Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді: Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.за участю представників: від позивача:Д'яченко П.І. - керуючий санацією; Концевий К.І. - розпорядник майна; від відповідача :Колосюк С.Л. - представник за дов. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 р.у справі господарського суду №5002-24/1501-2012 Автономної Республіки Крим за позовом Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Радянська Україна", с. Чистеньке, Автономна Республіка Кримдо Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Кримського регіонального управління, м. Сімферополь про розірвання договорів

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2012р., залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.10.2012р. у справі № 5002-24/1501-2012, позовні вимоги задоволені частково. Розірвано кредитний договір про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування №805/2007/978-ПФ/15/17 від 21.09.2007р., між ВАТ КБ "Надра" та АТОВ "Радянська Україна", та додаткову угоду №1 від 03.12.2007р., додаткову угоду № 2 від 03.12.2007р., додаткову угоду №3 від 24.09.2008р., додаткову угоду №4 від 24.09.2008р. до кредитного договору №805/2007/978-ПФ/15/17 від 21.09.2007р. В частині позовних вимог про розірвання договору іпотеки від 21.09.2007р., зареєстрованого в реєстрі за номером №3023, укладеного між ВАТ КБ "Надра" та АТОВ "Радянська Україна" - відмовлено.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.01.2013р. задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про поновлення строку на подання касаційної скарги на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2012р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.10.2012р. у справі №5002-24/1501-2012, відновлено пропущений процесуальний строк, зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 28.01.2013р. з'явились представники позивача та відповідача.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено місцевим господарським судом та апеляційною інстанцією, 21.09.2007р. між відповідачем (банк) та позивачем (клієнт) укладений договір на відкриття і оплату документарного акредитиву №512, відповідно до умов якого банк за дорученням клієнта на підставі заяви про відкриття документарного акредитиву №1 від 21.09.2007р. відкриває безвідкличний документарний акредитив на суму 1317500,00 євро строком дії до 03.02.2008р. та відстрочкою платежу, яка проводиться згідно графіку до 02.03.2013р.

Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що клієнт зобов'язаний в день укладення даного договору укласти з банком кредитний договір на суму не менше 1317500 євро строком дії 60 місяців (до 19.09.2012р. включно) і з виплатою за користування кредитними коштами не нижче 12,5% річних, а також сплати інших комісій банку. Кредитні кошти за договором про відкриття кредитної лінії будуть надаватися банком при наявності кредитної заявки клієнта та укладеної сторонами відповідної додаткової угоди.

21.09.2007р. між ВАТ КБ "Надра" та АТОВ "Радянська Україна" оформлений кредитний договір про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 8О5/2007/978-ПФ/15/17, відповідно до умов якого банк встановлює позичальнику ліміт заборгованості в сумі, яка не може перевищувати 1370500,00 євро, під 12,5% річних строком до 19.09.2012; кредитна лінія надається позичальнику для відкриття та оплата акредитива, відповідно до договору про відкриття та оплату документарного акредитиву №512 від 21.09.2007, а саме - придбання конструкцій теплиць, які імпортуються в умовах імпортного контракту № 02-07-2007 від 21.09.2007р.

21.09.2007р. в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами № 805/2007/978-ПФ/15/13 від 18.09.2007р., № 805/2007/978-ПФ/15/14 від 18.09.2007р., № 805/2007/978-ПФ/15/15 від 18.09.2007р., № 805/2007/978-ПФ/15/16 від 18.09.2007р. та № 805/2007/978-ПФ/15/17 від 21.09.2007р. між позивачем та відповідачем укладений договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавловською І.О. 21.09.2007 та зареєстрований в реєстрі за № 3023, предметом якого є: нежитлові будівлі, тепличний комбінат, загальна площа 71724,6 кв.м; А-адміністративне будову (ІІ поверхи), під А-льох, А1 -їдальня, а, а1 навіси, вхід у льох, Б прохідна, ґанок (2 шт.); В біотеплиця, Г - склад, г - навіс, ґанок, Д мехмайстерня (II поверхи), Д1 прибудова, сходи, Е - біолабораторія, Е1 прибудова, Ж - котельня (II поверхи), сходи, З газорозподільний пункт, К - склад хімпрепаратів, к навіс, Л - склад добрив, М - вузол приготування сольового розчину, М1 навіс, М2 навіс, Н - блок столярної майстерні, Н1 прибудова, ґанок; О-КІП (склад готової продукції), 01 прибудова, 02 навіс, 03, 04 - розподільники, ґанок; П, Р, С, Т, У, Ф - секція-теплиця; мийка, X; вбиральня, Ц; насосна-мазутна, Ч; прибудова, Ч1; трансформаторна підстанція, Ш склад хімікатів Щ; споруди, мощення, 1-14, І; та право користування строком на 49 років земельними ділянками кадастровий номер 0124788700:09:001:0154 площею 0,7567 га, кадастровий № 0124788700:001:0156 площею 15,3383 га, в межах, відповідно до плану, які розташовані на території Чистенської сільської ради в районі с. Фонтани Сімферопольського району АР Крим, на якій розташовані нежитлові будівлі (тепличний комбінат). Узгоджена сторонами вартість предмету іпотеки складає 22870600грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції, з яким погодився Севастопольський апеляційний господарський суд, мотивували судові акти тим, що відповідачем були виконані свої зобов'язання за кредитним договором лише на 10%, а в момент укладення кредитного договору №805/2007/978-ПФ/15/17 від 21.09.2007р. сторони виходили з того, що банк буде виконувати свої зобов'язання за договором документарного акредитиву №512 від 21.09.2007р. вчасно та у повному обсязі.

Однак господарськими судами попередніх інстанцій не були прийняті до уваги умови п. 2.2.3 договору про відкриття та оплату документарного акредитиву №512, відповідно до умов якого кошти за договором будуть надаватись банком при наявності кредитної заявки та укладеної сторонами відповідної додаткової угоди.

Між тим, господарськими судами попередніх інстанцій не було встановлено в повному обсязі обставин щодо звернення позивача до відповідача із відповідними заявами про здійснення траншевих платежів, а відтак відсутні підстави для ствердження про наявність порушень у виконанні договірних зобов'язань на виплату коштів в рамках кредитної лінії відповідачем.

Частиною 1 ст. 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Частиною 2 ст. 652 ЦК України встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1. в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2. зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3. виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4. із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Господарські суди попередніх інстанцій обставин, які б підтверджували сукупність і наявність таких чотирьох умов не встановили, оскільки як вірно зазначає заявник касаційної скарги позивачем не доведено належними та допустимими доказами, в силу приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України, в чому саме полягає порушення майнових прав та інтересів позивача.

Також висновок апеляційного господарського суду, що виконання спірного кредитного договору на колишніх умовах порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє позичальника того, на що він розраховував при укладенні договору - є передчасним.

Справа містить незасвідчені належним чином ксерокопії матеріалів.

Згідно з ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до вимог п. 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. №55 (v0055609-03) , "ДСТУ 4163-2003" "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів", якими визначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Фактично ксерокопії письмових доказів належним чином не засвідчені (має місце лише напис "копія вірна" або "з оригіналом згідно", печатка та підпис невідомої особи без зазначення її посади та повноважень, відсутня дата засвідчення копій).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції не з'ясували в повному обсязі всі суттєві обставини справи, що мають значення для вирішення спору, не надали їм в порушення ст. 43 ГПК України належної юридичної оцінки.

Ці питання потребують дослідження та з'ясування в повному обсязі з метою повного та всебічного встановлення фактичних обставин справи у відповідності до приписів чинного законодавства та норм процесуального права.

Вищевикладене в сукупності є суттєвим для правильного вирішення спору в розумінні статей 34, 36 ГПК України та з огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанції не були з'ясовані в повному обсязі фактичні обставини, що мають значення для вирішення спору.

В силу приписів ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи приписи ст. 111-7 ГПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2012р. та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.10.2012р. у справі №5002-24/1501-2012 підлягають скасуванню, як винесені без дослідження всіх обставин справи, що мають істотне значення для правильного розгляду спору по суті, з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" - задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.10.2012р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2012р. у справі №5002-24/1501-2012 - скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.