814/3902/15 Про визнання протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк" в частині визнання нікчемним договору вкладу (депозиту), зобов'язання уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про особу вкладника, яка має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором вкладу (депозиту) - 07.08.2019 Прийняття

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2017 року (колегія у складі суддів Лук`янчук О.В., Градовського Ю.М., Кравченка К.В.)

у справі №814/3902/15

за позовом ОСОБА_1

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича,

третя особа - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",

про визнання рішення неправомірним, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

І. РУХ СПРАВИ

1. 22.10.2015 ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про:

- визнання протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу "Лояльний" №007-14572-160215, укладеного 17.02.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк";

- визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу "Лояльний" №007-14572-160215, укладеного 17.02.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк";

- зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу "Лояльний" №007-14572-160215, укладеного 17.02.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк".

2. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 позов задоволено. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича задоволено; постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 скасовано та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

3. 26.06.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Позивача на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017. У касаційній скарзі скаржник просив скасувати зазначене рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.06.2016 було відкрито провадження у справі. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України 28.02.2018 справу було передано на розгляд до Верховного Суду.

5. Позивач та Відповідач заявляли клопотання про розгляд справи за участі сторін, однак ухвалою від 05.08.2019 Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16.02.2015 ОСОБА_1 уклала з ПАТ "Дельта Банк" договір №007-14572-160215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США, відповідно до якого банк відкрив їй рахунок № НОМЕР_1 .

7. 16.02.2015 на банківський рахунок ОСОБА_1 з банківського рахунку ОСОБА_2 було здійснено переказ в сумі 7500 доларів США (а.с.7).

8. 30.10.2014 постановою НБУ №692/БТ від 30.10.2014 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних" було визнано проблемним строком на 180 днів, та були встановлені певні обмеження щодо його діяльності.

9. 02.03.2015 постановою НБУ №150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" банк був віднесений до неплатоспроможних. 02.03.2015 постановою виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішено розпочати з 03.03.2015 процедуру виведення ПАТ "Дельта Банк" з ринку та запроваджено в ньому тимчасову адміністрацію.

10. Станом на 03.03.2015 залишок коштів на банківському рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 у ПАТ "Дельта Банк" склав 7500,00 доларів США, що відповідно до курсу НБУ (2482.0658) дорівнювало 186154,93 гривні.

11. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів приняла рішення щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу "Лояльний" №007-14572-160215, укладеного 17.02.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк".

12. Позивач з цим не погодилася і звернулася до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач, як вкладник, набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах його граничного розміру. В Уповноваженої особи Фонду були відсутні правові підстави для визнання договору банківського вкладу нікчемними, а тому відповідачем, в порушення норм чинного законодавства, протиправно не подано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому наявні правові підстави для задоволення позову в цій частині.

14. В матеріалах справи відсутні докази того, що Позивач уклав договір банківського вкладу з метою порушення публічного порядку та незаконного заволодіння державними коштами, тобто не надано суду належних доказів нікчемності такого договору, посилання відповідача на те, що кошти перераховані на вкладний рахунок третьою особою з метою отримання таких коштів останніми позачергово за рахунок коштів держави в межах суми, передбаченої ч. 1 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не підкріплені належними доказами існування такого наміру. Договір укладений між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" не може вважатися такими, що укладений на привілейованих умовах, оскільки не містить жодних покликань на його індивідуальність.

15. Суд апеляційної інстанції не погодився з таким висновком суду першої інстанції та зазначив, що банком було укладено договір з позивачем у період дії відповідних заборон та обмежень, встановлених постановою Національного банку України, що є порушенням, так як зазначена постанова обов`язкова до виконання, а також норм діючого законодавства у сфері банківської діяльності, а тому вважати договір банківського вкладу (депозиту) законним підстав немає.

16. Не зважаючи на заборону, ПАТ "Дельта Банк" 16.02.2015 було укладено договір банківського вкладу (депозиту) з позивачем, що є порушенням постанови Правління Національного банку України від 30.10.2014 № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних", яка є обов`язковою для виконання, та діючого законодавства у сфері банківської діяльності. Та обставина, що постановою Правління НБУ від 02.03.2015 № 150 ПАТ "Дельта Банк" було віднесено до категорії неплатоспроможних, підтверджує законність прийнятих обмежень відносно банку постановою від 30.10.2014.

17. Уповноваженою особою Фонду надано належні докази, які підтверджують вжиття ним всіх необхідних заходів щодо виявлення правочинів, які мають ознаки нікчемності, як того вимагає ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. У касаційній скарзі позивач наголошує, що доказів на підтвердження нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) (його спрямованості на порушення прав та свобод особи або держави, незаконне заволодіння майном) Уповноваженою особою Фонду не надано.

19. Крім того, договір банківського вкладу (депозиту) укладений, а кошти перераховані на відповідні рахунки до запровадження тимчасової адміністрації банку. Також законодавством не встановлено заборони укладання договорів, відкриття рахунків та зарахування коштів на відповідні рахунки після визнання банку проблемним. Крім того, відповідно до норм чинного законодавства на депозитний рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім`я власника рахунку від іншої особи.

20. У відзиві Відповідач наголошує на правомірності рішення суду апеляційної інстанції. Зазначає, що 16.02.2015 іншим вкладником банку ОСОБА_2 були проведені протиправні операції по дробленню свого депозиту та перерахування коштів ОСОБА_1 та ін. Зазначені перерахування відбулися всупереч постанови НБУ №692/БТ від 30.10.2014 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних", всупереч постанови НБУ від 16.09.2013 "Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України" (z1592-13) . З цього приводу уповноважена особа Фонду звернулась з заявою до правоохоронних органів.

21. Зазначені обставини, на думку відповідачів, дають підстави вважати правочин з перерахування коштів ОСОБА_2 на рахунок ОСОБА_1 нікчемним в силу п.7 ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити таке.

23. Стосовно правомірності дій уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, колегія суддів зазначає наступне.

24. Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI (4452-17) (далі - Закон №4452-VI (4452-17) ) установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

25. Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

26. Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

27. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

28. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

29. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

30. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

31. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

32. Згідно з п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 №14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

33. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між Позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір депозиту, та на відповідному рахунку позивача розміщено грошові кошти згідно з зазначеним договором (переказ коштів від ОСОБА_2 ), а тому в розумінні закону Позивач. є вкладником.

34. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок позивача відбулось до початку віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (02.03.2015).

35. Згідно з ч.ч. 1, 2, 10 ст. 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

36. Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ "Дельта Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до Закону № 4452-VI (4452-17) .

37. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а.

38. Частина 3 ст. 38 Закону № 4452-VI (у редакції, що діяла на час укладення договору) містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними. Відповідач-1 вважав нікчемними договір банківського вкладу між банком і позивачем з підстави, передбаченої п. 7 ч. 3 ст. 38 зазначеного вище Закону. Зазначеною нормою передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

39. Суд вважає, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

40. Метою п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

41. Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/14681/17, від 30.05.2018 у справі № 910/23036/16, від 23.10.2018 у справі № 804/6992/15.

42. Посилання відповідача 1 на той факт, що договір банківського вкладу позивача укладався у період дії постанови НБУ №692/БТ від 30.10.2014 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних", колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею відповідно до ст. 75 Закону № 4452-VI, а отже, воно не могло бути відомо позивачу. Доказів зворотного відповідачем не надано та судами не встановлено. Відтак, немає правових підстав покладати на позивача будь-які негативні для нього наслідки за укладення договору банківського вкладу під час дії вищезазначеної постанови.

43. Отже, Суд, на відміну від суду апеляційної інстанції, погоджується з позицією суду першої інстанції, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.

44. Враховуючи вищезазначене, постанова суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про Позивача як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, підлягає скасуванню.

45. Щодо висновку суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" щодо застосування наслідків нікчемного правочину щодо договору №007-14572-160215 від 16.02.2015 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ), Суд зазначає таке.

46. Згідно з ч. 1, 2, 10 ст. 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

47. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

48. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ "Дельта Банк" із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

49. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №819/353/16.

50. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

51. Відтак і права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

52. Встановлена правова природа зазначено наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах) вимог про визнання неправомірними дій та рішення уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем, а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

53. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а.

54. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених ст. 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

55. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції в цілому, а постанови суду першої інстанції в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій та рішення відповідача про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", із закриттям провадження у справі в зазначеній частині вимог.

56. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

57. Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

58. За подання позовної заяви за три вимоги немайнового характеру відповідно до квитанції про сплату від 19.10.2015 позивач сплатила судовий збір у розмірі 1461,60 грн, а за подання касаційної скарги -1753, 93 грн відповідно до квитанції про сплату від 23.06.2017.

59. Враховуючи зазначене та у зв`язку із задоволенням двох із заявлених трьох позовних вимог, понесенні позивачем судові витрати на звернення до суду із позовом та касаційною скаргою, підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду пропорційно частині задоволених позовних вимог, що становить 2143,69 грн.

Керуючись ст. 341, 345, 352, 354, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2017 року у справі №814/3902/15 скасувати.

3. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року у справі №814/3902/15 в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" щодо застосування наслідків нікчемного правочину щодо договору №007-14572-160215 від 16.02.2015 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ), скасувати, провадження у справі в цій частині вимог закрити.

4. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року у справі №814/3902/15 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016) судового збору в сумі 1461,60 гривень (одна тисяча чотириста шістдесят одна грн. шістдесят коп.), скасувати.

5. В іншій частині постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року у справі №814/3902/15 залишити в силі.

6. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (м. Київ, вул. Січових стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1,, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати у сумі 2143,69 грн (дві тисячі сто сорок три гривні шістдесят дев`ять копійок).