5016/343/2012(11/10) Про затвердження реєстру вимог кредиторів фізичної особи-підприємця - 26.02.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2012р. та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 09.10.2012р. про затвердження реєстру вимог кредиторів по справі №5016/343/2012(11/10) за заявою ОСОБА_5 про визнання банкрутом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9,-

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.10.2012 року затверджено реєстр вимог кредиторів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 на загальну суму 11007139,49 грн., в тому числі вимоги:

ІI-ї черги: 1) гр. ОСОБА_10 в сумі 1200000,0 грн. - вимоги по погашенню авторської винагороди.

ІІІ-ї черги: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" в сумі 1820355,35 грн.; 2) Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в сумі 2026942,08 грн.; 3) Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в сумі 261858,39 грн.

V-ї черги: 1) гр. ОСОБА_5 в сумі 5693691,67 грн.;

2) гр. ОСОБА_10 в сумі 1073,0 грн. - судового збору;

3) ТОВ "Кей-Колект" в сумі 1073,0 грн. - судового збору;

4) ПАТ "Укрсоцбанк" в сумі 1073,0 грн. - судового збору;

5) ПАТ "УкрСиббанк" в сумі 1073,0 грн. судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 09.10.2012р. залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2012р. та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 09.10.2012р. в частині невизнання кредиторських вимог ПАТ "Укрсоцбанк" в сумі 1736379,58 грн. та прийняти нове рішення, яким визнати повністю грошові вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" в загальному розмірі 3763321,66 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.02.2012р. порушено провадження по справі про банкрутство Фізичної особи - підприємця ОСОБА_9 на підставі ст.ст. 47- 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за заявою ОСОБА_5, накладено арешт на все майно ФОП ОСОБА_9, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством не може бути звернено стягнення.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 13.03.2012р., яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.07.2012р., фізичну особу-підприємця ОСОБА_9 визнано банкрутом, визнано безспірні грошові вимоги ОСОБА_5 в сумі 5693691,67 грн., відкрито відносно боржника ФОП ОСОБА_9 ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Капінуса А.А., якого зобов'язано здійснити процедуру ліквідації боржника у відповідності з вимогами ст.ст. 48- 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та надати суду звіт та ліквідаційний баланс з доданими до нього документами.

05.06.2012р. ліквідатором банкрута Капінусом А.А. надано суду реєстр вимог кредиторів станом на 01.06.2012р. на загальну суму 11 007 139 грн. 49 коп.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.10.2012р. затверджено реєстр вимог кредиторів фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 станом на 01.06.2012р. на загальну суму 11007139,49 грн., а саме: друга черга кредиторських вимог: гр. ОСОБА_10 в сумі 1200000,00 грн. (вимоги по погашенню авторської винагороди); третя черга кредиторських вимог: ТОВ "Кей-Колект" в сумі 1820355,35 грн.; ПАТ "Укрсоцбанк" в сумі 2026942,08 грн.; ПАТ "УкрСиббанк" в сумі 261858,39 грн.; п`ята черга кредиторських вимог: Гр. ОСОБА_5 в сумі 5693691,67 грн.; гр. ОСОБА_10 в сумі 1073,00грн. (судові витрати); ТОВ "Кей-Колект" в сумі 1073,00грн. (судові витрати); ПАТ "Укрсоцбанк" в сумі 1073,00грн. (судові витрати); ПАТ "УкрСиббанк" в сумі 1073,0грн. (судові витрати). Також суд ухвалив, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

При цьому суд першої інстанції послався на те, що наданий ліквідатором реєстр вимог кредиторів на загальну суму 11007139,49 грн. відповідає сумі визнаних боржником вимог кредиторів та складений відповідно до вимог ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про задоволення та включення до реєстру заявлених кредиторських вимог до боржника, зазначивши при цьому, що судом першої інстанції розглянуто вимоги кредиторів до ФОП ОСОБА_9 та зазначено мотиви визнання чи відхилення всіх вимог кредиторів.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій повністю погодитися не можна з наступних підстав.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам закону не відповідають.

Згідно ч.2 ст. 4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Як вбачається з матеріалів справи, гр. ОСОБА_5 звернувся до суду першої інстанції із заявою про порушення провадження по справі про банкрутство Фізичної особи - підприємця ОСОБА_9 на підставі ст.ст. 47- 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог статті 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Згідно ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення.

За заявою громадянина - підприємця господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення громадянином-підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладання мирової угоди.

Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 13.03.2012р. боржника -фізичну особу-підприємця ОСОБА_9 визнано банкрутом, визнано безспірні грошові вимоги ОСОБА_5 в сумі 5693691,67 грн., відкрито відносно боржника ФОП ОСОБА_9 ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Капінуса А.А.

Частиною 6 ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що копію постанови про визнання боржника банкрутом і інформацію про відкриття ліквідаційної процедури господарський суд направляє всім відомим кредиторам із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог, який не може перевищувати два місяці.

29.03.2012р. в газеті "Голос України" №57 (5307) опубліковано оголошення про визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Капінуса А.А.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, після публікації оголошення про визнання боржника банкрутом до суду із заявами про визнання грошових вимог та включення їх до реєстру вимог до боржника звернулись наступні кредитори: гр. ОСОБА_10 на суму 1200000,0 грн., ТОВ "Кей-Колект" на загальну суму 1820355,35 грн., ПАТ "УкрСиббанк" на загальну суму 261858,39 грн., ПАТ "Укрсоцбанк" на загальну суму 3763321,66 грн.

Суд першої інстанції ухвалою від 09.10.2012р. затвердив реєстр вимог кредиторів фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 станом на 01.06.2012р. на загальну суму 11007139,49 грн.

Згідно вимог ч. 2 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

Ухвала про затвердження реєстру вимог кредиторів є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Обов'язок розгляду грошових вимог та надання правового аналізу поданих кредитором письмових доказів, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру та змісту, а також обов'язок встановлення розміру та моменту виникнення грошових вимог покладений на господарський суд.

При цьому, суду необхідно дослідити підстави виникнення майнових вимог, їх розмір, обґрунтованість, підтвердження відповідними документами та інше, тобто перевірити відповідність законодавству вимог кредиторів.

Отже, незважаючи на визнання боржником і ліквідатором грошових вимог кредиторів, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Однак, як вбачається зі змісту ухвали про затвердження реєстру вимог кредиторів до боржника, суд першої інстанції розглянув та перевірив тільки заявлені вимоги кредитора ПАТ "Укрсоцбанк" та визнав їх частково в сумі 2026942,08 грн.

Вимоги інших кредиторів (гр. ОСОБА_10, ТОВ "Кей-Колект", ПАТ "УкрСиббанк"), які були заявлені до боржника згідно поданих документів, судом першої інстанції розглянуті не були та не було надано належної правової оцінки підставам виникнення грошових вимог, їх характеру та змісту.

Суд апеляційної інстанції на вказане уваги не звернув та помилково вказав на те, що судом першої інстанції розглянуто всі вимоги кредиторів до ФОП ОСОБА_9 та зазначено мотиви визнання чи відхилення всіх вимог кредиторів.

Дані висновки суду апеляційної інстанції не відповідають змісту ухвали суду першої інстанції про затвердження реєстру вимог кредиторів.

При цьому, суд першої інстанції проаналізував мотиви заявлених вимог ПАТ "Укрсоцбанк" та встановив, що грошові вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" у загальній сумі 3763321,66 складаються з вимог, які ґрунтуються на різних підставах.

Так, грошові вимоги в сумі 2026942,08 грн. є заборгованістю банкрута за кредитним договором №640/4-102 від 25.02.2008р., укладеному між АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк") та громадянином України ОСОБА_9 В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між сторонами укладений іпотечний договір від 15.08.2008р., за реєстр. № 2654, відповідно до якого боржник передав в іпотеку кредитору наступне нерухоме майно: - нежитлові приміщення магазину промислових товарів, загальною площею 148,6 кв., що знаходяться на першому поверсі в житловому будинку літ. А-9, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить боржнику на праві приватної власності.

Грошові вимоги в сумі 1557929,96 грн. ґрунтуються на кредитному договорі №640/4-372 від 15.08.2008р., укладеному між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк") та фізичною особою ОСОБА_12, банкрут в даному випадку виступив майновим поручителем, уклавши з банком іпотечний договір, відповідно до якого боржник передав в іпотеку кредитору наступне нерухоме майно: - нежитлові приміщення магазину промислових товарів, загальною площею 148,6 кв., що знаходяться на першому поверсі в житловому будинку літ. А-9, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить боржнику на праві приватної власності.

Грошові вимоги в сумі 178449,62 грн. ґрунтуються на кредитному договорі №640/4-371 від 15.08.2008р., укладеному між банком та ТОВ «Агро-Терра-Юг», в забезпечення виконання якого між банком та банкрутом було укладено іпотечний договір, відповідно до якого боржник передав в іпотеку кредитору наступне нерухоме майно: - нежитлові приміщення магазину промислових товарів, загальною площею 148,6 кв., що знаходяться на першому поверсі в житловому будинку літ. А-9, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить боржнику на праві приватної власності;

Судом також встановлено, що договорів поруки між банком та банкрутом не укладалось. В іпотечних договорах не закріплено обов'язок ФОП ОСОБА_9 солідарно відповідати перед банком за невиконання гр. ОСОБА_12 та ТОВ "Агро-Терра-Юг" зобов'язань за кредитними договорами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що ФОП ОСОБА_9 не являється солідарним боржником гр. ОСОБА_12 та ТОВ "Агро-Терра-Юг", а тому у банка відсутнє право пред'являти банкруту вимоги, які ґрунтуються на кредитних договорах №640/4-102 від 25.02.2008р та №640/4-371 від 15.08.2008р.

У зв'язку з цим суд включив до реєстру вимог кредиторів до боржника грошові вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" в сумі 2026942,08 грн. - 3 черга задоволення та 1073,0 грн. судового збору -5 черга задоволення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом (2343-12) .

Необхідною ознакою набуття статусу кредитора у справі про банкрутство, виходячи з вимог п.п. 3, 7 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є наявність саме зобов'язань грошового, тобто фінансового характеру. Правові підстави для визнання у справі про банкрутство вимог кредиторів, які ґрунтуються на договорах майнової поруки відсутні.

Виходячи зі змісту ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Статтею 42 Закону України "Про іпотеку" передбачено право, а не обов'язок майнового поручителя (іпотекодержателя) виконувати основне зобов'язання за боржника.

Договір іпотеки не породжує у іпотекодавця грошових зобов'язань перед іпотекодержателем, останній має право, в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Таким чином, боржник ФОП ОСОБА_9 не є позичальником за кредитним договором № 640/4-372 від 15.08.2008р., та кредитним договором № 640/4-371 від 15.08.2008р. та не отримував від банку відповідних грошових коштів за цими кредитними договорами, не має зобов'язань по поверненню кредитних коштів за вищезазначеними кредитними договорами, а виступає майновим поручителем позичальників, а саме: ТОВ "Агро-Терра-Юг" та ОСОБА_12 за договорами іпотеки від 15.08.2008р. і як майновий поручитель несе відповідальність перед банком тільки власним майном, переданим в іпотеку.

Отже, вимоги банку до боржника у сумі 1736379,58 грн. не мають характеру грошового зобов'язання в розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а відтак не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ФОП ОСОБА_9

Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість вимог банку в сумі 2 026 942,08 грн., які випливають з договору кредиту №640/4-102 від 25.02.2008р. та іпотечного договору від 15.08.2008р., зареєстрованого в реєстрі за № 2654, відповідно до якого боржник передав в іпотеку кредитору наступне нерухоме майно: - нежитлові приміщення магазину промислових товарів, загальною площею 148,6 кв., що знаходяться на першому поверсі в житловому будинку літ. А-9, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить боржнику на праві приватної власності.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення та включення вимог банку у вигляді суми основної заборгованості та нарахованих відсотків за договором кредиту №640/4-102 від 25.02.2008р. в розмірі 2026942,08 грн. -до третьої черги реєстру кредиторських вимог, а вимоги щодо судових витрат у сумі 1073,00 грн. - до п'ятої черги задоволення та про необхідність відхилення кредиторських вимог банку за кредитними договорами №640/4-102 від 25.02.2008р та №640/4-371 від 15.08.2008р., оскільки у боржника -майнового поручителя за договорами іпотеки зобов'язання грошового характеру за цими кредитними договорами перед банком відсутні.

Відповідно до п.2 ч.6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Однак, суд першої інстанції, правомірно визнавши та включивши до реєстру вимог кредиторів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 кредиторські вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" в розмірі 2026942,08 грн. та обґрунтовано відхиливши решту кредиторських вимог банку, як пред'явлених до майнового поручителя, не виконав вимоги п.2 ч.6 ст. 14 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо внесення розпорядником майна окремо до реєстру вимог кредиторів відомостей про майно боржника, яке є предметом іпотеки.

Суд апеляційної інстанції на вказані порушення судом першої інстанції уваги не звернув та залишив в силі незаконну ухвалу суду першої інстанції про затвердження реєстру вимог кредиторів.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала господарського суду Миколаївської області від 09.10.2012р. про затвердження реєстру вимог кредиторів та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2012р. прийняті з порушенням ст. 43 ГПК України щодо повного та всебічного дослідження всіх суттєвих обставин справи, а вказане порушення норм процесуального права унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для справи, тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду першої інстанції належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2012р. та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 09.10.2012р. про затвердження реєстру вимог кредиторів по справі №5016/343/2012(11/10) скасувати.