Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. –головуючого (доповідача), Грека Б.М., Кривди Д.С.

за участю представників: позивача –

відповідача –

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" до Відкритого акціонерного товариства "Бізнес-центр "Альбатрос" про стягнення заборгованості,

У вересні 2010 року позивач звернувся до господарського суду Чернівецької області з позовом до відповідача про стягнення 5933,47 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що останній в порушення умов договору здійснював розрахунки за спожиту електроенергію не в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 4 листопада 2010 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2010 року, позов залишено без розгляду.

У касаційній скарзі позивач просить постанову апеляційної інстанції скасувати, як прийняту з порушенням норм процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Приймаючи постанову про залишення без змін ухвали місцевого господарського суду, якою позов залишено без розгляду, апеляційний господарський суд виходив з того, що позивач у судове засідання 4 листопада 2010 року не з'явився, витребуваних доказів не надав. При цьому, від позивача не надійшло жодної інформації щодо причин неявки його представника в судове засідання та не вказано причин ненадання витребуваних від нього судом доказів.

Проте, з вказаними висновками апеляційної інстанції погодитись не можна, враховуючи наступне.

Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

У зазначеному приписі встановлено процесуальну санкцію за невиконання вимог суду:

а) неподання позивачем документів, які витребувані судом і необхідні для вирішення спору;

б) представник позивача не з'явився на виклик господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

При цьому, у разі неподання витребуваних судом документів суд не вправі залишити позов без розгляду, якщо визнає причини неподання документів поважними. Що ж до нез'явлення представника позивача, то суд залишає позов без розгляду незалежно від причин нез'явлення.

Поряд з цим, при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судом слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору;

- позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Всупереч зазначеному, приймаючи ухвалу про залишення позову без розгляду, місцевий господарський суд вказаних вимог не врахував та з достовірністю не з'ясував і не перевірив поважність причин не подання позивачем витребуваних документів та забезпечення участі його представника в судовому засіданні, що визнати законним і обґрунтованим не можна.

Окрім того, ч.2 ст. 81 ГПК України встановлено, що господарський суд, залишаючи позов без розгляду, виносить ухвалу, яка повинна відповідати вимогам викладеним у ст. 86 ГПК, а також містити вказівку на підставу залишення позову без розгляду.

Проте, ухвала місцевого господарського суду в даній справі зазначеним вимогам не відповідає, оскільки будь-які висновки з розглянутого питання в ній відсутні.

Перевіряючи законність і обґрунтованість прийнятої місцевим господарським судом ухвали, апеляційна інстанція на вказані порушення норм процесуального права уваги не звернула.

Тому, постанова апеляційного господарського та ухвала місцевого господарського суду, як прийняті з порушенням норм процесуального права не можуть залишитись без змін і підлягають скасуванню з направленням справи до місцевого господарського суду для розгляду по суті спору.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2010 року та ухвалу господарського суду Чернівецької області від 4 листопада 2010 року скасувати, задовольнивши касаційну скаргу.

Справу повернути до господарського суду Чернівецької області для розгляду по суті спору.