826/18473/13-а Про визнання протиправними дій митних органів, стягнення суми надмірно сплачених митних платежів - 08.08.2019 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Євротрейд" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року (головуючий суддя Епель О.В., судді: Ісаєнко Ю.А., Федотов І.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Євротрейд" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в м.Києві про визнання протиправними дій, стягнення суми надмірно сплачених митних платежів,

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Євротрейд" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі - Митниця, відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України в м.Києві (далі - Казначейство, відповідач 2) про визнання протиправними дій Митниці щодо відмови позивачу у поверненні з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів у розмірі 173005,86 грн. та стягнення з Державного бюджету України через Казначейство надмірно сплачених митних платежів в сумі 173005,86 грн.

Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувало, що рішення Митниці про визначення митної вартості товарів №100200000/2012/610171/2 від 04 грудня 2012 року та №100250000/2013/600775/2 від 28 травня 2013 року, на підставі яких позивачем (додатково до самостійно визначеної митної вартості товарів) сплачено до бюджету 173005,86 грн., скасовані в судовому порядку, але після звернення Товариства із заявою про повернення переплати в сумі 173005,86 грн. ці кошти йому повернуті не були, чим порушено положення розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618 (z1097-07) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за №1097/14364 (z1097-07) (далі - Порядок №618).

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 лютого 2014 року позов задоволено: визнано протиправними дії Митниці щодо відмови у поверненні на користь Товариства надмірно сплачених коштів в сумі 173005,86 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства через Казначейство надмірно сплачені кошти у розмірі 173005,86 грн. (у тому числі: мито - 33270,35 грн., податок на додану вартість - 139735,51 грн.).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем 1 не було дотримано встановленого Порядком №618 алгоритму розгляду заяви позивача від 30 вересня 2013 року №131077, в зв`язку з чим її дії по відмові у поверненні Товариству надмірно сплачених митних платежів у розмірі 173 005,86 грн. є протиправними.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через Казначейство на користь Товариства надмірно сплачених митних платежів у розмірі 173005,86 грн. скасовано та прийнято в цій частині нове рішення - про відмову в задоволенні позову; в решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2014 року залишено без змін.

Приймаючи таке рішення, апеляційний суд, по суті погодившись з висновком суду першої інстанції про наявність у Товариства права як такого на повернення надмірно сплачених коштів в сумі 173005,86 грн., разом з тим зазначив, що єдиною та необхідною правовою підставою для повернення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України надміру сплачених митних платежів є відповідний висновок митного органу, в якому вказується сума коштів, що підлягає поверненню, втім Митницею такий висновок не складався та, відповідно, до органів Державної казначейської служби не надсилався, а отже у відповідача 2 не виникло обов`язку повернути Товариству з Державного бюджету України надмірно сплачені кошти.

Не погоджуючись з прийнятим апеляційним судом рішенням, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення ним норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Мотивуючи касаційну скаргу, Товариство зазначало, що ним дотримано встановлену Порядком №618 процедуру повернення коштів з Державного бюджету України, натомість Митницею протиправно відмовлено в задоволенні поданої ним заяви; в той же час апеляційний суд в своєму рішенні безпідставно зазначив про можливість повернення таких коштів лише на підставі висновку митного органу, що також вказано й в постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року у справі №21-29а14, оскільки ця правова позиція стосується сторін, які не звертались до митного органу із заявами про повернення надміру сплачених митних платежів; в даному ж випадку, на думку позивача, слід керуватись приписами статті 27 Митного кодексу України (далі - МК України (4495-17) ), відповідно до якої якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб пов`язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Відповідач 1 своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.

Відповідач 2 в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду попередньої інстанції, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованим та законним.

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 04 грудня 2012 року Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №100200000/2012/610171/2, на підставі якого позивачем сплачено при митному оформленні товару 124 657,53 грн., що на 79 965,75 грн. більше, ніж було визначено самим Товариством при подані ним митної декларації із визначенням митної вартості товару за першим методом (за ціною договору).

28 травня 2013 року відповідачем 1 прийнято рішення про коригування митної вартості товару №100250000/2013/600775/2, на підставі якого позивачем сплачено при митному оформленні товару 146 998,35 грн., що на 93 040,11 грн. більше, ніж було визначено ним при обчисленні в митній декларації митної вартості товару за першим методом (за ціною договору).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2013 року у справі №826/2428/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року, та постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2013 року у справі №826/10682/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року, визнано протиправними та скасовано зазначені рішення митного органу про коригування митної вартості товару.

30 вересня 2013 року Товариство звернулось до Митниці із заявою про повернення надмірно сплачених платежів у сумі 173 005,86 грн., проте остання листом від 15 жовтня 2013 року №14.1/4-11/6276 відмовила позивачеві в поверненні коштів з огляду на те, що, звертаючись з позовами в справах №826/2428/13-а та №826/10682/13-а, Товариство не заявляло вимог щодо повернення з Державного бюджету України коштів та визнання їх надміру сплаченими, а тому це не відображено судами в прийнятих у зазначених справах рішеннях.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ) передбачалось, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

В той же час згідно з частиною 2 статті 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

За змістом частин 1 та 3 статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України (2755-17) .

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб`єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (пункти 2, 3 розділу ІІІ Порядку №618).

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Керівник або заступник керівника митного органу на підставі результатів перевірки, в разі її проведення, підписує висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України - пакет документів на повернення коштів. Пакет документів на повернення коштів передається до загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України (пункти 4, 5, 6 розділу ІІІ Порядку №618).

Згідно з пунктом 7 розділу III Порядку №618 висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

За змістом пункту 11 розділу III Порядку №618 за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Отже законодавством регламентовано чіткий порядок повернення суб`єктам господарювання надмірно сплачених митних платежів, який включає в себе сукупність послідовних дій учасників даних правовідносин, а саме: звернення суб`єкта господарювання до митних органів із заявою; проведення відповідними структурними підрозділами митного органу перевірки наведених в заяві обставин та підстав; встановлення митними органами наявності факту переплати; складання ними відповідного висновку та його надіслання органам Державної казначейської служби України для повернення суб`єкту господарювання надміру сплачених митних платежів або прийняття обґрунтованої відмови у задоволенні заяви.

Як вже вказувалось в цій постанові, у зв`язку із визнанням протиправними та скасуванням постановами Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2013 року у справі №826/2428/13-а та від 07 серпня 2013 року у справі №826/10682/13-а, які набрали законної сили, рішень Митниці від 04 грудня 2012 року №100200000/2012/610171/2 та від 28 травня 2013 року №100250000/2013/600775/2 про коригування митної вартості товару, що ввозився Товариством на митну територію України, останнє звернулось до митного органу із заявою про повернення надміру сплачених митних платежів в сумі 173005,86 грн., в задоволенні якої було, однак, відмовлено.

При цьому, як зазначили суди, відповідачем 1 не доведено факту проведення передбаченої Порядком №618 перевірки наведених Товариством в заяві обставин та підстав для повернення коштів, чим порушено визначений вказаним Порядком алгоритм дій по розгляду та вирішенню такої заяви.

Враховуючи викладене, суди прийшли до правильного висновку щодо протиправності дій Митниці по відмові у поверненні Товариству з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів в сумі 173005,86 грн. у зв`язку із нез`явленням ним при зверненні з позовами у справах №826/2428/13-а та №826/10682/13-а таких вимог.

В той же час, задовольняючи позовну вимогу про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства надмірно сплачених коштів в сумі 173005,86 грн., суд першої інстанції виходив лише із встановлених судовими рішеннями у вищевказаних справах №826/2428/13-а та №826/10682/13-а обставин безпідставного понесення позивачем цих витрат як таких; апеляційний же суд, відмовляючи в задоволенні цієї позовної вимоги, зазначив, що оскільки Митницею висновок щодо повернення суб`єкту господарювання надміру сплачених митних платежів (який в свою чергу є єдиною та необхідною правовою підставою для їх повернення) не приймався та, відповідно, до органів Державної казначейської служби не надсилався, то у відповідача 2 не виникло обов`язку повернути Товариству з Державного бюджету України надмірно сплачені кошти.

Так, дійсно, повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є повноваженнями митних органів та органів державного казначейства.

Разом з тим рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Проте суд попередньої інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції лише в частині визнання протиправними дій Митниці щодо відмови у поверненні на користь Товариства надмірно сплачених коштів в сумі 173005,86 грн., не встановив жодного передбаченого статтею 162 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) способу захисту (відновлення) порушеного права позивача, що, в свою чергу, не узгоджується із завданням адміністративного судочинства, визначеним статтею 2 КАС України.

При цьому, як суд першої, так і суд апеляційної інстанції не дослідили (в контексті наведеного) й обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та з якими стаття 43 ПК України і розділ ІІІ Порядку №618 пов`язують можливість повернення Товариству надміру сплачених ним митних платежів, а також дотримання під час звернення із заявою про їх повернення всіх визначених законодавством вимог.

Суд же касаційної інстанції відповідно до частини 2 статті 341 КАС України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи, що допущені судами першої та апеляційної інстанції порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, судові рішення на підставі статті 353 КАС України підлягають частковому скасуванню, а справа - направленню в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Євротрейд" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 лютого 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року в частині вирішення позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в м.Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Євротрейд" надмірно сплачених митних платежів в сумі 173005,86 грн. скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд в цій частині.