ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2011 р.
№ 18/79
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Мирошниченка С. В.,
Самусенко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2010 року
у справі № 18/79
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_4
до Закритого акціонерного товариства "Смак"
про визнання рішення недійсним
за участю представників
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
У березні 2006 року Приватний підприємець ОСОБА_4 подала до господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву, в якій просила визнати рішення зборів правління Закритого акціонерного товариства "Смак" від 22 грудня 2005 року "Про продаж кафе "Хвилинка" по АДРЕСА_1 акціонеру ОСОБА_1" недійсним (протокол № 6 від 22.12.2005 року).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16 березня 2006 року у справі № 18/79 позов задоволено. Визнано рішення зборів правління Закритого акціонерного товариства "Смак" від 22 грудня 2005 року "Про продаж кафе "Хвилинка" АДРЕСА_1 акціонеру ОСОБА_1" недійсним (протокол № 6 від 22.12.2005 року).
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2010 року (судді Лотоцька Л.О., Бахмат Р.М., Євстигнеєв О.С.) апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" припинено.
Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2010 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та справу передати на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Вимоги касаційної скарги Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням вимог процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", яке не є стороною по справі, звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 березня 2006 року у справі № 18/79, посилаючись на те, що судом першої інстанції не було залучено до участі у справі заставодержателя нерухомого майна - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк".
Пунктом 8 ч.2 ст. 129 Конституції України в якості основної засади судочинства передбачено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI визначено, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Наведені конституційні положення та положення норм Закону (2453-17) ставлять в залежність конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження від положень процесуального закону, яким є Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) .
Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) містить виключний перелік імперативних норм, які передбачають, у яких випадках може бути оскаржено в апеляційному порядку рішення суду.
Відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.
За приписами вказаної норми, апеляційну скаргу мають право подати не лише сторони, а і особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення, що стосується їх прав та обов’язків.
Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов’язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник. Рішення є таким, що прийняте про права та обов’язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов’язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов’язки такої особи. В такому випадку, рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов’язків. Будь-який інший правовий обов’язок між скаржниками і сторонами спору не може братися до уваги.
Суд апеляційної інстанції розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в судовому засіданні виніс ухвалу про припинення апеляційного провадження.
Колегія суддів Вищого господарського суду України з зазначеним висновком суду апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд вийшов за межі своїх повноважень, встановлених статтею 103 ГПК України, яка не передбачає права припинення апеляційного провадження.
Отже, всупереч ст. 103 ГПК України, припинивши апеляційне провадження, суд не розглянув апеляційну скаргу позивача на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 березня 2006 року на предмет його відповідності нормам процесуального права, а тому ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2010 року підлягає скасуванню.
На підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 93, 106, 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити.
2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2010 року у справі скасувати.
3. Справу № 18/79 передати на розгляду до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Головуючий І. А. Плюшко Судді С. В. Мирошниченко С. С. Самусенко