455/417/16-а Про скасування постанови про порушення митних правил - 02.04.2019 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Старосамбірського районного суду Львівської області (Головуючий суддя: Бонецький Л.Й.) від 03.11.2016 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду (Головуючий суддя: Глушко І.В.; судді: Макарик В.Я., Судова-Хомюк Н.М.) від 16.02.2017 у справі №455/417/16-а (№876/9328/16) за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Заступника начальника Львівської митниці ДФС Шокала Володимира Степановича про скасування постанови про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Львівської митниці ДФС, Заступника начальника Львівської митниці ДФС Шокала Володимира Степановича, в якому просив визнати протиправними дії Заступника начальника Львівської митниці ДФС Шокала Володимира Степановича щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 340 Митного кодексу України, визнати протиправною та скасувати постанову по справі про порушення митних правил №0837/20911/16 від 25.03.2016 винесену Заступником начальника Львівської митниці ДФС Шокало В.С. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 340 Митного кодексу України, справу про порушення митних правил закрити.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю у діях позивача складу адмінправопорушення, оскільки неможливість доставки транспортного засобу до органу доходів і зборів призначення у строк встановлений статтею 95 Митного кодексу України (10 діб) зумовлена перебуванням транспортного засобу у період з 30.01.2016 до 07.03.2016 у ремонті, про що 07.03.2016 було повідомлено орган доходів і зборів з наданням підтверджуючих документів.

Постановою Старосамбірського районного суду Львівської області від 03.11.2016 адміністративний позов задоволено частково: постанову Заступника начальника Львівської митниці ДФС Шокало В.С. у справі про порушення митних правил №0837/20911/16 від 07.03.2016 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною 3 статті 470 Митного кодексу України - змінено шляхом звільнення позивача від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП - у зв'язку з малозначимістю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням. Провадження у справі - закрито.

Судом першої інстанції, у межах спірних правовідносин встановлено, що 07.03.2016 близько 13 год. 24 хв. гр. ОСОБА_1 слідуючи в приватну поїздку з України до Республіки Польща через митний пост "Смільниця" Львівської митниці ДФС в якості водія легкового автомобіля марки "MITSUBISHI PAJERO", реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 в'їхав в зону митного контролю, обравши для проходження митного контролю канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"). Під час здійснення митного оформлення в ПІК "Інспектор-2006" було виявлено порушення транзиту транспортного засобу "MITSUBISHI PAJERO", реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, який був ввезений 28.01.2016 через митний пост "Смільниця" Львівської митниці ДФС в режимі "транзит". У своїх поясненнях гр. ОСОБА_1 зазначив, що не вивіз в установлений законодавством термін автомобіль, у зв'язку із його поломкою. Згідно автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор-2006" та ЄАІС Держмитслужби України зазначений транспортний засіб з митної території України станом на 07.03.2016 не вивозився та у інший митний режим, згідно законодавства, не поміщений. За фактом події, посадовою особою органу доходів і зборів складено протокол про порушення митних правил №0837/20911/16 від 07.03.2016. За результатами розгляду справи про порушення митних правил, посадовою особою митного органу винесено постанову №0837/20911/16 від 25.03.2016, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, у зв'язку з чим накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції погодився із висновком митного органу про наявність у діях позивача складу адмінправопорушення передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, проте, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, а також те, що наслідки такого не завдали значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб, також беручи до уваги особу, що притягується до адміністративної відповідальності, який за останній рік як ФОП доходу не отримував, його сім'я знаходиться на обліку як малозабезпечена, вперше притягується до адміністративної відповідальності, зразу ж після закінчення ремонту автомобіля доставив такий у митний орган, ступінь його вини та майновий стан, суд дійшов висновку про можливість звільнення позивача від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення - у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі - закрив.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 постанову Старосамбірського районного суду Львівської області від 03.11.2016 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову: скасовано постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС - Шокала В.С. від 25.03.2016 у справі про порушення митних правил №0837/20911/16.

Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у діях позивача відсутній склад адмінправопорушення передбачений частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, оскільки порушення строків доставки транспортного засобу до органу доходів і зборів призначення зумовлене непереборними обставинами, а саме поломкою автомобілю, про що було повідомлено митний орган. Суд апеляційної інстанції зазначив, що розгляд справи про адміністративне правопорушення передбачене частиною третьою статті 470 Митного кодексу України віднесено до компетенції митних органів, то відповідно суд адміністративної юрисдикції не наділений повноваженнями звільняти особу від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю на підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закривати провадження у справі про адміністративне правопорушення. Належним способом захисту порушеного права позивача є скасування оспорюваної у даній справі постанови.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Львівська митниця ДФС подала касаційну скаргу, у якій просила Верховний Суд скасувати рішення судів попередніх інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що дії позивача містять ознаки порушення митних правил визначених частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, у зв'язку з чим позивача обґрунтовано піддано адміністративному стягненню. Доказів існування визначених статтею 460 Митного кодексу України обставин (аварії, дії обставин непереборної сили) наявність яких звільняє особу від адміністративної відповідальності, позивачем до митного органу не надано.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно частини першої статті 90 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 381 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

За змістом статті 93 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту та бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

Частиною другою статті 200 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що доставка товарів та документів на них повинна бути здійснена у строк, визначений статтею 95 цього Кодексу.

Згідно частини шостої статті 379 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) строки тимчасового ввезення громадянами товарів на митну територію України (крім випадків, передбачених статтею 380 цього Кодексу) встановлюються відповідно до статті 108 цього Кодексу, а строки ввезення з метою транзиту - відповідно до статті 95 цього Кодексу.

Статтею 95 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту становить 10 діб (у разі переміщення діяльності одного митного органу - 5 діб).

Згідно пунктом 1 частини другої цієї статті, до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу.

У свою чергу, статтею 192 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Статтею 460 Митного кодексу України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Порядок виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657.

За змістом положень розділу VIII наведеного Порядку №657, аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.

Факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що особа звільняється від відповідальності за статтею 470 Митного кодексу України у разі наявності факту аварії або дії обставин непереборної сили за умови документального підтвердження такого факту та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового повідомлення найближчого митного органу про обставини події.

Разом з тим, як свідчать обставини справи, доставка транспортного засобу до органів доходів і зборів призначення поза межами встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку була зумовлена поломкою автомобілю, що не є в розумінні наведених норм законодавства аварією чи дією обставин непереборної сили, з чим законодавець пов'язує обставини звільнення від відповідальності за порушення митних правил.

Таким чином, судом апеляційної інстанції невірно застосовані норми права, що призвело до помилкового висновку про відсутність у діях позивача складу адмінправопорушення, у зв'язку із перебуванням транспортного засобу, ввезеного у митному режимі "транзит", у ремонті. У свою чергу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях позивача складу правопорушення.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції правильно зазначив про те, що звільнення позивача від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення поза межами повноважень суду адміністративної юрисдикції, що безпідставно проігноровано судом першої інстанції.

Отже, з огляду на те, що у діях позивача наявний склад адмінправопорушення, що підтверджується матеріалами справи та встановлено судом першої інстанції, застосування до ОСОБА_1 санкції у вигляді притягнення до адмінвідповідальності на підставі частини третьої статті 470 Митного кодексу України відповідає вимогам законодавства.

Так, частиною третьою статті 470 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, застосоване до Позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8 500 грн. є обґрунтованим, а тому відсутні правові підстави для висновку про визнання протиправною та скасування постанови Львівської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №0837/20911/16 від 25.03.2016.

Доводи позивача про порушення органом доходів і зборів процедури розгляду справи (неналежне повідомлення, а також розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до відповідальності) спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.