Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоселець" про визнання недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоселець" від 07.08.2007р., оформлене протоколом № 1 від 07.08.2007р.

Рішенням господарського суду Київської області від 25.06.2010 року (судді: Горбасенко П.В. –головуючий, Бацуца В.М., Третьякова О.О.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.09.2010 року (судді: Маляренко А.В –головуючий, Корсакова Г.В., Жук Г.А.) у справі К9/006-09/13/17 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову та рішення у справі скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Новоселець" здійснює свою діяльність на підставі Установчого договору, укладеного 14.06.1994р. п`ятьма засновниками: ОСОБА_1 з часткою 28 %, ОСОБА_2 –18 %, ОСОБА_3 –18 %, ОСОБА_4 –18 % та ОСОБА_5 –18 % (а.с. 32-35, т. 1), та статуту, затвердженого протоколом № 1 загальних зборів засновників від 14.06.1994р. та зареєстрованого 15.08.1994р. виконавчим комітетом Білоцерківської міської Ради народних депутатів (а.с. 22-31, т. 1).

07.08.2007р. відбулися загальні збори учасників ТОВ "Новоселець", на яких були присутні 4 засновника ОСОБА_3, ОСОБА_4 (яку за дорученням представляла ОСОБА_3), ОСОБА_5 та ОСОБА_2, які володіють 72% статутного фонду, з наступним порядком денним: 1. Про законність рішення загальних зборів від 31.10.2006р.; 2. Про виключення з числа засновників ОСОБА_1; 3. Про вибори голови товариства; 4. Про створення виконавчих органів; 5. Про утворення ревізійної комісії; 6. Про порядок користування приміщенням магазину; 7. Розрахунки; 8. Різне.

На загальних зборах ТОВ "Новоселець" 07.08.2007р. позивач не був присутній.

Відповідно до рішення загальних зборів ТОВ "Новоселець" від 07.08.2007р., оформленого протоколом № 1, по другому питанню порядку денного вирішено: виключити з числа учасників ТОВ "Новоселець" ОСОБА_1, внести зміни до Статуту та Установчого договору ТОВ "Новоселець" щодо виключення ОСОБА_1 з числа учасників та виплатити ОСОБА_1 вартість його частки коштами в порядку, передбаченому п. 4.5. статуту та ст. 54 Закону України "Про господарські товариства".

Пунктом 4.3. статуту товариства передбачено, що учасники товариства зобов’язані додержуватися установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів учасників товариства; не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; сприяти здійсненню товариством своєї діяльності.

Згідно п. 4.7. статуту ТОВ "Новоселець" учасника товариства, який систематично не виконує своїх обов’язків щодо товариства, або своїми діями перешкоджає досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства за одностайною згодою всіх учасників. При цьому учасник, що виключається з товариства, в голосуванні участі не бере.

Мотивуючи рішення та постанову суди зазначили, що є доведеним факт перешкоджання учасником ТОВ "Новоселець" - ОСОБА_1 своїми діями досягненню цілей товариства, враховуючи, що поведінка останнього суттєво ускладнювала діяльність товариства та робила її практично неможливою, а отже позовна вимога про визнання недійсним рішення зборів учасників ТОВ "Новоселець", оформленого протоколом № 1 від 07.08.2007р., в частині виключення з числа учасників ТОВ "Новоселець" ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним рішення зборів учасників ТОВ "Новоселець", оформленого протоколом № 1 від 07.08.2007р., в частині сплати ОСОБА_1 вартості його частки коштами в порядку, передбаченому п. 4.5. статуту та ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", то суд зазначили, що позивачем не зазначено, в чому саме полягає порушення його прав вказаним пунктом рішення, а із матеріалів справи вбачається, що згоди на виділ вкладу позивача у натуральній формі ТОВ "Новоселець" не надавало і питання про виділ вкладу у встановленому законом порядку взагалі не розглядалося.

У пункті 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 року №02-5/422 (v_422800-96) "Про судове рішення" зазначено, що, у відповідності з статтею 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: 3.1. чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; 3.2. чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; 3.3. яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункт 3 Роз'яснення).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про господарські товариства" господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Основні обов’язки учасників господарських товариств визначені у статті 11 Закону України "Про господарські товариства" та статті 117 Цивільного кодексу України.

Виключення учасника товариства є формою відповідальності його перед товариством за невиконання обов’язків, передбачених установчими документами або законом.

На відміну від виходу з товариства, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання учасника.

Воно можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами.

Згідно статті 64 Закону України "Про господарські товариства" підставою для виключення зі складу учасників товариства є систематичне невиконання або неналежне виконання обов'язків учасником товариства, а також перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що правова природа виключення учасника за законодавством України полягає у тому, що це спеціальна корпоративна санкція до учасника, який не виконує корпоративних обов’язків.

Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 (v0013700-08) "Про практику розгляду корпоративних спорів" при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону України "Про господарські товариства", повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини.

Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.

Таким чином, господарським судам слід належним чином надати оцінку діям позивача, встановити їх законність чи протиправність, з'ясувати негативність наслідків таких дій та встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) позивача та негативними наслідками для товариства.

У зв’язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд господарському суду першої інстанції.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, вирішити спір із дотриманням норм процесуального законодавства на підставі норм матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних відносин сторін.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.09.2010 року у справі № К9/006-09/13/17 господарського суду Київської області та рішення господарського суду Київської області від 25.06.2010 року у даній справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.