Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Добролюбової Т.В., суддів Гоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач) розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.13 у справі № 5011-55/4659-2012 Господарського суду міста Києваза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна-Букс" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 156 019,65 грн.

за участю представників сторін від:

позивача: не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,

відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5 (адвокат, посв. НОМЕР_1).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Афіна-Букс" звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 156 019,65 грн. боргу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами договору поставки № 36 від 16.01.09 в частині оплати або повернення придбаної у позивача книжкової продукції. При цьому позивач посилався на приписи статей 598, 599, 610, 611 615, 651 Цивільного кодексу України (435-15) , статті 202 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.13, ухваленою суддею Бондаренко Г.П., провадження у справі припинено. Вмотивовуючи ухвалу, місцевий господарський суд виходив з обставин припинення діяльності відповідача як суб'єкта господарювання. Водночас судом враховано те, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва та відсутність у відповідача аналогічного правового статусу, а саме суб'єкта підприємницької діяльності. При цьому суд керувався приписами статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Скрипки І.М. - головуючого, Мальченко А.О., Остапенка О.М., постановою від 28.03.13 перевірену ухвалу місцевого господарського суду скасував, матеріали справи передав на розгляд до Господарського суду міста Києва. Вмотивовуючи оскаржувану постанову, апеляційний суд виходив з того, що проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 відбулося під час розгляду справи господарським судом, з огляду на що, провадження у справі не підлягає припиненню, оскільки на час звернення позивача до господарського суду із даним позовом її розгляд належав до юрисдикції останнього.

Не погоджуючись з винесеною у справі постановою, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на неврахування апеляційним судом того, що стороною в господарському процесі може виступати тільки громадянин, який має статус суб'єкта підприємницької діяльності. При цьому скаржник посилається на порушення апеляційним судом приписів статей 1, 21, 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення відповідача та представника відповідача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, предметом судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна-Букс" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 156 019,65 грн. боргу. Припиняючи провадження у справі на підставі пункту 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України місцевий господарський суд виходив з обставин припинення діяльності суб'єкта господарювання - відповідача у справі станом на 13.02.13, тобто після порушення провадження у даній справі. Колегія суддів визнає помилковим такий висновок місцевого господарського суду з огляду на таке. Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими зобов'язаннями визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійснені господарської діяльності, тобто, зобов'язання визначається як господарське під час виникнення відповідно до суб'єктів та підстав його виникнення та в подальшому не змінює свою правову природу. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) . За частиною 1 статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Згідно з приписами статті 24 Цивільного кодексу України фізичною особою вважається саме людина як учасник цивільних відносин. Державна реєстрація фізичної особи як державного підприємця є обов'язковою умовою законного здійснення фізичною особою свого права на підприємницьку діяльність, наданням певного статусу, що, водночас, не змінює фізичну особу - учасника відносин. За змістом пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, тобто, справу було порушено на підставі помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду на момент звернення. Апеляційним судом встановлено та не заперечується скаржником, що станом на момент звернення до господарського суду відповідач мав статус підприємця, а тому провадження було вірно порушено у справі за господарським спором. Водночас відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на 13.02.13 стан фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 припинено. За змістом пункту 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (в чинній редакції) господарський суд припиняє провадження у справі якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією зі сторін у справі, якщо спірні відносини не допускають правонаступництва, тобто, стосується випадків припинення самого існування особи - сторони правовідносин. Водночас громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратив такий статус, не може бути стороною в судовому процесі у господарському суді, якщо немає інших визначених законом підстав для його участі у такому процесі. Однак якщо відповідна зміна статусу відбулася під час розгляду справи господарським судом, вона не тягне за собою наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи, оскільки на час звернення до господарського суду її розгляд належав до юрисдикції останнього. Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для припинення провадження у справі, порушеній відповідно до вимог процесуального законодавства, а відтак правомірно скасував ухвалу від 26.02.13 про припинення провадження у справі.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.13 у справі Господарського суду міста Києва № 5011-55/4659-2012 залишити без змін.