Вищий господарський суд України в складі колегії

Харківського апеляційного господарського суду у справі господарського суду Харківської області № 57/171-10

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.10.2010 у справі № 57/171-10 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Аюпова Р.М., судді Мамалуй О.О., Крестьянінов О.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., судді Камишева Л.М., Черленяк М.І.), відмовлено в задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі –позивач) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі –відповідач) про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору оренди № 3361-Н від 20.07.2007, встановивши строк дії договору до 18.05.2013, зобов'язання скласти акт прийому-передачі нежитлових приміщень 1-го поверху загальною площею 113,5кв.м, розташованих за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 11/13, зобов'язання передати в натурі нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 113,5кв.м, розташовані за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 11/13.

Позивач, не погоджуючись з рішенням та постановою у справі, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, ч. 2 ст. 17, ст. 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 188 ГК України, ст. ст. 16, 764 ЦК України.

У відзиві на касаційну скаргу Харківський державний університет мистецтв ім. І.П.Котляревського заперечує проти її задоволення, наголошуючи, що позивачем не враховано правовий режим майна вищих навчальних закладів, врегульований нормою ст. 63 Закону України "Про вищу освіту", до якого відноситься приміщення, яке вимагається передати йому в оренду.

Відповідно до розпорядження Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 24.02.2011 № 03.08-05/146 у зв’язку з тим, що судді Бакуліна С.В. та Глос О.І. приступили до виконання своїх обов’язків, розгляд касаційної скарги Фізичної особі-підприємця ОСОБА_1, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 24.02.2011 колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: Грейц К.В. –головуючий, Рогач Л.І., Сибіга О.М., здійснюється у постійному складі колегії суддів: головуючий суддя Грейц К.В., судді Бакуліна С.В., Глос О.І.

Представники позивача і відповідача своїми процесуальними правами на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористались.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників третіх осіб, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 07.07.1999 між сторонами за справою був укладений договір № 14 оренди державного майна, за умовами якого позивачу передано в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення, розташовані на першому поверсі п'ятиповерхового будинку (пам'ятки архітектури) загальною площею 113,5кв.м за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 11/13, які знаходяться на балансі Харківського державного інституту мистецтв ім. І.П.Котляревського (правопопередника позивача).

Відповідачем видано наказ № 594-п від 20.07.2007 "Про приведення договору оренди №14 від 07.07.1999 з ФОП ОСОБА_1 у відповідність до діючого законодавства", на підставі якого між відповідачем (орендодавець) та позивачем (орендар) 20.07.2007 укладено додаткову угоду до договору оренди № 14 від 07.07.1999, за якою сторони домовились викласти в новій редакції договір оренди, присвоївши йому № 3361-Н

За умовами цього договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування вищезазначене окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення, розташовані на першому поверсі п'ятиповерхового будинку (пам'ятки архітектури) загальною площею 113,5кв.м за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 11/13, які знаходяться на балансі Харківського державного інституту мистецтв ім. І.П.Котляревського (балансоутримувача), вартістю 145600 грн., з метою розміщення ювелірного магазину (п. 1.1 договору); договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, з 20.07.2007 до 19.06.2010 (п. 10.1 договору); строк дії договору продовжується згідно вимог чинного законодавства, зміни до договору вносяться шляхом укладення додаткових угод (п. 10.7 договору); чинність договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (п.10.10 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для продовження дії договору оренди №14 від 07.07.1999 та укладення договору оренди № 3361-Н від 20.07.2007 стали рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2004 у справі № 37/69-04, яким зобов'язано Харківський державний інститут мистецтв ім. І.П. Котляревського продовжити з СПД-ФО ОСОБА_1 договір оренди державного майна № 14 від 07.07.1999 на тих же умовах строком на три роки, та постанова господарського суду Харківської області від 20.03.2007 в адміністративній справі № АС-35/194-07 за позовом СПД ФО ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2007, якою зобов’язано Регіональне відділення ФДМ України по Харківській області переукласти з СПД ФО ОСОБА_1 договір № 14 від 07.07.1999 оренди майна, що належить до державної власності: нежитлових приміщень 1-го поверху загальною площею 113,5кв.м за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 11/13, які він фактично займає.

На виконання договору позивачеві передані зазначені приміщення за актом приймання-передачі від 20.07.2007.

Крім того, за погодженням з відповідачем (лист № 06-5907 від 23.07.2009) позивач передав частину орендованих приміщень, площею 56,0кв.м в суборенду ФОП ОСОБА_2, уклавши з ним договір суборенди № 1 від 27.07.2009.

Між тим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.03.2010, за наслідками розгляду касаційної скарги Харківського державного університету мистецтв ім. І.П.Котляревського, постанову господарського суду Харківської області від 20.03.2007 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду 06.07.2007 у справі № АС-35/194-07 скасовано, провадження у справі закрито в зв'язку з тим, що цей спір не є публічно-правовим, а є спором про право.

Таким чином, в зв’язку з закінченням 19.06.2010 строку дії договору оренди № 3361-Н від 20.07.2007, відсутністю правових підстав та наміру його продовження, відповідач листами № 06-3444 від 13.05.2010 та № 06-3766 від 27.05.2010 вимагав повернення майна за актами приймання-передачі майна. Зазначені листи отримані представником позивача 20.07.2010.

Крім того, на пропозицію позивача від 16.06.2010 укласти з ним договір оренди приміщень на новий термін не менше, ніж на 5 років, відповідач листом від 21.06.2010 № 06-4319 ще раз повідомив позивача про відсутність наміру продовження орендних правовідносин після закінчення 19.06.2010 строку оренди, а також в даному листі вимагав підписати акти приймання-передачі майна та повернути йому майно.

Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, після спливу 19.06.2010 строку дії договору оренди, він та суборендар ОСОБА_2 продовжували користуватися нежитловими приміщеннями 1-го поверху, загальною площею 113,5 кв.м. за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 11/13, оскільки жодних заяв та заперечень від орендодавця про припинення або зміну договору у встановлений ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" місячний строк він не отримував, отже, позивач, посилаючись на приписи ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 764 ЦК України, вважає, що договір оренди № 3361-Н від 20.07.2007 є продовженим на новий строк, на тих саме умовах, в зв’язку з чим вимагає в судовому порядку зобов’язати відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди № 3361-Н від 20.07.2007, встановивши строк дії договору до 18.05.2013, зобов'язати відповідача скласти акт прийому-передачі нежитлових приміщень 1-го поверху загальною площею 113,5кв.м, розташованих за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 11/13, та передати йому в натурі ці приміщення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про їх безпідставність і необґрунтованість, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Глава 53 Цивільного кодексу України (435-15) та глава 20 Господарського кодексу України (436-15) регулюють загальний порядок укладення, зміни та розірвання договорів.

Відповідно до пункту 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи те, що спірне нежитлове приміщення є державною власністю, відносини, пов'язані з передачею в оренду спірного майна регулюються також Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

Відповідно до приписів статей 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування державним та комунальним майном є договір оренди.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, статтею 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) термін договору оренди визначається за погодженням сторін (ч. 1 ст. 17), договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено (ч. 2 ст. 26), закінчення строку його дії та відмова від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі (ч. 1 ст. 27).

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 ЦК України, ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та опосередковано нормою ч. 4 ст. 291 ГК України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (435-15) .

Відповідно до статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в частині другій статті 17 Закону про оренду, відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, лише за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому, такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Враховуючи, що судами попередніх інстанції встановлено факт припинення строку дії договору 19.06.2010 та факт вчинення саме орендодавцем за договором заперечень проти продовження оренди з вимогою повернення об’єкту оренди (листи №06-3444 від 13.05.2010, №06-3766 від 27.05.2010 та №06-4319 від 21.06.2010 ), доводи позивача, що договір оренди вважається автоматично продовженим є хибними і суперечать як матеріалам і обставинам справи, так і змісту позовних вимог, суть яких фактично зводиться до судового примусу відповідача продовжити орендні правовідносини, уклавши додаткову угоду до спірного договору і встановивши новий строк дії договору до 18.05.2013.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову та вважає, що доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують, а зводяться до намагання надати їм перевагу над встановленими судами обставинами, що перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції.

Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі, суди попередніх інстанцій не припустились порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України –

Касаційну скаргу Фізичної особі-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 у справі господарського суду Харківської області № 57/171-10 залишити без змін.