5019/2174/11 Про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та його скасування - 26.02.2013 Прийняття

головуючого суддів:Запорощенка М.Д., Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В.розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Київ в особі філії "Північно-Західне регіональне управління "АТ "Банк "Фінанси та Кредит", м. Рівнена постановуРівненського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 року та на рішення господарського суду рівненської області від 11.04.2012 року у справі № 5019/2174/11 господарського суду Рівненської області за позовом публічного акціонерного товариства "Рівнеголовпостач", м. Рівнедо1) товариства з обмеженою відповідальністю "Літа Холдинг", м. Рівне, 2) публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу - ОСОБА_4, м. Рівне про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та його скасування, за участю представників:

Позивача: не з'явився;

Відповідача-1: не з'явився;

Відповідача-2: ОСОБА_5 (дов.№3-122000/1706 від 25.02.2013 року);

Третьої особи: не з'явився;

Рішенням господарського суду Рівненської області від 11.04.2012 р. у справі №5019/2174/11 (суддя Бережнюк В.В.) позов задоволено; визнано таким, що не підлягає виконанню та скасовано виконавчий напис нотаріуса №3559 від 14.12.2009р., вчинений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4, яким звернено стягнення на торговий павільйон літ.А-2 загальною площею 2231,00 кв.м., що знаходиться за адресою м.Рівне, вул.Степова, буд.16, який належить на праві приватної власності публічному акціонерному товариству "Рівнеголовпостач" (33000, м.Рівне, вул.Князя Володимира,112А, код ЄДРПОУ 04542761).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 року по справі №5019/2174/11 (судді: Саврій В.А., Дужич С.П., Огороднік К.М.) рішення господарського суду Рівненської області від 11.04.2012 року у справі №5019/2174/11 залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовані тим, що у даному випадку нотаріусом неправомірно вчинено виконавчий напис №3559 від 14 грудня 2009 року під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів ПАТ "Рівнеголовпостач".

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", м. Київ в особі філії "Північно-Західне регіональне управління "АТ "Банк "Фінанси та Кредит", м. Рівне звернулося з касаційною скаргою (з урахуванням доповнень до касаційної скарги) до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 року, рішення Господарського суду Рівненської області від 11.04.2012 року по цій справі та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Від Публічного акціонерного товариства "Рівнеголовпостач" до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просять у задоволенні касаційної скарги відмовити, та залишити без змін прийняті у справі судові акти, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

У судовому засіданні представник відповідача-2 підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити, прийняті у справі судові акти скасувати, посилаючись на їх невідповідність вимогам закону, та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Заслухавши представника відповідача-2, який з'явився в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24 липня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Банк "Фінанси та Кредит" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит") (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Літа-Холдинг" (позичальник) укладено договір про відновлювальну кредитну лінію №0022-01-06, предметом якого є зобов'язання банку відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 4 000 000,00 грн., а зобов'язанням позичальника є повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно графіку зниження ліміту (додаток №1 до договору) з кінцевим строком погашення до 23.07.2008р. включно, і сплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі 17% річних.

Статтею 575 Цивільного кодексу України встановлено, що окремим видом застави є іпотека - застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. (ст. 589 ЦК України).

Відповідно до ч.6 ст. 20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Згідно статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

24 липня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Рівнеголовпостач" (іпотекодавець) та відповідачем-2 (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір №00211/0706, в забезпечення повернення кредитних ресурсів, наданих товариству з обмеженою відповідальністю "Літа Холдинг" за договором про відновлювальну кредитну лінію №0022-01-06 від 24.07.06р. Договір було посвідчено 24.07.2006р. приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4, та зареєстровано в реєстрі за №3088.

Відповідно до п.1 іпотечного договору іпотекодавець передає в заставу іпотекодержателю наступне нерухоме майно: торговий павільйон, літ.А-2, 1997 року побудови, загальною площею 2241,00 кв.м., що знаходиться за адресою Рівненська область, м.Рівне, вул.Степова,16.

Вартість предмету іпотеки складає 6000000,00 грн. (шість мільйонів гривень 00 коп.). (п.3 договору).

Іпотекодержатель (відповідач2) має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства у разі, коли в момент настання терміну виконання зобов'язань позичальником, забезпечених іпотекою за цим договором, вони не будуть виконані чи будуть виконані неналежним чином. (п.8.4.3. договору).

Відповідно до ч.4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на момент вчинення спірного виконавчого напису) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону протягом дії мораторію, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. Дія мораторію поширюється на вимоги кредиторів незалежно від моменту порушення виконавчого провадження за такими вимогами. Водночас потрібно мати на увазі, що відповідно до пункту 8 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) до порушення провадження у справі про банкрутство, які до ліквідаційної маси не включаються і на них не поширюються заходи щодо забезпечення грошових вимог кредиторів. Тому не підлягає зупиненню виконавче провадження, яке знаходиться на зазначеній стадії і здійснюється за виконавчими документами.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 13 листопада 2009 року господарським судом Рівненської області було винесено ухвалу по справі №9/36 за заявою приватного підприємства "Виробничо-комерційної фірми "ПЛАСТИКПАК" до боржника відкритого акціонерного товариства "Рівнеголовпостач" (правонаступником якого є ПАТ "Рівнеголовпостач"), якою порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Рівнеголовпостач" та одночасно введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ВАТ "Рівнеголовпостач". Ухвала була направлена судом Рівненському обласному сектору з питань банкрутства, Головному управлінню статистики в Рівненській області, ДВС у м.Рівне, Державному реєстратору.

14 грудня 2009 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_4 був вчинений виконавчий напис №3559, за яким нотаріус пропонував звернути стягнення на торговий павільйон, літ.А-2, загальною площею 2231,00 кв.м., що знаходиться за адресою м.Рівне, вул.Степова,16, що належить на праві власності позивачу. За рахунок коштів, отриманих від реалізації торгового павільйону нотаріус пропонує задовольнити вимоги банку у загальному розмірі 10564181,46 грн. Відповідно до постанова Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ВП №16998790 від 20 січня 2010 року по вказаному виконавчому напису було відкрито виконавче провадження.

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. (ст. 87 Закону України "Про нотаріат".)

Відповідно до статті 50 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема виконавчі написи нотаріусів.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, про задоволення позовних вимог, оскільки виконавчий напис є виконавчим документом, та є одним із заходів (способів) звернення стягнення на заставлене майно, на вчинення виконавчих написів поширюється мораторій у розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , таким чином у даному випадку нотаріусом неправомірно вчинено виконавчий напис №3559 від 14 грудня 2009 року під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів ПАТ "Рівнеголовпостач".

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 43, 47, 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин господарські суди з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосували матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятих рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника - публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", м. Київ в особі філії "Північно-Західне регіональне управління "АТ "Банк "Фінанси та Кредит", м. Рівне