Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Сван" звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належало позивачу на праві приватної власності, проведених Приватним підприємством "Нива-В.Ш." 29.07.2010 року при примусовому виконанні виконавчого листа по справі №6-171/09, виданого 16.06.2009 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя; про визнання недійсним протоколу № 2110096 від 29.07.2010 року по проведенню прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна, розташованого за адресою Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, вул. Петровського, 1, за яким переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Дефенс"; про визнання недійсним акта державного виконавця про проведення прилюдних торгів від 29.07.2010 року, переможцем яких визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Дефенс"; про скасування свідоцтва від 30.07.2010 року про придбання нерухомого майна на прилюдних торгах, видане приватним нотаріусом ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дефенс"; про скасування рішення Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації Дергачівської міської ради" від 05.08.2010 року про реєстрацію права власності нерухомого майна загальною площею 1575,50 кв.м., розташованого за адресою Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, вул. Петровського, 1, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дефенс".

Позовні вимоги вмотивовано порушенням чинного законодавства при проведенні прилюдних торгів, оскільки всупереч частин 2, 5, 7 статті 50, статті 64 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника відбулося за наявності грошових коштів на рахунку позивача –боржника за виконавчим провадженням, при цьому державний виконавець не звернувся до суду за зміною порядку та способу виконання судового рішення; всупереч частини 3 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" позивача не було повідомлено про результати оцінки належного йому майна; під час реєстрації права власності на нерухоме майно, придбане за результатами конкурсу, до реєстру була внесена недостовірна інформація, що не відповідала характеристиці реалізованого об'єкту відповідно до відомостей, зазначених у документах його первинної реєстрації; під час проведення нотаріальних дій приватним нотаріусом ОСОБА_1 порушено вимоги частини 4 пункту 23 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Відповідачі не виклали письмово своїх заперечень проти позовних вимог; представник Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції відхилив позов у повному обсязі, вказавши, що виконавчі дії проводилися в ході виконавчого провадження для примусового виконання судового рішення у відповідності до чинного законодавства про виконавче провадження.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.11.2010 року (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено повністю; визнано недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належало на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Сван", проведені Приватним підприємством "Нива-В.Ш." 29.07.2010 року при примусовому виконанні виконавчого листа по справі 6-171/09, виданого 16.06.2009 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя; визнано недійсним протокол №2110096 від 29.07.2010 року по проведенню прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна, розташованого за адресою Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, вул. Петровського, 1, за яким переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Дефенс"; визнано недійсним акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів від 29.07.2010 року, переможцем яких визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Дефенс"; скасовано свідоцтво від 30.07.2010 року про придбання нерухомого майна на прилюдних торгах, видане приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дефенс"; скасовано рішення Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації Дергачівської міської ради" від 05.08.2010 року про реєстрацію права власності нерухомого майна загальною площею 1575,50 кв.м., розташованого за адресою Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, вул. Петровського, 1, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дефенс"; розподілено судові витрати.

Судове рішення вмотивовано порушенням органом державної виконавчої служби визначеного статтями 57 та 64 Закону України "Про виконавче провадження" порядку звернення стягнення на майно боржника, порушенням порядку виділення частки нежитлової будівлі, реалізованої на прилюдних торгах, як неподільної речі; невідповідністю інформації щодо придбаної на прилюдних торгах частки дійсній частці, що належала позивачу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2010 року (судді: Бондаренко В.П. –головуючий, Камишева Л.П., Черленяк М.І.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін, як таке, що відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дефенс" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постанову в даній справі, прийняти рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дефенс" є добросовісним набувачем майна, придбаного на прилюдних торгах, та на знало і не могло знати про будь-які порушення в процедурі виконавчого провадження; за частиною 2 статті 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продано у порядку, встановленому для виконання судових рішень; висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності у позивача коштів, на які могло бути звернено стягнення у ході виконавчого провадження не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, що містяться у матеріалах справи.

Інші учасники спору не надали відзив на касаційну скаргу, не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 11.04.2008 року, виданим виконавчим комітетом Вільшанської селищної ради на підставі рішення № 80 від 08.04.2008 року, зареєстрованим Комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації Дергачівської міської ради" 15.04.2008 року за № 22936852, запис № 40 в книзі 1, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.04.2008 року № 185190666 підтверджується право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Сван" на нерухоме майно (нежитлова будівля загальною площею 1746,40 грн.: швейний цех літ. Г-3 площею 1585,50 кв.м., підготовчий корпус літ. Д-2 площею 160,90 кв.м., зливна яма літ. Ж, водонапірна башта літ. Е, огорожа № 1), що знаходиться за адресою Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, вул. Петровського, 1.

Жовтневим районним судом м. Запоріжжя 16.06.2009 року було видано виконавчий лист по справі № 6-171/09 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Сван" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" заборгованості у розмірі 803351,33 грн., на виконання якого старшим державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Зеленським Є.О. були проведені прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, належного на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Сван", а саме нежитлової будівлі Г-3), що знаходиться за адресою Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, вул. Петровського, 1, площею 1575,50 кв.м.; реалізація вказаного майна проводилась філією 21 Приватного підприємства "Нива-В.Ш.".

За результатами прилюдних торгів нерухоме майно було придбано Товариством з обмеженою відповідальністю "Дефенс" за 419225 грн.; на підтвердження того, що торги відбулися, було складено протокол № 2110096 по проведенню прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна, на підставі якого видано акт про проведення прилюдних торгів від 29.07.2010 року, затверджений начальником Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

Судами встановлено, що 30.07.2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_1 було видано свідоцтво про придбання нерухомого майна на прилюдних торгах, в якому зазначено, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Дефенс" належить на праві власності майно, що складається з нежитлової будівлі, позначеної на плані літерою Г-3, загальною площею 1575,50 кв.м., розташованої в смт. Вільшани, вул. Петровського, 1.

04.08.2010 року Приватним нотаріусом ОСОБА_1 зроблено запит до Комунального підприємства бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради Харківської області з проханням видати довідку про уточнення частки нежитлової будівлі, придбаної Товариством з обмеженою відповідальністю "Дефенс" для внесення доповнень до свідоцтва, посвідченого 30.07.2010 року за реєстровим № 3081; у відповідь на запит Комунальне підприємство бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради повідомило, що при розрахунку доля швейного цеху складає 91/100 частину від усього майна, розташованого за адресою Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, вул. Петровського, 1, на підставі чого приватний нотаріус вніс зміни до свідоцтва про придбання нерухомого майна на прилюдних торгах, виходячи з яких місцевий господарський суд дійшов висновку, що за вказаним свідоцтвом посвідчується належність Товариству з обмеженою відповідальністю "Дефенс" на праві власності майна, що складається з 91/100 частки житлової будівлі, позначеної в плані літерою "Г-3" загальною площею 1585,5кв.м.

05.08.2010 року комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради" було прийнято рішення про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дефенс" права власності на нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю, розташовану за адресою Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, вул. Петровського, 1, реєстраційний № 22936852, номер запису 40 в книзі 3 1 (витяг № 26924697 від 05.08.2010 року).

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд зазначив, що зі звітів про фінансові результати діяльності позивача вбачається, що позивач мав грошові кошти, на які можна було звернути стягнення; за відсутності коштів, на які може бути звернено стягнення, державний виконавець не довів звернення у місячний термін з дня відкриття виконавчого провадження до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя з клопотанням про зміну порядку та способу виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації бірж Запоріжжя від 30.04.2009 року у справі № 1-05/09 шляхом звернення стягнення на майно боржника; в матеріалах справи відсутні докази того, що Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції здійснив перевірку майна, яке безпосередньо не використовується у виробництві, інших матеріальних цінностей, які безпосередньо не використовуються у виробництві, та встановив їх відсутність; з оборотно-сальдових відомостей позивача вбачається, що на момент звернення стягнення на нерухоме майно в нього було достатньо грошових коштів та рухомого майна, за рахунок яких можна було провести виконавчі дії; натомість державний виконавець одразу звернув стягнення на майно, що використовується у виробництві.

Також місцевий господарський суд зазначив, що позивач не був належним чином повідомлений про результати оцінки майна, а також про суб'єкта, який проводив оцінку майна, що не надало йому можливості скористатися своїм правом на оскарження оцінки майна; за протоколом № 2110096 по проведенню прилюдних торгів реалізовано було частину нерухомого майна –нежитлова будівля "Г-3" (швейний цех) площею 1575 кв.м., що входило до складу цілісного майнового комплексу, в той час, коли Товариству з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Сван" належав швейний цех літ. "Г-3" як неподільна річ загальною площею 1585,50 кв.м.; питання виділу частки нежитлової будівлі цеху в судовому порядку не розглядалося; всупереч частини 4 пункту 23 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій доповнення у свідоцтво про придбання нерухомого майна на прилюдних торгах вносилися після закінчення вчинення нотаріальних дій.

Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд зазначив, що судове рішення є законним та обґрунтованим, оскільки спірні торги проводилися з порушенням чинного законодавства.

За статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є сукупністю дій зазначених у цьому Законі органів та посадових осіб, спрямованих на виконання судових рішень, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом (606-14) , іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" державною виконавчою службою в процедурі примусового виконання судових рішень підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами; відповідно до частин 2, 5, 7 статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитарія цінних паперів; у разі відсутності у боржника коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржнику, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника.

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів вказано номер рахунку, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то у разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання судового рішення.

Судами попередніх інстанцій достовірно встановлено, а скаржником не наведено жодних доказів та доводів у спростування того, що у виконавчому листі, за яким здійснювалось виконавче провадження, було вказано номер рахунку, з якого мають бути стягнені грошові кошти; натомість державний виконавець в порушення наведених норм не звернувся до суду, що видав виконавчий документ з відповідним клопотанням, спосіб та порядок виконання рішення не змінено.

Учасникам виконавчого провадження надано право знайомитись з матеріалами виконавчого провадження, подавати додаткові матеріали та заявляти клопотання, брати участь у проведенні виконавчих дій, заявляти відводи у випадках, передбачених цим законом, оскаржувати дії та бездіяльність державного виконавця, оскаржувати до суду оцінку арештованого майна.

У разі накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировину та матеріали, призначені для здійснення виробництва, державний виконавець зобов'язаний у триденний термін повідомити власника або уповноважений ним орган, до сфери управління якого належить майно, про накладення арешту на майно боржника –юридичної особи, а також дані про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, про розмір вимог стягувача. Державний виконавець також повідомляє сторони про оцінку арештованого майна, які мають право оскаржити оцінку арештованого майна до суду протягом 10 днів (статті 57 та 64 Закону України "Про виконавче провадження").

Судами встановлено порушення в ході виконавчого провадження приписів наведених вище норм; скаржник не навів доводів чи доказів у спростування вказаних обставин справи.

Також судами встановлено невідповідність ідентифікаційних ознак об'єкта, реалізованого на прилюдних торгах, даним свідоцтва про право власності на цей об'єкт в частині площі нежитлової будівлі, на яку зверталося стягнення.

Водночас судами прийнято до уваги, що за статтею 64 Закону України "Про виконавче провадження" в разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності або закріплене за ним, у тому числі на майно, яке обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника –юридичної особи (за винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в обороті), незалежно від того, хто фактично використовує це майно; на зазначене майно накладається арешт та воно реалізовується у визначеній черговості, за якою об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина та матеріали, призначені для здійснення виробництва, реалізуються у третю чергу, після майна та матеріальних цінностей, які безпосередньо не використовуються у виробництві, та зазначено про порушення цієї черговості.

Вказані обставини підлягають доведенню належними та допустимими доказами відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України; також в силу вимог статей 4-2, 43, 84 та 105 Господарського процесуального кодексу України суди повинні надати оцінку наявним у матеріалах справи доказам, викласти в судових рішеннях мотиви, з яких ними не приймаються до уваги докази та доводи однієї зі сторін.

Судова колегія погоджується з доводами касаційної скарги, що суди попередніх інстанцій прийняли до уваги звіт про результати фінансової діяльності позивача, а також оборотно-сальдові відомості позивача, як докази, що підтверджують достатність у нього грошових коштів та рухомого майна для проведення виконавчих дій, всупереч викладених вище положено процесуального законодавства та обставин справи, встановлених судовими рішеннями, не спростувавши та не відхиливши дані, встановлені Московським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції. Однак слід зазначити, що вказане не спростовує зазначених вище порушень законодавства, допущених при здійсненні реалізації нерухомого майна через процедуру прилюдних торгів, а відтак законності судових рішень.

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували виконавчі дії органу державної виконавчої служби, та з урахуванням наведених вище норм Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) дійшли законних і обґрунтованих висновків про допущені органом державної виконавчої служби порушення, що вплинули на законність виконавчих дій, додержання обумовлених законодавством принципів проведення прилюдних торгів а відтак і результатів цих прилюдних торгів.

Прийняті господарськими судами рішення та постанова відповідають положенням статей 43, 84, 105 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості судових рішень.

Доводи скаржника щодо застосування статті 388 Цивільного кодексу України не може бути прийнято до уваги, оскільки питання щодо статусу скаржника як добросовісного набувача майна, придбаного на прилюдних торгах, що визнані недійсними, наявності чи відсутності підстав для витребування цього майна, не були предметом даного судового спору; натомість інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки обставин, належно встановлених судами попередніх інстанцій, та не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення статті 1117 Господарського процесуального кодексу України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Отже, твердження скаржника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом та місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, в зв’язку з чим підстав для скасування судових рішень з наведених у касаційній скарзі мотивів колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дефенс" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2010 року у справі № 47/258-10 Господарського суду Харківської області та рішення Господарського суду Харківської області від 01.11.2010 року залишити без змін.