 401,00 грн. В судове засідання прибули представники сторін:позивача Голик О.В. - директор; Данільченко Ю.В. (дов. від 13.08.2013 № б/н); відповідача Дейкун О.М. (дов. від 18.11.2013 № 55); Ігнатенко В.В. (дов. від 24.04.2013 № 47); третьої особи-1 не з'явились; третьої особи-2 не з'явились;

У лютому 2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД" (надалі - ТОВ "Агросила ЛТД") звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер Україна" (надалі - ТОВ "Агро Лідер Україна", відповідач) про стягнення з відповідача витрат понесених на відшкодування збитків Фермерського господарства Зелінського С.Б. (надалі - ФГ Зелінського С.Б.) у сумі 131 401,00 грн, а також стягнення судового збору в сумі 2628,02 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 01.07.2013 у справі № 912/372/13-г (суддя Макаренко Т.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 (колегія суддів: Герасименко І.М. - головуючий, судді - Кузнєцова І.Л., Сизько І.А.), позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Агро Лідер Україна" на користь ТОВ "Агросила ЛТД" збитки в сумі 131 401,00 грн. та судовий збір у сумі 2 628,02 грн.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, відповідач - ТОВ "Агро Лідер Україна" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.07.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 скасувати, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушенно норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 224, 225, 264 Господарського суду України, ст. ст. 673, 674, 675, 678 Цивільного кодексу України, ст. ст. 18, 21 Закону України "Про насіння та садивний матеріал", не застосовано положення Інструкції про порядок приймання товарів виробничо-технічного призначення і товарів народного споживавання за якістю, затвердженої постановою Державного арбітражного суду при Раді Міністрів СРСР № П-7 від 25.04.1966, які підлягали застосуванню при вирішенні даних спірних правовідносин, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Позивач не скористався правом, наданим ст. 111-2 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу відповідача до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що на підставі видаткової накладної № 00017 від 24.03.2012 ТОВ "Агро Лідер Україна" поставив ТОВ "Агросила ЛТД" товар - насіння соняшнику сорту НК Неома у кількості 200 п.о., на загальну суму 330000,00 грн., що з урахуванням приписів ст. 181 Господарського кодексу України свідчить про укладенням між сторонами договору поставки (купівлі-продажу) у спрощений спосіб. При цьому, на вимогу покупця (ТОВ "Агросила ЛТД") продавцем - ТОВ "Агро Лідер Україна" надано засвідчений Сертифікат на придбане насіння № UA 24-12-2574, бланк серії СР 152523, виданий 12.03.2012 Черкаською обласною державною насіннєвою інспекцією, на підставі якого відповідачем - ТОВ "Агро Лідер Україна" відповідно до норм ДСТУ 4138-2002 видано свідоцтво якості на гібридне насіння та підписане керівником відповідача.

В подальшому, ТОВ "Агросила ЛТД" як посередник на підставі накладної № 16 від 26.03.2012 відпустив зазначену партію насіння кінцевому споживачу - ФГ Зелінського С.Б., а саме: насіння соняшнику НК Неома у кількості 200 п.о. на загальну суму 338 10,00 грн.

ФГ Зелінського С.Б. в процесі господарської діяльності здійснило посів придбаного у ТОВ "Агросила ЛТД" посівного матеріалу - гібридного насіння соняшнику, у тому числі на полі № 6 площею 75,8 га, що розташоване на території Первозванівської сільської ради Кіровоградського району. Однак, після обробітку посівів гербіцидом "Євро-Лайтинг", до якого соняшник гібриду НК Неома є стійким, відбулася загибель таких рослин. ФГ Зелінського С.Б. звернулося до Черкаської обласної насіннєвої інспекції з запитом щодо підтвердження факту видачі сертифікату, яким супроводжувався продаж насіння соняшника та отримало відповідь, що запитуваний сертифікат не видавався.

Зазначені обставини були встановлені у рішенні господарського суду Кіровоградської області від 28.09.2012 у справі № 5013/1128/12 за позовом ФГ Зелінського С.Б. до ТОВ "Агросила ЛТД" про стягнення збитків у розмірі 128 825,24 грн. та судового збору в сумі 2 576,50 грн., які, як було встановлено судом спричинені внаслідок поставки відповідачем (ТОВ "Агросила ЛТД") неякісного насіннєвого матеріалу та задоволені до стягнення з ТОВ "Агросила ЛТД" у повному обсязі. Зазачене рішення суду було виконане ТОВ "Агросила ЛТД" після відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Кіровоградської області № 5013/1128/12 від 09.01.2013, що підтверджено постановою Кіровоградського відділу ДВС Кіровоградського міського управління юстиції від 26.02.2013 про закінчення виконавчого провадження та квитанцією до прибуткового касового ордера № 29 від 22.02.2013.

Виходячи з того, що факт невідповідності проданого гібридного насіння соняшнику сорту НК Неома в кількості 200 п.о. саме відповідачем - ТОВ "Агро Лідер Україна", який свідомо поставив неякісний товар, вказавши його як НК Неома згідно Сертифікату № UA 24-21-2574 бланк серії СР 152523, виданого 12.03.2012 та Свідоцтва на гібридне насіння № 08 від 26.03.2012 на партію № F0144К405709 на адресу ТОВ "Агросила ЛТД", відповідно до сертифікату який уповноваженим органом (Черкаською обласною насіннєвою інспекцією) не видавався, а тому і всі послідуючі свідоцтва на гібридне насіння виписані ТОВ "Агро Лідер Україна" є недостовірними та не можуть бути визнанні офіційним документом, що підтверджено рішенням господарського суду Кіровоградської області від 28.09.2012 у справі № 5013/1128/12, з огляду цього та враховуючи вимоги ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст. ст. 673, 674, 675 Цивільного кодексу України, ст. ст. 18, 21 Закону України "Про насіння та садивний матеріал", місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку щодо правомірності та обгрунтованості позовних вимог про стягнення збитків, задовольнивши їх у повному обсязі.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки господарських судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.

В силу приписів ст. ст. 673, 674 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із частиною 2 ст. 675 та ст. 679 Цивільного кодексу України договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк); продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту; якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Також, слід врахувати, що основні положення, що регулюють виробництво, реалізацію та використання насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських, лісових, квітково-декоративних, а також лікарських рослин, на які затверджено державні стандарти, визначають правові відносини між виробниками та споживачами насіння і садивного матеріалу та охороняють їх права, закріплені Законом України "Про насіння і садивний матеріал" (411-15) , (в редакції Закону від 15.12.2009 № 1459, який діяв на час виникнення спірних правовідносин).

Цим Законом у ст. 1 визначено насіння як органи рослин, які використовуються для розмноження; партією насіння і садивного матеріалу є будь-яка кількість однорідного за якістю насіння і садивного матеріалу, якість яких засвідчується відповідним документом; документом, що засвідчує сортові та посівні якості насіння і садивного матеріалу є сертифікат на насіння.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" до суб'єктів насінництва та розсадництва належать фізичні та юридичні особи, яким надано право займатися виробництвом, реалізацією та використанням насіння і садивного матеріалу відповідно до законодавства України. Перелік суб'єктів насінництва та розсадництва, яким надано право виробляти та реалізовувати насіння і садивний матеріал закріплений у Державному реєстрі виробників насіння і садивного матеріалу.

В силу частини 1 ст. 18 та частин 5-7 ст. 21 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" насіння і садивний матеріал вводять в обіг після їх визнання державними органами управління та контролю в насінництві та розсадництві, що підтверджується відповідними документами встановленої форми. Усі партії насіння і садивного матеріалу, призначені для реалізації, повинні мати сертифікати, що засвідчують їх сортові та посівні якості. Проведення сертифікації та видача сертифікатів, що засвідчують сортові та посівні якості насіння, здійснюються державними насіннєвими інспекціями.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про насіння і садивний матеріал", насіння і садивний матеріал, які вводяться в обіг, обов'язково маркуються і затарюються відповідно до вимог, встановлених законодавством, та нормативних документів.

Стаття 28 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" передбачає, що суб'єкт насінництва та розсадництва гарантує відповідність сортових і посівних якостей насіння та садивного матеріалу, зазначених у відповідних документах, і в разі їх порушення несе відповідальність згідно із законодавством України. Якщо власник реалізованого насіння або садивного матеріалу доведе, що відсутність показників якості насіння і садивного матеріалу, зазначених у частині першій цієї статті, є наслідком не залежних від нього обставин, споживач не може вимагати відшкодування збитків. На придбане насіння і садивний матеріал гарантії діють протягом терміну, визначеного в сертифікаті на насіння.

З аналізу викладених норм вбачається, що будь-яке насіння може бути реалізоване лише за наявності сертифікатів, що засвідчують його сортові та посівні якості. Тобто законом встановлено вимоги щодо якості певного насіння як товару, з обов'язковим його маркуванням на мішку насіння у відповідності з вимогами нормативних документів.

Крім того, реалізація садивного матеріалу може бути здійснена лише особами, яким в установленому порядку надано таке право. І ці особи гарантують відповідність сортових і посівних якостей садивного матеріалу, а відтак обов'язок доведення належної якості проданого садивного матеріалу покладається на продавця.

Як вбачається з рішення і постанови у справі, суди першої та апеляційної інстанції залишили вказані законодавчі норми поза увагою та належним чином не дослідили обставини щодо якості поставленого товару - гібриду насіння соняшника та відповідності маркування поставленого насіння номеру поставленої партії згідно свідоцтва на гібридне насіння № 17 від 07.06.2012.

Крім цього, відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 614 ЦК України).

Згідно зі ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

З огляду на положення ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Викладене свідчить про те, що суди попередніх судових інстанцій припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування судових актів у справі.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер Україна" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 та рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.07.2013 у справі № 912/372/13-г скасувати.

Справу № 912/372/13-г направити на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області в іншому складі суду.