Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.08.2011р. у справі № 6/130, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2011р., частково задоволено позовні вимоги Спільної компанії "ДАХ" (Позивач), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро-прогрес Україна" (Відповідач) на користь Позивача 19 106,42 грн. боргу, 6 973,84 грн. –інфляційних втрат, 1 707,01 грн. –3% річних. В іншій частині позову відмовлено. На Відповідача покладено судові витрати.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро-прогрес Україна" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 16.08.2011р., постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2011р. у справі № 6/130, прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 538 Цивільного кодексу України, Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце проведення засідання повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на підставі договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 1208-Дт/3 від 12.08.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАХ" (Продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро-прогрес Україна" (Покупець), Продавець взяв на себе зобов'язання передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити належну на праві власності Продавцю сільськогосподарську техніку, а саме трактор, реєстраційний номер Т1869ДО, марка Т-150, рік випуску - 1990, номер двигуна 883991, кузов № 507107, техпаспорт серія ДО № 021162 виданий 27.12.2006р.

Загальна сума даного договору складає 19 106,42 грн.

Відповідно до пункту 3.7 договору приймання-передача сільськогосподарської техніки оформлюється актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що Покупець сплачує прийняту ним у власність сільськогосподарську техніку на протязі трьох банківських днів з моменту оформлення сторонами акта приймання-передачі.

15.08.2008р. Продавцем передано у власність Покупця трактор, що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 15.08.2008р., який підписаний сторонами та скріплений печатками, на підставі договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 1208-06-Дт/3 від 12.08.2008р.

Оскільки ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Агро-прогрес Україна" не оплачено за отриманий товар, ТОВ "Відродження" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Відповідача (з урахуванням заяви про зменшення розміру судових витрат) 19 106,42 грн. основного боргу, 7 317,76 грн. –інфляційних втрат, 1 707,01 грн. - 3% річних.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги, вказав на їх обґрунтованість.

Рішення мотивовано тим, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 даного Кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Оскільки Відповідачем не виконано свої зобов'язання по оплаті за отриманий товар, судом першої інстанції задоволено позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача суми основного боргу в розмірі 19 106,42 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Судом першої інстанції частково задоволено позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат, здійснено перерахунок розміру інфляційних за період з 01.09.2008р. по 10.08.2011р. та стягнуто з Відповідача суму 6 973,84 грн. інфляційних, оскільки індексування грошових сум, які підлягають сплаті, здійснюється за умови, що відповідне зобов'язання існувало з 1 по 15 число відповідного місця, за який здійснюється розрахунок. Індекс інфляції встановлюється за повний місяць.

Судом задоволено вимоги щодо стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 1 707,01 грн.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо стягнення з Відповідача суми основного боргу в розмірі 19 106,42 грн. та інфляційних втрат у сумі 6 973,84 грн., оскільки заборгованість Відповідача встановлена судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи.

Що стосується 3% річних, то колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне змінити рішення Господарського суду Донецької області від 16.08.2011р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2011р. у справі № 6/130 в частині стягнення з Відповідача 3% річних, оскільки Позивачем неправомірно нараховано 3% річних з 19.08.2008р. Суди попередніх інстанцій не звернули уваги на цю обставину.

Відповідно до пункту 4.4 договору Покупець сплачує прийняту ним у власність сільськогосподарську техніку на протязі трьох банківських днів з моменту оформлення сторонами акта приймання-передачі, який оформлений та підписаний 15.08.2008р.

Операційний (банківський) день - це частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ. Дні визначаються для банків робочими за правилами, встановленими відповідною постановою Національного банку України.

Національним банком України не визначено 16.08.2008р. та 17.08.2008р. (суботу і неділю) операційним (банківським) днем, кінцевим строком оплати отриманого відповідачем товару за актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 15.08.2008р. до договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки 1208-06-Дт/3 від 12.08.2008р. є 20.08.2008р.

Колегією суддів Вищого господарського суду України здійснено перерахунок розміру 3% річних за період з 21.08.2008р. по 10.08.2011р., який складає 1 703,87 грн. та підлягає стягненню з Відповідача.

Судом касаційної інстанції не приймаються до уваги посилання Відповідача в касаційній скарзі на частину 3 статті 538 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до пункту 4.4 договору Покупець сплачує за прийняту у власність сільськогосподарську техніку на протязі трьох банківських днів з моменту оформлення сторонами акта приймання-передачі.

Виконання зобов'язання з оплати сільськогосподарської техніки договір пов'язує із моментом підписання акта приймання-передачі, а не з необхідністю виконання пункту 3.3 договору.

Акт приймання-передачі від 15.08.2008р., підписаний між сторонами без зауважень.

Відповідно до статті 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідачем не надано доказів відмови від договору купівлі-продажу № 1208-Дт/3 від 12.08.2008р. та повернення товару Позивачеві.

Враховуючи викладене, рішення Господарського суду Донецької області від 16.08.2011р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2011р. у справі № 6/130 підлягає зміні в частині стягнення з Відповідача 3% річних.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 –1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро-прогрес Україна" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Донецької області від 16.08.2011р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2011р. у справі № 6/130 змінити в частині стягнення з Відповідача 3% річних, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро-прогрес Україна" на користь Спільної компанії "ДАХ" 1 703,87 грн. –3% річних.

В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 16.08.2011р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2011р. у справі № 6/130 залишити без змін.