ПОСТАНОВА
Іменем України
07 серпня 2019 року
м. Київ
справа №826/24355/15
адміністративне провадження №К/9901/39877/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2017 (суддя Клименчук Н.М.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018 (колегія у складі суддів Коротких А.Ю., Файдюка В.В., Чаку Є.В.)
у справі №826/24355/15
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
про визнання неправомірною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 30.10.2015 ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі по тексту - відповідач -1) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (відповідач -2) з урахуванням уточнень до адміністративного позову, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США №008-29573-020315 від 02.03.2015, укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банком", яке оформлене наказом №813 від 16.09.2015 та повідомленням №8821/3106 від 23.09.2015;
- зобов`язати Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), як вкладника ПАТ "Дельта Банку", якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору №008-29573-020315 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США від 02.03.2015 в розмірі 124 103,29 грн.;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) да Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів в розмірі 124103,29 грн.
2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018, позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про нікчемність договору №008-29573-020315 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США від 02.03.2015, укладеного між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", яке оформлене наказом №813 від 16.09.2015 (зі змінами згідно наказу №836 від 22.09.2015);
- визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення відомостей про ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно договору №008-29573-020315 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США від 02.03.2015;
- зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором №008-29573-020315 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США від 02.03.2015;
- зобов`язано Уповноважену особу Фонду на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору №008-29573-020315 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США від 02.03.2015за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
3. 16.03.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відповідача на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018. У касаційній скарзі скаржник просив скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
4. Ухвалою Верховного Суду від 11.04.2018 було відкрито провадження у справі.
5. Скаржник заявляв клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень, ухвалою Верховного Суду від 11.04.2018 в задоволення клопотання було відмовлено.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ОСОБА_1 (вкладник) та ПАТ "Дельта Банк" (банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) №008-29573-020315 від 02.03.2015 (далі по тексту - договір банківського вкладу) "Найкращий" на 5000,00 доларів США зі сплатою 5,5% річних строком до 29.08.2015 та відкрито вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 .
7. Відповідно до пункту 1.10 договору банківського вкладу, зазначеного в пункті 1.3. даного договору, або в разі дострокового припинення дії цього договору, вклад виплачується шляхом зарахування на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися із використанням електронних платіжних засобів № НОМЕР_3, відкритий на ім`я вкладника в установі Банку.
8. Постановою Правління Національного банку України №150 від 02.03.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".
9. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.
10. Інформація, розміщена на офіційному сайті Фонду 05.08.2015, свідчить, що з метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ "Дельта Банк", запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду, виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №147 від 03.08.2015 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" до 02.10.2015 включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова В.В. до 02.10.2015 включно.
11. На адресу позивача надійшло повідомлення №8821/3106 від 23.09.2015 про нікчемність правочину, згідно з яким ПАТ "Дельта Банк" повідомило позивача про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) №008-29573-020315 від 02.03.2015 відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
12. Разом з тим, у зв`язку із нікчемністю договору банківського вкладу виплату коштів за вкладним рахунком позивача обмежено. Як визнається сторонами, позивача не включено до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами у банку за рахунок Фонду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідачами не надано доказів нікчемності правочину, що був вчинений (укладений) між Банком та ОСОБА_1, у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17)
та Цивільного кодексу України (435-15)
, факт внесення позивачем коштів на її банківський рахунок, підтверджується відповідною банківською квитанцією і відповідачем не спростований.
14. В матеріалах справи відсутні докази того, що Позивач уклав договір банківського вкладу з метою порушення публічного порядку та незаконного заволодіння державними коштами, тобто не надано суду належних доказів нікчемності такого договору, посилання відповідача на те, що кошти перераховані на вкладний рахунок третьою особою з метою отримання таких коштів останньою позачергово за рахунок коштів держави в межах суми, передбаченої ч. 1 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не підкріплені належними доказами існування такого наміру.
15. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадировим В.В. не доведено наявності законних підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому наявні підстави для визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо невключення позивача до переліку вкладників, що вірно встановлено судом першої інстанції.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. У касаційній скарзі відповідач наголошує, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є передчасними, зробленими без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
17. Операція з перерахування грошових коштів з рахунку третьої особи на депозитний рахунок позивача суперечить п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у АТ "Дельта Банк", що є обов`язковим до застосування сторонами (умов договору), зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається. Фактично ж кошти на рахунок позивача вносилися третьою особою, шляхом безготівкового перерахування, що є порушенням умов договору.
18. Ця обставина свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання такими клієнтами Банку сум, що перевищують суми гарантованого відшкодування за проведеними операціями, а отже їх нікчемність.
19. Зазначає, що судами попередніх інстанцій надано невірну правову оцінку обставинам справи, оскільки за результатами перевірки виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між ПАТ "Дельта Банк" та фізичними особами - клієнтами банку після 16.01.2015 включно, за результатами роботи щодо перевірки за вкладними операціями було вирішено питання про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем, згідно до п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Позивач втратив статус вкладника, який має право на відшкодування за рахунок Фонду.
20. У своєму відзиві Позивач покликається на правомірність рішень судів попередніх інстанцій, зазначає, що в Уповноваженої особи Фонду були відсутні правові підстави для визнання договору банківського вкладу нікчемним, а отже, відповідачем, в порушення норм чинного законодавства, не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.
21. Позивач зазначає, що договір банківського вкладу не передбачав обов`язку банку здійснити платіж чи передати майно з метою надання окремим кредиторам переваг чи пільг, грошові кошти, які були залучені у вклад, отримав банк, а не окремий кредитор, отже, відповідач безпідставно та необґрунтовано застосував до договору пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
22. Окрім того, позивач зазначає, що при укладенні договору банківського вкладу він покладався на офіційно оприлюднену інформацію, розміщену на офіційних сайтах, тому позивач не знав і не міг знати про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних. В той же час, договір банківського вкладу укладений до визнання ПАТ "Дельта Банк" неплатоспроможним.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Перевіряючи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні даного спору, Суд зазначає наступне.
24. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не включив позивача до переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за її банківським вкладом (депозитом) у ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.
25. Законом №4452-VI (4452-17)
установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.
26. Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
27. Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
28. Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
29. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).
30. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
31. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.
32. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
33. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
34. Згідно з п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
35. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач уклав з ПАТ "Дельта Банк" договір банківського вкладу (депозиту) та на відповідних рахунках позивача розміщено грошові кошти згідно з зазначеним договором (переказ коштів від ОСОБА_2 ), а тому в розумінні закону позивач є вкладником.
36. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок позивача відбулось до початку віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (02.03.2015).
37. Колегія суддів звертає увагу, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI не можуть бути застосованими до договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.
38. Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ "Дельта Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до Закону № 4452-VI (4452-17)
.
39. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а.
40. Частина 3 ст. 38 Закону № 4452-VI (у редакції, що діяла на час укладення договору) містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними. Відповідач-1 вважав нікчемними договір банківського вкладу між банком і позивачем з підстави, передбаченої п. 7 ч. 3 ст. 38 зазначеного вище Закону. Зазначеною нормою передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
41. Суд вважає, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.
42. Метою п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
43. Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/14681/17, від 30.05.2018 у справі № 910/23036/16, від 23.10.2018 у справі № 804/6992/15.
44. Посилання відповідача на той факт, що договір банківського вкладу позивача укладався у період дії постанови НБУ №692/БТ від 30.10.2014 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних", колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею відповідно до ст. 75 Закону № 4452-VI, а отже, воно не могло бути відомо позивачу. Доказів зворотного відповідачем не надано та судами не встановлено. Відтак, немає правових підстав покладати на позивача будь-які негативні для нього наслідки за укладення договору банківського вкладу під час дії вищезазначеної постанови.
45. Отже, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.
46. Щодо висновку судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про нікчемність договору №008-29573-020315 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США від 02.03.2015, укладеного між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", яке оформлене наказом №813 від 16.09.2015 (зі змінами згідно наказу №836 від 22.09.2015), Суд зазначає таке.
47. Згідно з ч. 1, 2, 10 ст. 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.
48. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
49. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ "Дельта Банк" із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.
50. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №819/353/16.
51. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.
52. Відтак і права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.
53. Встановлена правова природа зазначено наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах) вимог про визнання неправомірними дій та рішення уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем, а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.
54. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а.
55. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених ст. 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
56. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій та рішення відповідача про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" із закриттям провадження у справі в зазначеній частині вимог.
57. Відповідно до вимог ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивач сплатив: відповідно до квитанцій від 21.10.2015 та від 02.02.2016 за подання позову судовий збір у розмірі 1525,61 грн;
58. Враховуючи зазначене та у зв`язку із задоволенням однієї із заявлених трьох позовних вимог, понесенні позивачем судові витрати на звернення до суду із касаційною скаргою підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду пропорційно частині задоволених позовних вимог, що становить 508,54 грн.
Керуючись ст. 341, 345, 354, 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича задовольнити частково.
2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018 у справі №826/24355/15 в частині задоволення вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про нікчемність договору №008-29573-020315 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США від 02.03.2015, укладеного між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", яке оформлене наказом №813 від 16.09.2015 (зі змінами згідно наказу №836 від 22.09.2015), скасувати, провадження у справі в цій частині вимог закрити.
3. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018 у справі №826/24355/15 в частині стягнення судових витрат в сумі 762,80 грн. присудити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок Державного бюджету України, скасувати, прийняти в цій частині нову постанову, якою стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (м. Київ, вул. Січових стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 508,54 грн. (п`ятсот вісім гривень п`ятдесят чотири копійки).
4. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018 у справі №826/24355/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзерова
Суддя О.П. Стародуб