Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 15.09.2010 року (суддя –М.В.Дорошенко), що прийнято у справі № 07/1331, відмовлено фермерському господарству "Ольвія" (далі –Позивач, Ольвія) у задоволенні позовних вимог до спілки фермерів "Деметра" (далі –Відповідач 1, Деметра), до фермерського господарства "ОСОБА_1" (далі –Відповідач 2, Шипельова) та до фермерського господарства "Оріон" (далі –Відповідач 3, Оріон) з участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - закритого акціонерного товариства "Агротехнологічна компанія "Подолія" (далі –Третя особа, 1, ЗАТ) та товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Логістік Плюс" (далі –Третя особа, 2, Товариство) про стягнення солідарно з відповідачів 3 580 054 грн. 09 коп. вартості збитків як суми витрат, понесених Позивачем внаслідок порушення відповідачами його майнових прав.

Не погодившись із цим рішенням суду першої інстанції, фермерське господарство "Ольвія" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 15.09.2010 року та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 року (головуючий суддя –Синиця О.Ф., судді: Іваненко Я.Л., Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу задоволено, рішення господарського суду Черкаської області від 15.09.2010 року скасовано. При цьому, позов задоволено повністю: стягнуто солідарно з відповідачів на користь Позивача 3 580 054 грн. 09 коп. вартості збитків. Також на відповідачів покладені судові витрати.

Не погоджуючись з цією постановою суду апеляційної інстанції, спілка фермерів "Деметра" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 року та залишити в силі рішення господарського суду Черкаської області від 15.09.2010 року.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 623, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 222, 225 Господарського кодексу України, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що договір купівлі-продажу, за яким Позивачем було придбано нерухоме майно, у користуванні яким Позивачу перешкоджали відповідачі, не пройшов державну реєстрацію, а тому є неукладеним. На цій підставі суд дійшов висновку про відсутність у Ольвія збитків, сума яких заявлена до стягнення у даній справі, та відмову у задоволенні позову.

Скасовуючи це рішення, суд апеляційної інстанції встановив, що матеріали справи містять свідоцтво про право власності на придбане Позивачем нерухоме майно, а також докази того, що відповідачі перешкоджали Ольвія у користуванні цим майном саме у період виконання Позивачем господарських угод перед ЗАТ та що ці дії є протиправними (вимоги власника майна, припис прокуратури, рішення судів щодо законності придбання майна Позивачем). Також, суд встановив, що Ольвія у зв'язку з невиконанням перед ЗАТ зобов'язань за укладеними угодами та понесеними у зв'язку з цим Третьою особою 1 збитками перерахувало суму збитків на користь Третьої особи 2, як новому кредитору за укладеним між третіми особами договором про уступку права вимоги до Ольвія. За цих підстав рішення місцевого господарського суду було скасовано, а позовні вимоги задоволені.

Заперечуючи вказані висновки, заявник касаційної скарги зазначає, що наявні у справі акти про недопуск представників Ольвія до належного йому нерухомого майна були складені без участі представників відповідачів та не містять суми заподіяної шкоди, наявний же в справі припис прокурора стосується лише Відповідача 2, а рішення господарського суду у справі № 08/1923 від 27.10.2009 року, що залишено без змін постановою суду апеляційної інстанції, встановлює лише факт користування с 2002 року майном, яке було придбано Позивачем. Також, Відповідач 1 стверджує про відсутність належних доказів у справі на підтвердження наявності та заподіяння Ольвія відповідачами шкоди на заявлену суму, оскільки докази отримання Третьою особою 2 коштів в справі відсутні, а докази на підтвердження підстав, за яких Позивачем були перераховані відповідні суми, є неналежними.

Між тим, суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними запереченнями, оскільки вони викладені з порушенням, зокрема, норм господарського процесуального законодавства.

Так, посилання на наявність, відсутність чи неналежність доказів у справі на підтвердження тих або інших обставин справи суперечить нормам ч. 2 ст. 1117 ГПК України, відповідно до положень яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази .

Щодо встановлення факту наявності складових заподіяної Позивачу відповідачами шкоди, суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що і наявний у справі припис прокурора стосовно Відповідача 2, і акти про недопуск на територію, де розташоване належне Позивачу майно, складені та підписані представниками Позивача, Третьої особи 1 та депутатом Матусівської сільради, і направлені Позивачем на адресу відповідачів вимоги про усунення перешкод в користуванні майном, і подорожні листи на автомашини ЗАТ, а також рішення господарського суду у справі № 08/1923 від 27.10.2009 року, яким встановлений факт користування Деметра вказаним майном, у сукупності підтверджують створення саме відповідачами перешкод у користуванні Позивачем належним йому майном.

Крім цього, скаржником не спростовується, з посиланням на належні норми законодавства, встановлений апеляційним судом факт виникнення у Ольвія зобов'язання відшкодувати ЗАТ збитки за невиконання укладених між вказаними особами договорів про надання послуг, а також факт виникнення у Третьої особи 2 права вимагати оплати цих збитків в силу умов договору про уступку права вимоги, укладеного між третіми особами стосовно відшкодування збитків за вказаними угодами про надання послуг. До того ж встановлений апеляційним судом факт перерахування суми збитків на користь Третьої особи 2 згідно платіжних доручень (на наявність копій яких у справі послався суд попередньої інстанції) заперечується скаржником з посиланням лише на відсутність доказів отримання коштів (зарахування на рахунок) Товариством. Отже, заперечення зводиться до переоцінки доказів у справі, тоді, як вже було зазначено вище, збирати нові докази та додатково перевіряти докази залишається поза межами перегляду справи в касаційній інстанції (ч. 2 ст. 1117).

Також, суд погоджується із висновком апеляційного суду про наявність у Ольвія права власності на придбане за договором купівлі-продажу від 05.02.2008 року нерухоме майно, підтверджене рішенням господарського суду Черкаської області від 27.06.2008 року справі № 05/2768 (залишеним без змін), а також витягом від 07.10.2008 року про реєстрацію права власності за Ольвія придбаного нерухомого майна.

На підставі викладеного, суд касаційної інстанції зазначає про правомірність та обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції про незаконність рішення суду першої інстанції, наявність підстав, з посиланням на положення ст. 1166 Цивільного кодексу України, для відшкодування відповідачами збитків Позивачу та, відповідно, задоволення позовних вимог у даній справі.

За таких обставин справи, доводи касаційної скарги спілки фермерів "Деметра" не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому оскаржувана постанова цього суду підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст. 1166 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

1. Касаційну скаргу спілки фермерів "Деметра" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 р. у справі № 07/1331 залишити без змін.