Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

з а участю представників сторін:

позивача –не з'явилися,

відповідача 1 –не з'явилися,

відповідача 2 –не з'явилися

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.01.2011 (суддя Ярешко О.В.) було зупинено провадження у справі №22/134/10 на підставі п.2 ч.2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, а окремі матеріали справи направлено до прокуратури міста Запоріжжя з метою встановлення місця знаходження спірного майна та особи, яка володіє цим майном, а також можливого встановлення в діях осіб діянь, які підпадають під дію Кримінального Кодексу України (2341-14) .

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.03.2011 у справі №22/134/10 (судді: Скакун О.А., Колядко Т.М., Ломовцева Н.В.) апеляційну скаргу приватного підприємства "Арт-Ко" було задоволено, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.01.2011 скасовано, справу №22/134/10 направлено до суду першої інстанції.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, фізична особа –підприємець ОСОБА_1 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 43, 79 Господарського процесуального кодексу України; просить прийняти нове рішення, яким залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак, не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 зазначив, що постанова суду апеляційної інстанції, якою скасована ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, відповідає вимогам законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'яза ний зупинити провадження у справі (ч. 1 ст. 79 ГПК), і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів ( ч. 2 ст. 79 ГПК).

Однак, виходячи зі змісту норми ст. 79 ГПК України, необхідною передумовою для застосування такого необов’язкового виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розглядові по суті заявлених позовних вимог, а надіслання матеріалів справи до слідчих органів можливо відповідно до ст. 90 ГПК України, якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що Приватне підприємство "Арт-Ко" недобросовісно користується своїми правами та не виконує вимоги суду.

Проте, погодитись з наведеними мотивами зупинення провадження у справі не можна, оскільки, факти, встановлені у порядку кримінального розслідування можуть бути обов’язковими для господарського суду лише у випадках, коли предметом спору є цивільно-правові наслідки винних дій.

У даному ж випадку предметом заявленого позову є вимога про витребування меблів, переданих фізичній особі –підприємцю ОСОБА_2 на підставі договору консигнації від 09.04.2010 № 010410, отже, висновки з цього питання суд може зробити незалежно від наслідків кримінального розслідування на підставі оцінки доказів, представлених сторонами, або зібраних з власної ініціативи при розгляді цієї справи, а тому зупинення провадження по справі з наведених мотивів не можна визнати обґрунтованим.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком Донецького апеляційного господарського суду про те, що ухвала суду першої інстанції не відповідала вимогам чинного процесуального законодавства.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.03.2011 у справі №22/134/10 залишити без змін.