Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

ВАТ "Будівельна компанія "Комфортбуд" звернулось до господарського суду Київської області до ТОВ "Комплекс Агромарс" з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 99 250,70 грн., пені в розмірі 4 698,77 грн. та штрафу 5 % в сумі 4 962,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання укладеного між сторонами договору підряду № 17/01-01 від 17.01.2005 р. та додаткових угод № 1, 2, 3, 4 до цього договору позивачем відповідно до актів виконаних робіт були виконані роботи на загальну суму 377 171,18 грн. та окремо, відповідно до додаткової угоди № 3 закуплено матеріалів на суму 131 458,32 грн.

Проте, відповідачем було сплачено тільки 409 378,8 грн., в тому числі відповідно до оплат від 22.02.2005 р. та 23.02.2005 р. була зроблена попередня оплата в розмірі 219 097,20 грн. на матеріали для будівництва системи вентиляції складу готової продукції, тобто станом на 04.08.2005 р. заборгованість відповідача становить 99 250,70 грн., на яку згідно з пунктом 8.5 договору позивачем було нараховано пеню та 5 % штрафу. Вимоги позивача щодо оплати вказаних сум залишені відповідачем без задоволення.

Рішенням господарського суду Київської області від 23.11.2005 р. (суддя Чорна Л.В.) позовні вимоги задоволені частково, а саме стягнуто з ТОВ "Комплекс Агромарс" на користь ВАТ "Будівельна компанія "Комфортбуд" 99 250,70 грн. заборгованості.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 5 % штрафу відмовлено.

В частині позовних вимог про стягнення пені позов залишено без розгляду.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення заборгованості.

За апеляційною скаргою ТОВ "Комплекс Агромарс" Київський апеляційний господарський суд (судді: Федорчук Р.В., Ткаченко Б.О., Лобань О.І.) переглянувши рішення господарського суду Київської області від 23.11.2005 р. в апеляційному порядку, постановою від 25.07.2011 р. скасував його, прийняв нове рішення, яким позов задовольнити частково, стягнув з ТОВ "Комплекс Агромарс" на користь ВАТ "Будівельна компанія "Комфортбуд" 88 966, 80 грн. основного боргу. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Суд апеляційної інстанції мотивуючи постанову зазначив, що матеріалами справи підтверджується виконання позивачем робіт за договором підряду від 17.01.2005 року та прийняття їх відповідачем лише в розмірі 88 966, 80 грн.

При цьому, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу, зазначивши, що пунктом 8.5 договору, на який посилається позивач за одне є те саме порушення умов договору передбачено подвійну відповідальність –штраф та пеню, які відносяться до одного виду юридичної відповідальності.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення пені, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем на наведено період нарахування такої пені та не надано її розрахунку.

ТОВ "Комплекс Агромарс" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2011 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням та неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Скаржник зазначає, що предметом правовідносин між сторонами, що виникли на підставі договору від 17.01.2005 р., є виконання будівельних робіт, доказами виконання або невиконання яких можуть бути лише акти виконаних робіт, оформлені відповідно до вимог частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України та докази направлення на підписання Замовнику актів виконаних робіт.

Проте, як зазначає заявник касаційної скарги, суд апеляційної інстанції встановивши правильні факти сплати відповідачем на користь позивача 409 378,80 грн. та виконання позивачем робіт по договору тільки на суму 88 966,80 грн. не застосував норми статті 882 та 879 Цивільного кодексу України та зобов'язав відповідача повторно сплатити позивачу за виконані роботи, які відображені в акті № 2802-02 приймання виконаних робіт за лютий 2005 року за формою КБ-2 та в довідці про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3, які, в свою чергу, відповідачем були оплачені та не були предметом спору у даній справі.

Скаржник також зазначає, що сплата ним авансу в розмірі 409 378,80 грн. підтверджено наданими до суду платіжними дорученнями, які залишені судом апеляційної інстанції поза увагою та зроблено хибний висновок про наявність заборгованості в розмірі 88 966,80 грн.

ТОВ "Комплекс Агромарс" також вказувало на те, у справі № 8/86-16/39 господарського суду м. Києва питання щодо перерахування позивачу коштів було розглянуто та вирішено, та свідчить про відсутність у товариства заборгованості перед позивачем у даній справі.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "Будівельна компанія "Комфортбуд" (Підрядник) звернулось до господарського суду з вимогами про стягнення з ТОВ "Комплекс Агромарс" (Замовник) заборгованості у сумі 99 250, 70 грн. та пені у сумі 4 698, 77 грн. і 5 % штрафу у сумі 4 962, 54 грн. посилаючись на те, що між сторонами 17.01.2005 року було укладено договір підряду № 17/01-01 та додаткові угоди № 1 –4 до нього, за умовами якого позивач зобов’язувався власними силами та із своїх матеріалів виконати будівельні роботи, а відповідач зобов’язувався прийняти та оплатити їх.

Згідно умов договору та додаткових угод до нього, позивач виконував спеціальні роботи по влаштуванню систем опалювання, водопостачання, проектування, кондиціювання та реконструкції даху. Згідно з додатковими угодами № 1, 2, 4 та відповідно до актів виконаних робіт позивачем були виконанні роботи на загальну суму 377 171, 18 грн. та окремо, відповідно до додаткової угоди № 3, закуплено матеріали на суму 131 458, 32 грн., однак відповідач розрахувався не в повному обсязі сплативши лише 409 378, 80 грн., у зв’язку з чим у останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 99 250, 70 грн.

Здійснюючи судовий розгляд справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що порядок приймання-виконаних робіт сторони визначили розділом 6 договору підряду, відповідно до якого приймання виконаних робіт проводиться кожного календарного місяця станом на 25 число. Підрядник надає Замовнику до 28 числа звітного місяця акти виконаних робіт встановленої форми, які замовник зобов’язаний протягом 5 робочих днів підписати. Виконані роботи оформляються актами встановленого зразку і підписуються уповноваженими представниками сторін. На підряднику лежить обов’язок по оформленню актів виконаних робіт та наданню їх замовнику.

Позивач на виконання вимог пункту 6.2. договору направив відповідачу акти виконаних робіт за формою № КБ-2в, при цьому, доказів на підтвердження того, що відповідачем роботи за договором підряду згідно актів виконаних робіт за формою № КБ-2в за березень - квітень 2005 року були прийняті, не надано.

При цьому, судом апеляційної інстанції було встановлено, що відповідачем були прийняті роботи за договором підряду № 17/01-01 від 17.01.2005 року лише в сумі 88 966, 80 грн., що підтверджується підписаним між сторонами Актом № 2802-02 приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2005 року за формою № КБ-2в та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3, про що також міститься посилання в рішенні господарського суду м. Києва від 25.05.2010 р. у справі № 8/86, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується виконання позивачем робіт за договором підряду від 17.01.2005 року та прийняття їх відповідачем лише в розмірі 88 966, 80 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) .

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом (435-15) , іншими законами або договором.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 875 цього Кодексу передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу (435-15) , якщо інше не встановлено законом.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 вказаного Кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частино 4 статті 879 Цивільного кодексу України встановлено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно з частинами 1, 4 статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з пунктом 2.1 договору підряду № 17/01-01 від 17.01.2005 р. початок виконання робіт та термін закінчення виконання робіт передбачається в Додаткових угодах.

Розділом 3 договору підряду встановлено, що вартість робіт по даному договору встановлюється на підставі динамічних цін, згідно кошторисів і зазначається в Додаткових угодах, що додаються до даного договору.

Вартість робіт встановлюється в динамічній грошовій сумі, на підставі предоставленої Підрядником кошторисної документації і може підлягати зміні за погодженням обох сторін, про що складається двосторонній документ. Підрядник при виконанні робіт зобов'язується суворо дотримуватися погодженої сторонами кошторисної документації.

У випадку виникнення необхідності у виконанні робіт, які не передбачені Графіками виконання робіт, по рішенню Замовника, сторони погоджують об'єми, вартість та графік проведення таких робіт, шляхом підписання додаткових угод до договору.

Розрахунок Замовник проводить з Підрядником на підставі актів виконаних робіт, у відповідності до фактично виконаних об'ємів робіт. Порядок проведення розрахунку зазначається в Додаткових угодах.

Пунктом 6.1 договору сторони погодили, що приймання виконаних робіт проводиться кожного календарного місяця станом на 25 число. Підрядник надає Замовнику до 28 числа звітного місяця акти виконаних робіт встановленої форми, які замовник зобов’язаний протягом 5 робочих днів підписати, а в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно повідомити про них Підрядникові.

Виконані роботи оформляються актами встановленого зразку і підписуються уповноваженими представниками сторін. На підряднику лежить обов’язок по оформленню актів виконаних робіт та наданню їх замовнику (пункт 6.2 договору).

Укладеними між сторонами додатковими угодами № 1, 2, 3 від 17.01.2005 р. та № 4 від 11.02.2005 р. передбачена вартість робіт, строки та порядок розрахунку, а також строки виконання робіт.

За приписами статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 105 вказаного Кодексу передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову. У постанові мають бути зазначені, зокрема, обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Проте, здійснюючи судовий розгляд справи судом апеляційної інстанції питання стосовно дотримання обома сторонами умов договору підряду № 17/01-01 від 17.01.2005 р. та додаткових угод № 1, 2, 3, 4 до цього договору не з'ясовувалось.

Разом з цим, здійснюючи судовий розгляд справи судом апеляційної інстанції не було надано належної оцінки доводам сторін, зокрема, відповідача, викладених ним в апеляційній скарзі та поясненнях, які містяться в матеріалах справи, зокрема, щодо відсутності доказів направлення або надання відповідачем позивачу повідомлення про готовність робіт до передачі, доказів проведення попереднього випробування, а відтак і підстав для проведення замовником оплати виконаних робіт, а також доводам щодо здійснення відповідачем оплати в розмірі 409 378,80 грн.

При цьому, судом апеляційної інстанції залишені поза увагою доводи відповідача щодо недотримання позивачем строків виконання робіт, встановлених додатковими угодами до договору, у зв'язку з чим ТОВ "Комплекс Агромарс" звернулось до суду з позовом про розірвання договору підряду № 17/01-01 від 17.01.2005 р. та додаткових угод до нього, а також стягнення збитків у вигляді сплачених коштів в сумі 320 412,00 грн. (яка складається із суми сплаченого авансу в розмірі 409 378,80 грн. із вирахуванням суми виконаних робіт у розмірі 88 966,80 грн.), який рішення господарського суду м. Києва від 02.06.2011 р. у справі № 8/86-16/39 було задоволено.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судом чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2011 р. у даній справі підлягає скасуванню, з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Керуючись статтями 43, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2011 р. у справі № 278/8-05 господарського суду Київської області скасувати, справу направити на новий розгляд до Київської апеляційного господарського суду.

Касаційну скаргу задовольнити частково.