Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

за участю представників

Звернувшись у суд з даним позовом, позивач просив суд стягнути з відповідача 690057,46 грн. збитків, обґрунтовуючи позов відсутністю у відповідача транспортних засобів, які він повинен був повернути позивачу у зв'язку з визнанням недійсними судовим рішенням договорів купівлі-продажу вказаних транспортних засобів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.01.2011р. (суддя Меденцев П.А.) було скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.09.2010р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми 422716,46 грн., що знаходяться на поточних рахунках відповідача.

Підставою для винесення ухвали від 05.01.2011р. стало те, що справу було вирішено по суті і рішенням Господарського суду Одеської області від 05.01.2011р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2011р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя –Картере В.І., судді Жеков В.І, Пироговський В.Т.) вказану ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.01.2011р. було змінено, виключено з резолютивної частини ухвали наступні слова: "Стягувач у виконавчому провадженні за ухвалою про забезпечення позову є позивач –ТОВ Фірма "Ліга". Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена до Одеського апеляційного господарського суду на протязі 10 днів, з моменту її прийняття. Ухвала дійсна до пред'явлення державному виконавцю на протязі 3 років.", в решті зазначену ухвалу було залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач просить суд скасувати зазначену постанову апеляційного господарського суду, посилаючись на неправильне застосування і порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що із закінченням розгляду спору по суті Господарський суд Одеської області своєю ухвалою від 05.01.2011р. скасував заходи забезпечення позову і ця ухвала була оскаржена позивачем у апеляційному порядку, а за результатами її перегляду прийнято оскаржену постанову.

Також із справи вбачається, що крім вказаної ухвали про скасування заходів забезпечення позову від 05.01.2011р., у цей же день, прийнято рішення, яким за результатами розгляду спору у позові було відмовлено.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що до набрання чинності рішенням суду, прийнятим по суті спору, у суду не було правових підстав скасовувати заходи забезпечення позову.

Між тим, такі доводи не ґрунтуються на приписах статті 68 Господарського процесуального кодексу України, яка врегульовує питання про скасування забезпечення позову.

Так, цією нормою визначено, що скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі. Від так, оскільки вирішення цього питання здійснено господарським судом при розгляді справи, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що у місцевого господарського суду було достатньо правових підстав для скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ліга" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2011р. у справі №9-17/100-10-3828 - без змін.