Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників від:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 08.10.10 року у справі №14/83 розстрочено виконання рішення господарського суду Рівненської області від 22.06.10 року строком на 10 років, шляхом здійснення щомісячних платежів у розмірі 460657,03 грн.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2010 року, апеляційна скарга залишена без задоволення, а ухвала господарського суду першої інстанції без змін.

Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" вважає, що дана постанова винесена внаслідок неповного з'ясування фактичних обставин справи, з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Господарські суди порушили вимоги статті 121 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до даної статті, суд має право надати розстрочку виконання рішення у виняткових випадках та при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або робить його неможливим.

Суд першої та апеляційної інстанції, ухваливши рішення про розстрочку порушили вимоги цієї статті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про розстрочку виконання рішення господарського суду у справі № 14/83 строком на 10 років, господарський суд першої та апеляційної інстанції виходили з того, що в разі незастосування можуть настати негативні наслідки обмеження відпуску газу, порушення режимів газотранспортної системи, зрив графіків поставки природного газу, що може призвести до непередбачуваних наслідків, а отже з метою недопущення їх настання суди зробили висновок про розстрочку виконання рішення суду.

Проте, погодитися з наведеними висновками та мотивами задоволення заяви боржника колегія суддів не може.

Згідно ч.1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або робить його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Із наявних у справі матеріалів вбачається, що відповідач включений до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу на підставі Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) .

Відповідно до п.15 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) є підставою для зупинення провадження.

Відповідно до п.3.4 ст.3 Закону України №2711, процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 01 січня 2011 року.

Тобто, відповідач на законодавчому рівні включений до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу на підставі Закону.

Постановляючи оспорюванні судові акти судами першої та апеляційної інстанцій в порушення процесуального законодавства не було взято до уваги обґрунтування на ті посилання Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України", що свідчать про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" є підприємством держаної форми власності. Статутом ДК "Газ України" передбачено, що державна компанія виконує функцію по забезпеченню природним газом всіх категорій споживачів України.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що твердження апеляційного суду про заборгованість контрагентів перед ПАТ "Рівнегаз" без аналізу всіх обставин в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України, яка має не лише визнаватися пріоритетною, а й слугувати підставою для розстрочення рішення суду.

Отже, під час винесене ухвали та постанови місцевий та апеляційний господарські суди допустили істотне порушення норм матеріального та процесуального права, застосувавши розстрочку виконання рішення під час заборони стягнення, введеної п. 3.4 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) .

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій, задовольнивши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду, не врахували вимог названих вище норм законодавства, не повно та не всебічно перевірили всі обставини справи, а тому постанова апеляційного господарського суду та ухвала місцевого господарського суду підлягають скасуванню, а заяву відповідача слід направити на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити частково, ухвалу господарського суду Рівненської області від 08.10.10 року та Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2010 року у справі №14/83 скасувати.

Заяву Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" передати на новий розгляд до господарського суду Рівненської області в іншому складі суддів.