Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" в особі Дніпропетровського регіонального департаменту АТ "УкрСиббанк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2010р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2010 р. по справі № Б24/116-10 за заявою ТОВ "Траффікс" про визнання банкрутом, –

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2010р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Траффікс" на підставі ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2010р. введено відносно ТОВ "Траффікс" процедуру банкрутства –розпорядження майном боржника строком на шість місяців. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Чопенка Д.В. Зобов'язано заявника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Траффікс" в десятиденний строк подати в офіційні печатні органи (газети "Голос України" або "Урядовий кур’єр") оголошення по порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Траффікс ".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2010р. апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" в особі Дніпропетровського регіонального департаменту АТ "УкрСиббанк" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2010р. залишено без змін.

ПАТ "УкрСиббанк" в особі Дніпропетровського регіонального департаменту АТ "УкрСиббанк" звернулось з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2010р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2010 р., в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій з підстав невірного застосування норм матеріального права та процесуального права та припинити провадження по даній справі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.02.2011р. відкладено розгляд даної справи у судовому засіданні на 01.03.2011р.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2010р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Траффікс" на підставі ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За результатами підготовчого засідання введено відносно ТОВ "Траффікс" процедуру банкрутства –розпорядження майном боржника строком на шість місяців. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Чопенка Д.В. Зобов'язано заявника - ТОВ "Траффікс" в десятиденний строк подати в офіційні печатні органи (газети "Голос України" або "Урядовий кур’єр") оголошення по порушення справи про банкрутство ТОВ "Траффікс ".

При цьому суд першої інстанції встановив, що боржник ТОВ "Траффікс" звернувся до господарського суду в особі директора з заявою про банкрутство, оскільки загальна сума кредиторської заборгованості ТОВ "Траффікс" станом на 15.04.10 р. становить 101 766 114,48 грн., вартість наявного майна складає 72 714 513,57грн., грошових коштів на рахунках боржника - 190,97 грн., боржник має дебіторську заборгованість у розмірі 2 605 709,00грн. Загальна сума зобов'язань боржника перевищує активи підприємства, а задоволення вимог одного або декількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань перед іншими кредиторами.

Залишаючи без змін ухвалу підготовчого засідання від 18.05.2010р., суд апеляційної інстанції послався на те, що судом першої інстанції виконані вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , досліджено баланс боржника станом на 31 березня 2010 року, довідки про заборгованість та майно станом на 15 квітня 2010 року, аудиторський висновок від 05 листопада 2009 року про фінансовий стан та достовірність фінансової звітності станом на 30 вересня 2009 року.

Проте, з висновками судів попередніх інстанцій повністю погодитись не можна з таких підстав.

Відповідно до ст. 2 ГПК України та ч. 2 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд порушує справу про банкрутство за письмовою заявою кредитора чи боржника. Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) встановлено різні підстави порушення провадження у справі про банкрутство залежно від того, хто саме (кредитор чи боржник) звертається до господарського суду з відповідною заявою.

За заявою боржника справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених ч. 5 ст. 7 та ст. ст. 51, 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин:

задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами;

орган боржника уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення звернення в господарський суд з заявою про порушення справи про банкрутство;

при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі;

в іншим випадках, передбачених цим законом.

Звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство саме боржника свідчить про визнання ним обставин наявності боргу перед кредиторами, тому законом не вимагається подання доказів його неплатоспроможності на момент звернення до господарського суду.

Частиною 7 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі звернення до суду боржника із заявою про порушення провадження справи про банкрутство ознаки його неплатоспроможності з’ясовуються у підготовчому засіданні.

Відповідно до ч.4 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Таким чином, у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника та розмір вимог кредитора (кредиторів).

Ухвала підготовчого засідання є судовим рішенням у процедурі банкрутства, яке визначає розмір та безспірність вимог ініціюючого кредитора (ініціюючих кредиторів), обґрунтовує підставність порушення процедури банкрутства боржника та визначає її подальший хід, вона є за своєю правовою природою судовим рішенням, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для ведення процедури банкрутства, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Однак, при проведенні підготовчого засідання судом першої інстанції не було надано належної оцінки поданим доказам та належним чином не перевірено ознак неплатоспроможності боржника.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Суд першої інстанції посилаючись на наявність у боржника кредиторської заборгованості, не перевірив існування цієї заборгованості та строки її сплати, а також не звернув уваги на те, що в матеріалах справи немає жодних документів, які підтверджують наявність грошових зобов'язань боржника перед кредиторами, перелік яких доданий до заяви про порушення справи про банкрутство.

Дослідження обставин формування кредиторської заборгованості боржника та строків її погашення має істотне значення для встановлення ознак неплатоспроможності боржника.

Проте суди ні першої, ні апеляційної інстанції на вказані обставини уваги не звернули і залишили без належної правової оцінки.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню, а справа направленню на розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 ГПК України (1798-12) Вищий господарський суд України –

Касаційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" в особі Дніпропетровського регіонального департаменту АТ "УкрСиббанк" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2010р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2010р. скасувати.

Справу № Б24/116-10 направити на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.