826/9975/15 Про визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду ГВФО ПАТ "Банк" щодо невключення належних фізичній особі сум до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню коштів за договорами банківського вкладу (депозиту), зобов'язання Уповноваженої особи Фонду ГВФО додатково включити належні особі суми до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами - 02.04.2019 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський Банк" Пантіної Любові Олексіївни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2017 у складі судді Арсірія Р.О. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 у складі колегії суддів Глущенко Я.Б., Собківа Я.М., Шелест С.Б. у справі №826/9975/15 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

Позивачі звернулись до суду з адміністративним позовом, в якому просили:

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Л.О. (надалі по тексту - Уповноважена особа) щодо відмови включити позивачів до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі по тексту - Фонд), визнання нікчемними всіх транзакцій та провочинів (договорів), зупинення перерахування/виплат за транзакціями і правочинами;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Уповноваженої особи №61 від 29.08.2014 в частині визнання нікчемними всіх транзакцій та правочинів (договорів), зупинення перерахування/виплат за транзакціями і правочинами щодо позивачів;

- зобов'язати Уповноважену особу включити до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду позивачам;

- зобов'язати Фонд на підставі Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивачів до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та здійснити виплати позивачам.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2017 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи від 29.08.2014 №61 в частині визнання нікчемними договорів, укладених між позивачами та ПАТ "Старокиївський банк"; визнано протиправними дії Уповноваженої особи щодо не включення позивачів до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; зобов'язано Уповноважену особу надати до Фонду додаткову інформацію про позивачів, як вкладників ПАТ "Старокиївський банк".

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2017 року змінено.

Виключено з її резолютивної частини абзаци 25 та 26, якими зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіну Л.О. надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_14 та ОСОБА_12 щодо здійснення ним виплати по відшкодуванню вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №05/1045-2014 від 14.05.2014, у розмірі 200000,00 грн. та №05/1458-2014 від 22.05.2014, у розмірі 150000,00 грн.

У решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2017 року залишено без змін.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що укладення договорів та проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів на рахунки, відкриті на ім'я позивачів, надавало учасникам вказаних транзакцій переваг перед іншими вкладниками/кредиторами, погіршувало фінансове становище банку і сприяло приведенню банку до неплатоспроможності, призвело до безпідставного збільшення фінансових зобов'язань держави. Уповноважена особа наголосила, що укладення позивачами лише договору банківського вкладу та договору банківського рахунку без фактичного внесення готівкових коштів в касу банку не є підставою для виникнення права на одержання відшкодування вкладу за рахунок Фонду.

Позивачами заперечення на касаційну скаргу до суду не подано.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

У ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.04.2014 між ПАТ "Старокиївський банк" та ОСОБА_3 укладено договір банківського рахунку № 7668, а 14.05.2014 - договір банківського вкладу № 05/1273-2014.

На банківському рахунку останньої зберігався вклад у розмірі 198000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №63197 від 13.05.2014 про поповнення поточного рахунок з відповідною відміткою банку та підписом уповноваженої особи.

Відповідно до пункту 1.2 договору банківського вкладу №05/1273-2014 від 14.05.2014 строк його дії закінчився 21.05.2014.

16.04.2014 між ПАТ "Старокиївський банк" та ОСОБА_7 укладено договір банківського рахунку № 7580, а 14.05.2014 - договір банківського вкладу №05/1027-2014.

На банківському рахунку останньої зберігався вклад у розмірі 200000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №63216 від 13.05.2014 про внесення грошових коштів на рахунок з відповідною відміткою банку та підписом уповноваженої особи.

Відповідно до пункту 1.2 договору банківського вкладу №05/1273-2014 від 14.05.2014 строк його дії закінчився 21.05.2014.

16.04.2014 між ПАТ "Старокиївський банк" та ОСОБА_8 укладено договір банківського рахунку № 7579, а 14.05.2014 - договір банківського вкладу №05/1028-2014.

На банківському рахунку останньої зберігався вклад у розмірі 198000,00грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №63241 від 13.05.2014 про внесення грошових коштів на рахунок з відповідною відміткою банку та підписом уповноваженої особи.

Відповідно до пункту 1.2 договору банківського вкладу №05/1028-2014 від 14.05.2014 строк його дії закінчився 21.05.2014.

16.04.2014 між ПАТ "Старокиївський банк" та ОСОБА_9 укладено договір банківського рахунку № 7565, а 14.05.2014 - договір банківського вкладу №05/1031-2014.

На банківському рахунку останньої зберігався вклад у розмірі 199989,22грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №63226 від 13.05.2014 про внесення грошових коштів на рахунок з відповідною відміткою банку та підписом уповноваженої особи.

Відповідно до пункту 1.2 договору банківського вкладу №05/1031-2014 від 14.05.2014 строк його дії закінчився 21.05.2014.

16.04.2014 між ПАТ "Старокиївський банк" та ОСОБА_4 укладено договір банківського рахунку № 7569, а 14.05.2014 - договір банківського вкладу №05/1056-2014.

На банківському рахунку останнього зберігався вклад у розмірі 197000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №63230 від 13.05.2014 про внесення грошових коштів на рахунок з відповідною відміткою банку та підписом уповноваженої особи.

Відповідно до пункту 1.2 договору банківського вкладу №05/1056-2014 від 14.05.2014 строк його дії закінчився 21.05.2014.

17.04.2014 між ПАТ "Старокиївський банк" та ОСОБА_10 укладено договір банківського рахунку № 7595, а 14.05.2014 - договір банківського вкладу №05/1296-2014.

На банківському рахунку останньої зберігався вклад у розмірі 195000,00грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №63280 від 13.05.2014 про внесення грошових коштів на рахунок з відповідною відміткою банку та підписом уповноваженої особи.

Відповідно до пункту 1.2 договору банківського вкладу №05/1296-2014 від 14.05.2014 строк його дії закінчився 21.05.2014.

23.04.2014 між ПАТ "Старокиївський банк" та ОСОБА_11 укладено договір банківського рахунку № 7766, а 14.05.2014 - договір банківського вкладу №05/1303-2014.

На банківському рахунку останньої зберігався вклад у розмірі 194000,00грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №132/1 від 13.05.2014 про внесення грошових коштів на рахунок з відповідною відміткою банку та підписом уповноваженої особи.

Відповідно до пункту 1.2 договору банківського вкладу №05/1303-2014 від 14.05.2014 строк його дії закінчився 21.05.2014.

16.04.2014 між ПАТ "Старокиївський банк" та ОСОБА_5 укладено договір банківського рахунку № 7552, а 14.05.2014 - договір банківського вкладу №05/1067-2014.

На банківському рахунку останньої зберігався вклад у розмірі 200000,00грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №63264 від 13.05.2014 про внесення грошових коштів на рахунок з відповідною відміткою банку та підписом уповноваженої особи.

Відповідно до пункту 1.2 договору банківського вкладу №05/1067-2014 від 14.05.2014 строк його дії закінчився 21.05.2014.

16.04.2014 між ПАТ "Старокиївський банк" та ОСОБА_6 укладено договір банківського рахунку № 7574, а 14.05.2014 - договір банківського вкладу №05/1070-2014.

На банківському рахунку останньої зберігався вклад у розмірі 195000,00грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №63221 від 13.05.2014 про внесення грошових коштів на рахунок з відповідною відміткою банку та підписом уповноваженої особи.

Відповідно до пункту 1.2 договору банківського вкладу №05/1070-2014 від 14.05.2014 строк його дії закінчився 21.05.2014.

22.05.2014 між ПАТ "Старокиївський банк" та ОСОБА_12 укладено договір банківського рахунку № 8189, та договір банківського вкладу №05/1458-2014.

На банківському рахунку останньої зберігався вклад у розмірі 150000.00грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №64508 від 22.05.2014 про внесення грошових коштів на рахунок з відповідною відміткою банку та підписом уповноваженої особи.

Відповідно до договору банківського вкладу №05/1458-2014 від 22.05.2014 строк його дії закінчився 29.05.2014.

22.05.2014 між ПАТ "Старокиївський банк" та ОСОБА_13 укладено договір банківського рахунку № 8188, та договір банківського вкладу №05/1459-2014.

На банківському рахунку останнього зберігався вклад у розмірі 100000,00грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №64589 від 22.05.2014 про внесення грошових коштів на рахунок з відповідною відміткою банку та підписом уповноваженої особи.

Відповідно до договору банківського вкладу №05/1459-2014 від 22.05.2014 строк його дії закінчився 29.05.2014.

На підставі постанови Правління Національного банку України №365 від 17.06.2014 "Про віднесення ПАТ "Старокиївський банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17.06.2014 прийнято рішення №50 про введення з 18.06.2014 тимчасової адміністрації і призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Старокиївський банк".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Старокиївський банк" призначений провідний спеціаліст з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу впровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Пантіна Л.О. Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Старокиївський банк" введено строком на 3 місяці з 18.06.2014 по 18.09.2014.

За інформацією, опублікованою на офіційному веб-сайті ПАТ "Старокиївський банк" з 03.09.2014 ПАТ "Старокиївський банк" почав виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився по 18.06.2014 включно, та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплата коштів вкладникам за договорами, укладеними з ПАТ "Старокиївський банк", здійснювалась через банк-агент Фонду - ПАТ "Банк "Київська Русь", про що також зазначено на офіційному веб-сайті банку.

На офіційному веб-сайті Фонду зазначено, що виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться у період з 25.09.2014 по 04.11.2014 відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Відшкодування вкладникам ПАТ "Старокиївський банк", які з будь-яких причин не звернуться до банку-агента Фонду в період з 25.09.2014 по 04.11.2014, здійснюватимуться за результатами розгляду їх індивідуальних письмових звернень на адресу Фонду до дня внесення запису про ліквідацію банку як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України №563 від 11.09.2014 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішенням №92 від 17.09.2014 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ "Старокиївський банк" та призначень уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіну Л.О. на період з 18.09.2014 по 18.09.2015 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1555 від 18.08.2016 відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Старокиївський банк" на один рік до 18.09.2017 включно та продовжено повноваження ліквідатора ПАТ "Старокиївський банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Пантіної Л.О. на один рік до 18.09.2017 включно.

В порядку, визначеному Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, вкладники звернулись для отримання гарантованої суми відшкодування до ПАТ "Банк "Київська Русь", проте їм повідомили, що вони не включені до Загального реєстру вкладників ПАТ "Старокиївський банк", які мають право на отримання гарантованої суми відшкодування.

У зв'язку з не включенням до Загального реєстру таких вкладників, представник позивачів звернувся в жовтні 2014 року до Фонду за письмовими роз'ясненнями щодо не включення осіб до Загального реєстру.

Листом №02-036-14674/14 від 01.12.2014 Фондом повідомлено, що в Переліку вкладників, який переданий до Фонду гарантування уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку ПАТ "Старокиївський банк" інформація про вклади позивачів відсутня. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не має підстав для включення позивачів до Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування.

Представник позивачів 24.10.2014 звернувся до Уповноваженої особи із заявою, в якій просив надати інформацію чи включені в перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивачі.

Уповноваженою особою надано відповідь №935/08.02 від 24.11.2014, в які зазначено, що позивачів не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Договори та інші правочини позивачів визнано нікчемними.

Оскільки позивачів не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, та, відповідно, до загального реєстру вкладників, у зв'язку з чим позивачам не виплачено гарантованої суми коштів, останні звернулася з позовом до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не наведено, а судом не встановлено доказів наявності підстав для визнання нікчемними договорів, укладених між позивачами та ПАТ "Старокиївський банк". Відповідачами також не надано доказів, які б свідчили, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вказав, що судом по суті правильно вирішено справу, але помилково зазначено в резолютивній частині постанови як позивача ОСОБА_14, а також зобов'язано Уповноважену особу подати до Фонду інформацію про ОСОБА_12

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI (4452-17) ).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI (4452-17) щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Судами встановлено, що 29.08.2014 за результатами роботи створеної Уповноваженою особою Комісії з перевірки договорів, складено протокол засідання комісії з перевірки договорів, призначеної наказом від 14.07.2014 № 30-А, яким вирішено надати на затвердження Уповноваженій особі перелік нікчемних договорів та інших правочинів (в електронному вигляді), виявлених за результатами перевірки.

За наслідками такої перевірки Уповноваженою особою прийнято наказ від 29.08.2014 №61, відповідно до якого зупинено перерахування/виплати за транзакціями і правочинами згідно переліку, який додається до цього наказу, а також визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно переліку, який додається до цього наказу (у тому числі щодо позивачів).

Судами попередніх також встановлено, що Уповноваженою особою не визначено конкретної підстави нікчемності правочинів, укладених між позивачами та ПАТ "Старокиївський банк", які передбачені статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

В той же час, у письмових запереченнях Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський Банк" Пантіна Л.О. посилається на те, що через відсутність грошових коштів в банку було неможливо відобразити в САБ (система автоматизації банку) видачу грошових коштів, у зв'язку з чим, на думку останньої, спочатку відображено фіктивні операції зі здійснення позивачами вкладів, після чого з'явилась можливість відображення фіктивних операцій по видачі грошових коштів "великим" вкладникам. В свою чергу, кошти на рахунки позивачів надходили внаслідок так званого "перекидання коштів" вкладу вказаних двох "великих" вкладників, в той час як фізичні особи з рахунків яких здійснено таке "перекидання" фактично не отримували готівкові кошти, а позивачі фактично їх не вносили до каси банку.

Отже, як вбачається з письмових заперечень Уповноваженої особи Пантіної Л.О., позивачів не включено до переліку вкладників у зв'язку з визнанням нікчемними правочинів (договорів), оскільки кошти на рахунки позивачів надійшли внаслідок так званого "перекидання коштів" вкладу інших клієнтів банку, які за твердженням Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський Банк" Пантіної Л.О. відбулись у часі пізніше ніж вчинені позивачами правочини, шляхом внутрішньобанківських проводок, що свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання такими клієнтами банку відповідних сум та, відповідно, відшкодувань за рахунок Фонду.

Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) ;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки вчинених (укладених) банком правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов'язком встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Застосовуючи частину третю статті 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа, зобов'язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому колегія суддів зазначає, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15.

Суди попередніх інстанцій дійшов висновку, що підставою для визнання нікчемними вищевказаних правочинів слугували встановлені за наслідком проведеної перевірки висновки, що дані правочини порушують встановлений Законом публічний порядок відшкодування грошових коштів вкладникам неплатоспроможних банків та суперечать інтересам держави і суспільства відповідно до вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 ЦК України.

Разом з тим, уповноваженою особою всупереч приписам чинного законодавства не вказано конкретних підстави, визначені статтею 38 Закону № 4452-VI, з якими уповноважена особа пов'язує нікчемність правочинів (договорів) банківського вкладу позивачів.

Таким чином, з огляду на особливу правову природу діяльності уповноваженої особи обов'язковим є зазначення останнім конкретного пункту частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, перелік яких є вичерпним. При цьому положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

Зокрема, частинами першою та другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим, така підстава нікчемності правочину, як порушення публічного порядку, не визначена частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI, відтак, застосування статті 228 ЦК України до спірних правовідносин є необґрунтованим.

Як наслідок, варто зауважити, що положення статті 228 ЦК України щодо нікчемності правочину не можуть бути застосовані Фондом чи уповноваженою особою при здійсненні власних функцій щодо виявлення та віднесення правочину до нікчемних у порядку статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Більш того, спірний правочин було укладено між позивачем та банком навіть ще до визнання ПАТ "Старокиївський Банк" неплатоспроможним та до введення тимчасової адміністрації.

Колегія суддів погоджується з доводами судів про безпідставність покликання Уповноваженої особи, що операції із перерахування кошів на рахунки позивачів здійснювалися у період дії постанови НБУ України №276/БТ від 12.05.2014 року, якою ПАТ "Старокиївський банк" віднесено до категорії проблемних та введено обмеження щодо залучення вкладів від фізичних осіб, з огляду на те, що така постанова адресована посадовим особам банку, а не владникам, відтак, невиконання посадовими особами банку постанови НБУ, навіть якщо і мало місце, не є саме по собі підставою для висновку про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

Судами встановлено, що договори банківського вкладу (депозиту) вчинені шляхом фактичного зарахування коштів на рахунки позивачів, що підтверджується належним чином оформленими документами банківської установи та відповідає вимогам законодавства, що не спростовано Уповноваженою особою, а отже такі договори схвалено шляхом прийняття їх до виконання.

Також колегія суддів погоджується з доводами судів про безпідставність покликання Уповноваженої особи щодо того, що спірні операції були здійснені в післяопераційний час, що також свідчить про їх нікчемність, позаяк такі обставини не можуть бути самостійною підставою для сумніву в добросовісності позивачів як вкладників при виконанні умов договору банківського вкладу (рахунку). Доводи про наявність у працівників банку та позивачів спільного умислу на неправомірні, на думку скаржника, дії не підтверджуються жодними доказами. Так, квитанції формуються не позивачами, а працівниками банку, тому відсутність на них часу виконання операцій не може слугувати безумовною підставою для визнання правочинів (договорів) нікчемними, тому такі доводи є безпідставними та необґрунтованими.

При цьому, відповідно до положень статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Згідно зі статтею 8 цього банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Таким чином, судами вірно зазначено, обставини здійснення переказу коштів на рахунок позивача в післяопераційний час не можуть бути доказом нікчемності укладених договорів, оскільки вкладник не несе відповідальності за фактичне здійснення переказу працівниками банку в післяопераційний час.

Також судами вірно зазначено про безпідставність посилання Уповноваженої особи на наявність кримінальних проваджень стосовно посадових осіб ПАТ "Старокиївський банк" за фактами зловживання службовим становищем, оскільки без наявності відповідного вироку суду, який набрав законної сили, з урахуванням вимог ст. 62 Конституції України, ст. 72 КАС України, вказана обставина не може розцінюватися як належний доказ у справі.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивачі є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади розміщено на рахунках в ПАТ "Старокиївський Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому підпадають під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому Уповноваженою особою не наведено правових підстав для невключення позивачів до переліку вкладників ПАТ "Старокиївський банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI (4452-17) .

Отже, позивачі є особами, які набули право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивачів, як вкладників банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду для подання до Фонду додаткової інформації щодо них, як вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок Фонду.

Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

Стосовно позовної вимоги про скасування рішення Уповноваженої особи щодо зупинення перерахування/виплати за трансакціями і правочинами позивачів, визнання нікчемними усіх трансакцій та правочинів (договорів) з позивачами, суд зазначає наступне.

Правочин може бути нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України та частина 3 статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ "Старокиївський Банк" із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Така позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 910/12294/16 від 11 квітня 2018 року, № 910/24198/16 від 16 травня 2018 року та № 819/353/16 від 04 липня 2018 року.

Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

Відтак, провадження в даній частині позовної вимоги підлягає закриттю.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтею 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядами за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 341, 344, 349, 350, 354, 355, 356, 359 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК" Пантіної Любові Олександрівни задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року скасувати в частині визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни від 29.08.2014 №61, а провадження у справі у цій частині закрити.