818/1932/14 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу органів внутрішніх справ України - 07.08.2019 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністрерства внутрішніх справ України в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2015р. (суддя - Соколов В.М.) і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015р. (судді - Подобайло З.Г., Григоров А.М., Тацій Л.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Військова частина №3051, про визнання бездіяльності неправомірною, зобов`язання вчинити певні дії,

У липні 2014р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

-визнати протиправною бездіяльність УМВС України в Сумській області щодо не включення до розрахунку вислуги років в пільговому обрахуванні періоду служби з 19.09.1993р. по 14.02.2000р.;

-зобов`язати УМВС України в Сумській області провести розрахунок загальної вислуги років з врахуванням пільгового періоду та передати його ГУ ПФУ в Сумській області для подальшого перерахунку пенсії.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що на підставі Постанови КМУ від 17.07.1992р. №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) період проходження ним військової служби у Внутрішніх військах України в підрозділах конвоювання та охорони засуджених з 19.09.1993р. по 14.02.2000р. підлягає зарахуванню для призначення пенсії у пільговому обчисленні, у проведенні якого відповідачем протиправно відмовлено.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2015р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015р., позов задоволено частково.

Зобов`язано управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області провести розрахунок загальної вислуги років ОСОБА_1 з врахуванням пільгового періоду служби з 19.09.1993 по 14.02.2000 р.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга обгрунтована тим, що на час звільнення позивача зі служби (2007 рік), постановою КМУ від 14.02.2000р. №299 (299-2000-п) до п. 3 постанови КМУ №393 внесено зміни, відповідно до яких військовослужбовців, які працюють у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях виключено зі складу осіб, які мають право на вислугу років на пільгових умовах для призначення пенсії. Враховуючи, що розрахунок вислуги років позивачу було зроблено після прийняття постанови КМУ №299, відсутні підстави для зарахування йому вислуги років на пільгових умовах.

Крім того, посилається на те, що обов`язок щодо здійснення розрахунку загальної вислуги років позивача може бути покладено лише на військову частину №3051, якою і було зроблено такий розрахунок при виході позивача на пенсію, що узгоджується з положеннями Інструкції про порядок та організацію роботи з пенсійного забезпечення військовослужбовців внутрішніх військ та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх військ та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України і членів їхніх сімей, затвердженої наказом МВС України від 31.10.2003р. №1276, чинної на час виходу позивача на пенсію.

У наданих до суду поясненнях, третя особа - ГУ ПФ України в Сумській області посилалось на те, що підготовка необхідних для призначення пенсій документів належить до виключних повноважень уповноваженого структурного підрозділу, у даному випадку - управління МВС України в Сумській області, просило справу розглядати без участі його представника.

Заперечуючи проти касаційної скарги, третя особа - Військова частина №3051 просила у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) (далі Закон №2262).

Відповідно до ст. 17-1 Закону №2262-ХІІ, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаних вимог закону, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 17.07.1992 №393 про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей.

Так, згідно підпунктів "в", "г" пункту 3 Постанови №393 (в редакції постанови КМУ від 19.09.1993р. №747 (747-93-п) ) до вислуги років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця проходження служби у підрозділах Національної гвардії України по охороні дипломатичних і консульських представництв іноземних держав, у підрозділах Управління державної охорони об`єктів, що визначаються у встановленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки України, військ внутрішньої та конвойної охорони, установ виконання покарань органів внутрішніх справ та підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами, що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.

Вислуга років на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів зараховується особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та військовослужбовцям, які працюють у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ і Центральним управлінням Служби безпеки.

Тобто, конкретні посади, проходження служби на яких надає право на обчислення вислуги років на пільгових умовах, встановлюються, зокрема, Міністерством внутрішніх справ України.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992р. (393-92-п) , у зв`язку з організаційно-штатними змінами у військах внутрішньої і конвойної охорони та з метою вдосконалення роботи щодо порядку обчислення вислуги років для призначення та виплати пенсії, Міністерством внутрішніх справ України був прийнятий Наказ від 03.08.1995р. №526, яким внесені часткові зміни до Наказу МВС України №748 від 22.11.1993р. та затверджені переліки посад військовослужбовців, проходження служби на яких офіцерам, прапорщикам та військовослужбовцям, що служать за контрактом, а також військовослужбовцям строкової служби військ внутрішньої та конвойної охорони, зараховується у стаж військової служби до вислуги років для призначення та виплати пенсій у пільговому обчисленні (додатки 1, 2).

У відповідності з додатком 2 зазначеного наказу, військовослужбовцям, призначеним на посади офіцерів, прапорщиків, військовослужбовців, що служать за контрактом, та військовослужбовцям строкової служби, котрі несуть службу у підрозділах (включно до батальйону) по конвоюванню осіб, взятих під варту, вислуга років зараховується на пільгових умовах, з розрахунку один місяць служби за півтора місяця. Постановою КМУ від 14.02.2000р. №299 (299-2000-п) внесено зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 (393-92-п) , яким військовослужбовців, які працюють у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях виключено зі складу осіб, які мають право на вислугу років на пільгових умовах для призначення пенсії.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив військову службу у Внутрішніх військах України в підрозділах конвоювання та охорони підсудних, на даний час є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) .

В березні 2013 року позивач звернувся до Пенсійного фонду України для перерахунку пенсії з урахуванням пільгової вислуги років.

Листом Головного управління внутрішніх військ МВС України від 29.03.2013р. №3/18/2-А-53, до якого звернення позивача передано за належністю із Пенсійного фонду України, позивача повідомлено про те, що він має право на зарахування періоду служби в підрозділах конвоювання та охорони підсудних з 19.09.1993р. по 14.02.2000р. для пільгового обчислення пенсії.

Листом УМВС України в Сумській області від 24.12.2013р. №11/1375/А-31 позивачу повідомлено, що зарахування вислуги років на пільгових умовах військовослужбовцям внутрішніх військ МВС України здійснювалося на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 (393-92-п) за переліком посад і на умовах, що визначалися наказами МВС України від 22.11.1993р. №748 та від 03.08.1995р.у №526. До вказаної постанови внесено зміни, якими військовослужбовців внутрішніх військ МВС України з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних виключено з переліку осіб, яким вислуга років для призначення пенсій зараховувалась на пільгових умовах, в зв`язку з чим така вислуга не врахована позивачу при призначенні пенсії.

Не погоджуючись з діями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що до прийняття постанови КМУ №299 час проходження служби військовослужбовцями внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ у підрозділах з конвоювання осіб, узятих під варту, осіб, засуджених до позбавлення волі, та охорони їх під час судового засідання за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ підлягав зарахуванню до вислуги років на пільгових умовах.

Відповідно до послужного списку позивача він з 01.05.1993р. до 14.02.2000р. (часу прийняття постанови КМУ №299) і в подальшому до виходу на пенсію в 2007 році проходив службу у внутрішніх військах, та виконував обов`язки щодо конвоювання та охорони підсудних.

Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що період служби для обчислення вислуги років позивачу, який був військовослужбовцем внутрішніх військ МВС України, повинен обчислюватись на пільгових умовах - один місяць служби за сорок днів з 19.09.1993р. до 14.02.2000р.

З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, в ході розгляду справи встановлено, що позивач проходив службу на відповідних посадах у військовій частині внутрішніх військ МВС України.

Право на зарахування вислуги на пільгових умовах військовослужбовцям внутрішніх військ передбачено підпунктом "в" пункту 3 Постанови КМУ №393.

Відповідачем факт служби позивача у внутрішніх військах на посадах, які дають право на пільговий обрахунок вислуги років, не заперечується.

Разом з тим, відповідач заперечує право позивача на зарахування часу служби на пільгових умовах з посиланням на постанову №299, якою внесено зміни до пункту "г".

Разом з тим, пунктом "г" передбачено право на пільгове обчислення вислуги років особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та військовослужбовцям, які працюють у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях.

Однак позивач проходив службу саме у військовій частині внутрішніх військ і пункт "г" на нього не поширюється.

Водночас, пункт "в" в частині визначення права на пільгове обчислення вислуги років внаслідок прийняття постанови №299 змін не зазнав як на час проходження служби позивачем так і на час його звільнення зі служби, а тому відмова зарахувати йому вислугу років на пільгових умовах суперечить закону.

Посилання відповідача на те, що обов`язок щодо здійснення розрахунку загальної вислуги років позивача має бути покладено на військову частину №3051 а не на Міністерство внутрішніх справ України в Сумській області, також є безпідставним, оскільки військова частина обрахувала і надала відповідний розрахунок, який відповідач відмовився погодити, а тому суди обгрунтовано прийняли рішення про зобов?язання відповідача зарахувати спірний період вислуги років позивача у пільговому обчисленні.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін, проте з мотивів, викладених в редакції даної постанови.

Керуючись статтями 345, 350, 356, 359 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області - залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2015р. і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015р. - без змін.