398/3484/16-а(2-а/398/52/17) Про відмову в переході на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" - 03.04.2019 Прийняття

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2019 року

м. Київ

справа №398/3484/16-а

провадження №К/9901/38517/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Олександрійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області

на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.02.2017 (суддя Нерода Л.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 (колегія у складі суддів Панченко О.М., Іванова С.М., Чередниченка В.Є.)

у справі № 398/3484/16-а

за позовом ОСОБА_2

до Олександрійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_2 звернулась до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до Олександрійського об'єднаного управління пенсійного фонду України Кіровоградської області, в якому просила:

- визнати дії відповідача щодо відмови у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" та перерахунку пенсії протиправними;

- скасувати рішення відповідача про відмову в переході на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723 та перерахунок пенсії, викладене в розпорядженні від 26.05.2016 №190389;

- зобов'язати відповідача здійснити переведення позивача на пенсію по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993, перерахувати та виплачувати пенсію відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723 в розмірі 60% суми заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, починаючи з 17.05.2016.

2. Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.02.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017, позов задоволено.

3. У поданій касаційній скарзі Олександрійська об'єднана управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Олександрійському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Кіровоградської області та з 05.03.2014 ОСОБА_2 призначено пенсію по інвалідності, як інваліду III групи, відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

5. У період перебування позивача на державній службі їй встановлена ІІ група інвалідності.

6. З 12.08.2014 позивачу проведено перерахунок пенсії у зв'язку з встановленням II групи інвалідності загального захворювання.

7. Відповідно до наказу Олександрійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області від 13 травня 2016 року №37-о позивача звільнено з 16 травня 2016 року з посади завідувача адміністративно-господарського сектору за власним бажанням, у зв'язку із виходом на пенсію за ст. 38 КЗпП України та п.10 розділу XI Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" (889-19) .

8. На момент звільнення позивача з державної служби її стаж державної служби становив більше 12 років.

9. 17.05.2016 позивач звернулась до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку пенсії у зв'язку з переведенням на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу".

10. Розпорядженням від 26.05.2016 №190389 Олександрійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відмовлено в переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу"

11. Відмова відповідача мотивована тим, що з 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (889-19) . Пунктом 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (3723-12) визнано таким що втратив чинність, крім статті 37, що застосовуються до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 Закону. Порядок призначення пенсій особам, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, визначений частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, а саме: на одержання пенсії державних службовців мають право жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону (30 років), у тому числі сталу державної служби не менше як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Тому, на думку відповідача, Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (889-19) призначення пенсій по інвалідності не передбачено.

12. Вважаючи зазначені рішення відповідача незаконними, позивач звернулась до суду з позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

13. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на час виникнення спірних правовідносин позивач відповідала сукупності вимог, передбачених пунктом 10 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" N889-VIII від 10.12.2015 та ч. 9 ст. 37 Закону України "Про державну службу" N3723-XII від 16.12.1993, необхідних для призначення пенсії по інвалідності у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує на аргументах, викладених в п. 11 цієї постанови.

15. Позивач проти задоволення касаційної скарги заперечила та зазначила, що суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального права.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

17. За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

18. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом № 889-VIII (889-19) .

19. Відповідно до п. 2 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII (889-19) з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII (3723-12) , крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

20. Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII (889-19) передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

21. Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

22. Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

23. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

24. Водночас, за приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV (1058-15) особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби ().

25. Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч. 10 ст. 37 Закону № 3723-XII).

26. Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч. 12 ст. 37 Закону № 3723-XII).

27. Судами встановлено, що стаж позивачки на державній службі становить понад 12 років і вона є інвалідом ІІ групи.

28. Таким чином, оскільки позивач. є інвалідом ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 10 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позивачка має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону № 3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV (1058-15) , на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII (3723-12) .

29. Стосовно аргументів відповідача, що законодавцем визначено правила, які підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01 травня 2016 року, тобто, на думку відповідача, підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положень" Закону № 889-VIII (889-19) , і норми, передбачені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік, стаж державного службовця і страховий стаж, то Верховний Суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки Закон не пов'язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому орган пенсійного фонду, як суб'єкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для позивачки тлумаченню законодавства України.

30. Аналогічний правовий висновок щодо подібних правовідносин викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 (у справі № 822/524/18).

31. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

32. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

33. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Олександрійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області залишити без задоволення, а постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.02.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 у справі № 398/3484/16-а - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя О.П. Стародуб