334/10591/15-а(2-а/334/53/16) Про призначення пенсії за віком, та забезпечення її виплати - 03.04.2019 Прийняття

на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21.04.2016 (суддя Добрєв М.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 (колегія у складі суддів Чумака С.Ю., Гімона М.М., Юрко І.В.) у справі №334//10591/15-а

за позовом ОСОБА_2

до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Запоріжжя

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Запоріжжя, в якому просив:

а) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на загальних умовах у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) з 05.11.2015;

б) зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 05.11.2015 відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої зарплати працівників зайнятих в галузях економіки України за три останні роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, забезпечити її виплату та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

2. Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21.04.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016, у задоволенні позову відмовлено.

3. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 06.08.2009 позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку за Списком № 2 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на підставі його особистої заяви.

5. Після призначення пенсії позивач продовжував працювати .

6. Після досягнення необхідного віку ОСОБА_2 05.11.2015 звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком.

7. Листом відповідача № 488/Н-1 від 17.11.2015 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) з огляду на те, що він вже отримує пенсію за віком.

8. Вважаючи зазначені дії, бездіяльність відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законодавство України не передбачає можливості переходу з однієї пенсії на іншу в межах одного виду пенсій.

10. Позивач просив призначити, нарахувати та виплачувати йому пенсію за віком, однак йому вже призначено пенсію, яка є різновидом пенсії за віком.

11. Крім того, судами зроблено висновок, що застосування показника середньої зарплати працівників зайнятих в галузях економіки України можливе лише під час призначення пенсії вперше.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Позивач у своїй касаційній скарзі наголошує, що він отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах (зі зниженням пенсійного віку) відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , відтак є всі підстави для переведення його на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , оскільки він має право вибору пенсій.

13. Відтак, на думку позивача, при призначенні пенсії за віком на загальних підставах має місце призначення пенсії по іншому закону, а тому його пенсія повинна бути розрахована з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто із застосуванням показника середньої зарплати працівників зайнятих в галузях економіки України за три останні роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком.

14. В запереченнях на касаційну скаргу, відповідач не погоджується з касаційною скаргою, просить відмовити в її задоволенні, рішення судів попередніх інстанцій просить залишити без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

16. Ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин тут й надалі) передбачено такі види пенсійних виплат: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

17. За змістом п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

18. Відповідно до п. 16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

19. З огляду на наведені законодавчі приписи, слід зауважити, що з набуттям чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) (01.01.2004) позивач зберіг право на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах на підставі вказаного Закону, оскільки таке право він мав відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) (ч. 1 ст. 13).

20. Відтак, слід погодитись з доводами відповідача, що 06.08.2009 ОСОБА_2 пенсія призначена саме відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , що спростовує доводи позивача про те, що пенсія йому була призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

21. Згідно з ч. 3 ст. 45 вказаного Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

22. Аналіз наведених норм свідчить про те, що ними регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , що відповідає позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі № 21-612а14 та спростовує відповідні доводи позивача.

23. Позивач же стверджує, що при його зверненні із заявою до відповідача після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", він набув право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням відповідно до приписів ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки за таким призначенням він звернулася вперше.

24. Колегія суддів зауважує, що такі доводи позивача є безпідставними з огляду на те, що ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку.

25. Втім право на призначення такої пенсії збереглось у позивача, як зазначалось в п. 20 даного судового рішення, однак здійснюється на умовах, що визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

26. Вказаний висновок також не суперечить правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі № 21-612а14, який полягає в тому, що особі, якій до досягнення загального пенсійного віку була призначена та виплачувалась пенсія іншого виду і на підставі іншого закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) у зв'язку із досягненням такого віку вона (пенсія) має обраховуватися на підставі положень статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як вперше.

27. Оскільки заява ОСОБА_2 від 05.11.2015 про призначення пенсії фактично стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена відповідно до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , то вона не може бути призначена повторно на підставі положень ст. 40 вказаного Закону із застосуванням показника середньої зарплати працівників зайнятих в галузях економіки України за три останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, про що обґрунтовано вказано судами попередніх інстанцій.

28. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.07.2018 у справі №334/11/16-а.

29. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

30. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

31. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21.04.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 у справі №334/10591/15-а - без змін.