ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2011 р.
№ 34/261-10
( Додатково див. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду (rs12773402) )
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши
касаційну скаргу Відкритого акціонерного
товариства "Дніпровський металургійний комбінат
ім. Ф.Е.Дзержинського"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2010 р.
у справі № 34/261-10 Господарського суду
Дніпропетровської області
за позовом Закритого акціонерного товариства "Науково-
дослідний та проектний інститут систем автоматизації
та управління"
до Відкритого акціонерного
товариства "Дніпровський металургійний комбінат
ім. Ф.Е.Дзержинського"
про стягнення 192 115,60 грн.
за зустрічним позовом Відкритого акціонерного
товариства "Дніпровський металургійний комбінат
ім. Ф.Е.Дзержинського"
до Закритого акціонерного товариства "Науково-
дослідний та проектний інститут систем автоматизації
та управління"
про спонукання до виконання умов договору,
стягнення 30 417,51 грн.
за участю представників:
ЗАТ "Науково-дослідний та проектний інститут систем автоматизації та управління – не з'явилися;
ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" – Продайко О.В.;
в с т а н о в и л а :
Закрите акціонерне товариство "Науково-дослідний та проектний інститут систем автоматизації та управління" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача –Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" 192 115,60 грн. заборгованості, у т.ч. 171 313,18 грн. основної заборгованості, 15 582,05 грн. збитків від інфляції, 5 220,37 грн. процентів річних.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання за умовами договору підряду по створенню науково-технічної продукції № 678/27-0816-02 від 17.11.2006 р. в частині оплати виконаних робіт згідно актів приймання-передачі № 62 від 10.10.2008 р., № 68 від 29.10.2008 р., а також частково –згідно акта № 72 від 29.10.2008 р. (т.1 а.с.2-3).
ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" у відзиві на первісний позов проти заявлених позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що:
- позивачем порушено строки надання відповідачу актів приймання-передачі виконаних робіт;
- позивачем не враховано часткову оплату відповідачем заборгованості у розмірі 1 950,81 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4019 від 01.04.2010 р. (т.1 а.с.125-128).
До початку розгляду справи по суті ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з зустрічним позовом та просило суд стягнути з відповідача –ЗАТ "Науково-дослідний та проектний інститут систем автоматизації та управління" 30 417,51 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, та зобов'язати відповідача виконати взяті на себе зобов'язання, передбачені договором (т.1 а.с.63-72).
В обгрунтування заявлених зустрічних позовних вимог позивач посилається на те, що сторони узгодили термін виконання етапів робіт в календарному плані, який є невід'ємною частиною договору, але в порушення його умов ЗАТ "Науково-дослідний та проектний інститут систем автоматизації та управління" не виконало свої зобов'язання в узгоджений строк, отримавши від ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" попередню оплату згідно умов договору. Відтак, з ЗАТ "Науково-дослідний та проектний інститут систем автоматизації та управління" на підставі ст. 536 ЦК України підлягають стягненню проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі, передбаченому ч. 6 ст. 231 ГК України.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2010 р. зустрічний позов прийнято для спільного його розгляду з первісним (т.1 а.с.134).
У відзиві на зустрічний позов ЗАТ "Науково-дослідний та проектний інститут систем автоматизації та управління" проти заявлених вимог заперечувало, посилаючись на те, що вчасно не виконувало роботи, у зв'язку з невчасним виконанням ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт (т.1 а.с.135-136).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2010 р. первісний позов задоволено частково. Відповідно до рішення суду з ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" на користь ЗАТ "Науково-дослідний та проектний інститут систем автоматизації та управління" стягнуто 169 362,37 грн. основної заборгованості, 13 598,81 грн. збитків від інфляції, 5 176,25 грн. процентів річних. У задоволенні решти вимог первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Зобов'язано ЗАТ "Науково-дослідний та проектний інститут систем автоматизації та управління" виконати взяті на себе зобовязання по договору в частині "разработка документации информационного обеспечения", "разработка документации программного обеспечения" та по додатковій угоді № 2 від 22.12.2007 р. в частині "разработка основного комплекта рабочих чертежей", "разработка схем управления эллектропроводом тракта подачи материалов и ферросплавов, привода "юбки" кессона, маслонасосной станции ІІ ступени очистки" в натурі (т.1 а.с.148-151).
Частково задовольняючи заявлені первісні позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:
- відповідач не оплатив виконані та прийняті роботи у встановлений договором строк, допустивши заборгованість у розмірі 169 362,37 грн.;
- за порушення виконання грошових зобов’язань ст. 625 ЦК України встановлено відповідальність у вигляді зобов’язання сплатити суму боргу з урахуванням інфляції та трьох процентів річних, у зв’язку з чим вимоги позивача у цій частині мотивовані.
Частково задовольняючи заявлені зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:
- у задоволенні вимоги про стягнення процентів за користування чужими коштами необхідно відмовити, оскільки норми ст. ст. 231, 536 ГК України до правовідносин сторін не застосовуються;
- оскільки відповідач за зустрічним позовом не виконав роботи, передбачені договором та додатковою угодою до нього, які оплачені позивачем за зустрічним позовом, то вимога про виконання зобов'язання в натурі підлягає задоволенню.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2010 р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2010 р. скасовано. Первісний позов задоволено повністю. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю (т.2 а.с.32-35).
Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що:
- докази сплати ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" 1 950,81 грн. відсутні, тому зменшення судом першої інстанції суми заборгованості, що підлягає стягненню, є безпідставним;
- у зв'язку з невчасним виконанням ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт ЗАТ "Науково-дослідний та проектний інститут систем автоматизації та управління" на підставі п. 3.2. договору має право на зміну строків виконання робіт.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічного позову.
Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм процесуального права, неправильним застосуванням до відносин сторін норм матеріального права (т.2 а.с.47-52).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Під час вирішення спору по суті та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.
17.11.2006 р. між сторонами у справі –ЗАТ "Науково-дослідний та проектний інститут систем автоматизації та управління" та ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" укладено договір на створення науково-технічної продукції № 678/27-0816-02 з додатковими угодами та протоколами узгодження розбіжностей.
За умовами цього договору виконавець зобов'язується виконати для замовника розробку технічної документації згідно календарного плану, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити науково-технічну продукцію.
Судами правильно визначено правову природу укладеного договору та віднесено його до договорів підряду на проведення проектних та пошукових робіт.
Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов’язань, а саме майново-господарських зобов’язань.
Так, згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України (436-15) , в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Однією з підстав виникнення господарського зобов’язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов’язання, які є одним із видів господарських зобов’язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Предметом спору у даній справі (за первісним позовом) є обов’язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи за договором.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) , що визначено ст. 175 ГК України.
Згідно п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) .
Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У відповідності до положень розділу 5 договору позивач згідно актів приймання-передачі виконав та передав відповідачу весь об'єм робіт, передбачених договором.
Згідно п.5.5 договору замовник зобов'язаний розрахуватись за науково-технічну продукцію протягом 20 банківських днів з дня отримання рахунку за виконані роботи.
Судами встановлено, що несплачені на час подання позовної заяви рахунки були отримані відповідачем 20.05.2009 р., про що свідчить підпис на супровідному листі від 20.05.2009 р. № 186.
Таким чином, відповідач повинен був оплатити виконані роботи до 18.06.2009 р.
За виконані роботи відповідач розрахувався неповністю, неоплаченими залишились акти приймання-передачі науково-технічної продукції № № 62, 68 та частково оплачений акт № 72.
Враховуючи, що заборгованість відповідача по оплаті за виконані та отримані по договору роботи становить 171 313,18 грн., суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про задоволення вимоги щодо стягнення з ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" заборгованості у вказаному розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлення факту прострочення грошового зобов’язання відповідачем, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення вимог про стягнення процентів та збитків від інфляції.
Висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" про стягнення з ЗАТ "Науково-дослідний та проектний інститут систем автоматизації та управління" 30 417,51 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами є передчасним, враховуючи неправильне застосування до правовідносин сторін норм матеріального права.
Так, судом встановлено, що вказані вимоги грунтуються на ст. 536 ГК України, ч. 6 ст. 231 ГК України.
Однак, згідно висновків суду апеляційної інстанції, договором між сторонами розмір процентів не встановлений, а у ч.6 ст. 231 ГК України мова йде про штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань. Між тим проценти є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, у зв’язку з чим не відносяться до санкцій.
Враховуючи викладене вище, у задоволенні вимоги про стягнення процентів за користування чужими коштами відмовлено.
Разом з тим, у відповідності зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Укладеним між сторонами договором дійсно не встановлений розмір процентів за користування чужими грошовими коштами.
При цьому, судом не прийнято до уваги, що в силу ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, встановивши, що ЗАТ "Науково-дослідний та проектний інститут систем автоматизації та управління" певний проміжок часу безпідставно користувався коштами ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", а також врахувавши, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами не встановлений договором, суду необхідно з'ясувати, чи є доцільним застосування до правовідносин сторін ст. 625 ЦК України.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що невиконання ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" умов договору по оплаті за виконані роботи та наданню необхідної для виконання робіт документації надає ЗАТ "Науково-дослідний та проектний інститут систем автоматизації та управління", відповідно п.3.2 договору, право на зміну строків виконання робіт по пунктах календарного плану.
Отже, висновок суду апеляційної інстанції про відмову в позові в частині зобов'язання ЗАТ "Науково-дослідний та проектний інститут систем автоматизації та управління" виконати обов'язок в натурі є правильним.
За таких обставин, оскаржувану постанову в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за користування чужими коштами у розмірі 30 417,51 грн. не можна визнати законною та обгрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню.
Разом з тим, в іншій частині суд апеляційної інстанції, в порядку ст. ст. 43, 47, 43 ГПК України, всебічно, повно і об'єктивно розглянув у судовому засіданні всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обгрунтування своїх вимог і заперечень докази та керуючись законом, дійшов вірного висновку про обгрунтованість первісних позовних вимог та про необгрунтованість зустрічних позовних вимог в частині спонукання до виконання обов'язку в натурі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України (1798-12) , колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" задовольнити частково.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2010 р. в частині залишення без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2010 р. у справі № 34/261-10 щодо відмови у задоволенні вимог про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектний інститут систем автоматизації та управління" на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" 30 417,51 грн. процентів за користування чужими коштами скасувати.
3. Справу для нового розгляду вказаних вимог направити до Господарського суду Дніпропетровської області.
4. В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2010 р. залишити в силі.
Головуючий суддя
Судді
Кузьменко М.В.
Васищак І.М.
Палій В.М.