ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"26" лютого 2013 р. Справа № 5013/1278/12
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В., суддів :Бакуліної С.В., Поляк О.І. розглянувши матеріали касаційної скарги Дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" на постанову від 20.11.2012 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 5013/1278/12 господарського суду Кіровоградської області за позовом Дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології"доУправління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради про повернення безпідставно отриманого майна в сумі 34 542 852,32 грн. та стягнення недоотриманого прибутку в сумі 15 612 000 грн.в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: Боженко Г.В. (довіреність від 01.01.2013р.) від відповідача: Депутатов В.В. (довіреність № 3/17-у від 02.01.2013р.)
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області (суддя Мохонько К.М.) від 19.09.2010 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеля ційного господарського суду (головуючий суддя - Євстигнеєв О.С, судді - Лотоцька Л.О., Бахмат Р.М.) від 20.11.2012 року, позовну заяву і додані до неї документи Дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" до Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради про зобов'язання відповідача повернути майно на суму 34 542 852,32 грн., безпідставно передане за актом приймання-передачі від 15.09.2009 року та стягнення збитків у вигляді недоотриманого прибутку в сумі
15 612 000 грн. за опалювальні сезони 2009-2010 років, 2010-2011 років, 2011-2012 років повернуто без розгляду на підставі п.4 ст. 63 ГПК України.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 19.09.2010 року про повернення позовної заяви та постанову Дніпропетровського апеля ційного господарського суду від 20.11.2012 року, та передати справу на розгляд суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, а саме: ст.ст. 7-2, 44 ГПК України, ст.8 Закону України "Про судовий збір".
У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує викладені в ній доводи.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із такого.
Повертаючи без розгляду позовну заяву Дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" про зобов'язання відповідача повернути майно на суму 34 542 852,32 грн., безпідставно передане за актом приймальня-передачі від 15.09.2009 року, та стягнення збитків у вигляді недоотриманого прибутку в сумі 15 612 000 грн. за опалювальні сезони 2009-2010 років, 2010-2011 років, 2011-2012 років, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачем не були надані докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
За вимогами п.3 ч.1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з п.4 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Оскільки позивачем не було додано до позовної заяви доказів сплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" (3674-17)
розмірі, суд першої інстанції цілком правомірно повернув без розгляду позовну заяву на підставі п.4 ч.1 ст. 63 ГПК України.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом було безпідставно відхилено клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до винесення судом рішення у справі через повну відсутність коштів внаслідок незаконних дій відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Кіровоградської області (суддя Мохонько К.М.) від 19.09.2010 року відмовлено в задоволенні клопотання Дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" про відстрочення сплати судового збору. Ця ухвала є чинною, оскільки ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду Дочірньому підприємству "Теплоенергоцентраль" Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" відмовлено у прийнятті апеляційної скарги від 24.09.2012 року на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 19.09.2010 року про відмову в задоволенні клопотання від 14.09.2012 року про відстрочення сплати судового збору у справі №5013/1278/12.
Доводи касаційної скарги судом касаційної інстанції не приймаються з огляду на таке.
Частиною 1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк.
Відповідно до наведеної норми відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом а не імперативним обов'язком суду. Такий висновок випливає безпосередньо із змісту наведеної норми, яка, крім того, не містить чіткого переліку обставин майнового стану, який тягне за собою в якості наслідків відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Тому, оцінка майнового стану сторони здійснюється судом на підставі оцінки доказів.
Обґрунтування обставин майнового стану сторони, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Отже, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач вказав, що внаслідок незаконних дій відповідача він втратив усе належне йому на праві власності майно, що призвело до повної відсутності коштів.
Відхиляючи клопотання, місцевий господарський суд виходив із того, що позивач не надав доказів на підтвердження свого майнового стану. Так, додані до позовної заяви матеріали, а саме ксерокопії: договору оренди цілісного майнового комплексу КП "Теплоелектроцентраль" №18/17 від 15.10.2004 року, постанов Вищого господарського суду у справах №9/144 і №9/99, балансу позивача станом на 01.07.2009 року, звіту про фінансові результати позивача станом на 01.07.2009 року, претензії до Департаменту економіки та фінансів Кіровоградської міської ради від 01.06.2010 року, за оцінкою суду не є переконливими доказами, які підтверджують тяжкий майновий стан підприємства на дату подання позовної заяви до Господарського суду Кіровоградської області у вересні 2011 року.
Враховуючи наведене постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду є законною і обґрунтованою, а касаційна скарга такою, що ґрунтується на помилковому тлумаченні положень чинного законодавства України.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст.ст. 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 року у справі № 5013/1278/12 залишити без змін.
|
Головуючий-суддя
С у д д і
|
К.Грейц
С.Бакуліна
О.Поляк
|