Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Козир Т.П.

суддів Мамонтової О.М.

Малетича М.М.

За участю представників сторін:

від прокуратури прокурор Говоруха О.О. (посвід. № 221)

від позивача не з'явилися

від відповідача не з'явилися

розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора Івано-Франківської області на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 06.05.08р.

у справі № 9/23

за позовом ТОВ "МАКС", м. Івано-Франківськ

до Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

про спонукання до внесення змін у договір оренди

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 06.05.08.р у справі № 9/23 (суддя Фанда О.М.) позов задоволено повністю, відповідача зобов'язано укласти договір про внесення змін до договору оренди землі від 17.08.06р. в наведеній редакції

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Івано-Франківської області відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 06.05.08р. скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, зокрема, ст. 13 Конституції України, ст.ст. 12, 116, 124 ЗК України, ч. 1 ст. 19, ст. 25, ч. 1 ст. 31, ст. 33 Закону України "Про оренду землі", ст.ст 12, 18, 22 Закону України "Про основи містобудування" (2780-12) , п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

17.08.06р. між Івано-Франківською міською радою (Орендодавець) та ТОВ "Макс" (Орендар) укладено нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу договір оренди землі, за умовами якого орендодавець на підставі п. 1.33 рішення ІV сесії Івано-Франківської міської ради від 06.07.06 року "Про передачу земельних ділянок в оренду для підприємницької діяльності та продовження термінів оренди земельних ділянок" передав, а орендар - прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування торгового павільйону "1+1", який знаходиться по вул. Г. Мазепи, 35, загальною площею 0,0216 га.

Згідно п. 6, договір укладено на один рік. Після закінчення строку оренди орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше як за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 568 від 29.11.07р. "Про матеріали управління архітектури і містобудування виконавчого комітету міської ради" (п. 1.15) позивачу надано дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт на орендованій земельній ділянці для будівництва торгово-офісних приміщень на місці власного торгового павільйону та літнього майданчика за вищевказаною адресою.

06.03.08р. ТОВ "МАКС" звернулося до Івано-Франківської міської ради про спонукання внести зміни до пунктів п.п. 1 і 6 договору оренди землі від 17.08.06р. щодо цільового призначення оренди та строку дії договору.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 06.05.08.р у справі № 9/23 позов задоволено повністю, зобов'язано відповідача укласти договір про внесення змін до договору оренди землі від 17.08.06р. шляхом викладення пунктів у такій редакції: "п. 1. Орендодавець на підставі п. 1.33 рішення ІV сесії Івано-Франківської міської ради 5-го демократичного скликання від 06.07.06 року "Про передачу земельних ділянок і оренду для підприємницької діяльності та продовження термінів оренди земельних ділянок"надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва торгово-офісних приміщень на місці власного торгового павільйону та літнього майданчика по вул. Г. Мазепи, 35; п. 6. Договір укладено на три роки. Після закінчення строку договору оренди Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше як за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію", а також з відповідача на користь позивача стягнуто судові витрати. Рішення мотивовано тим, що відповідачем не дотримано Конституції та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , а позивач як належний користувач, що своєчасно сплачує орендну плату має право на продовження строку дії договору на 3 роки, оскільки для виготовлення документації за рішенням ради № 568 потрібен час.

На думку колегії, такий висновок суду є помилковим, тому що суперечить матеріалам справи та чинному законодавству.

Згідно ч. 1 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин (п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Місцевим господарським судом не досліджено, чи був пролонгований договір оренди землі від 17.08.06р., чи приймалося відповідачем рішення про передачу позивачеві вказаної земельної ділянки по вул. Г. Мазепи, 35 строком на 3 роки для будівництва торгово-офісних приміщень.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та про порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржене рішення підлягає скасуванню, в зв'язку з неправильним застосуванням матеріального та порушенням норм процесуального права, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно взяти до уваги викладене і вирішити спір згідно з вимогами чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу заступника прокурора Івано-Франківської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 06.05.08р. у справі № 9/23 скасувати повністю.

Справу № 9/23 передати на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.