Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою ОСОБА_1 справу за його позовом про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області (далі Управління ПФУ) щодо призначення пенсії неправомірними та зобов'язання провести її перерахунок,

У березні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом про визнання дій Управління ПФУ щодо призначення пенсії неправомірними та зобов'язання провести її перерахунок, посилаючись на те, що внаслідок помилкового тлумачення терміну "календарний місяць" як періоду з першого по останній день кожного місяця календарного року, відповідач обчислив йому пенсію без повного врахування заробітку за час роботи на території радіоактивного забруднення з 27 червня по 6 липня 1986 року.

Кролевецький районний суд Сумської області рішенням від 27 вересня 2004 року позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив.

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 14 березня 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано і в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 2 серпня 2006 року касаційну скаргу позивача відхилив, рішення апеляційного суду залишив без змін.

У скарзі про перегляд зазначених судових рішень за винятковими обставинами ОСОБА_1 послався на неоднакове застосування судами касаційної інстанції положень статті 57 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) та навів ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2006 року у справі за аналогічним позовом ОСОБА_2 до Управління ПФУ, при вирішенні якої суд витлумачив термін "календарний місяць" як період у днях із певного числа одного місяця до такого самого числа наступного місяця і на підставі цього визначив середній заробіток для обчислення пенсії.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що касаційний суд, ухвалюючи рішення у наведених в скарзі справах, неоднаково застосував положення зазначеної статті для випадку, коли особа, яка звернулася за призначенням пенсії, розпочала працювати в зоні відчуження у одному календарному місяці, а закінчила працювати в наступному календарному місяці.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції цієї норми права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Згідно зі статтею 57 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, визначення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) . При цьому за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може братися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення. У випадках, коли особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше 12 місяців, середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців, а у випадках, коли особа пропрацювала на вказаних територіях менше місяця, пенсія може обчислюватись із заробітку за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі. Для осіб, які працювали у зоні відчуження менше місяця та захворіли на променеву хворобу, пенсія може обчислюватись із заробітку за фактично відпрацьований час. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а також в евакуації населення на добровільній безплатній основі і стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідними документами, пенсія по інвалідності за їх бажанням обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

У наведеній нормі права встановлено правило визначення середнього заробітку для обчислення пенсії громадянам, які пропрацювали на територіях радіоактивного забруднення: більше 12 місяців; менше 12 місяців, але більше одного місяця; менше одного календарного місяця, але не сформульовано прямо відповідного правила стосовно тих осіб, які працювали на цих територіях у двох календарних місяцях підряд, але в кожному з них - менше місяця.

Водночас, аналіз правил установлених для визначення середнього заробітку осіб, які пропрацювали на територіях радіоактивного забруднення менше 12 місяців але більше одного або менше одного календарного місяця, дає підстави до висновку, що шляхом послідовного застосування обох цих правил визначається середній заробіток тих осіб, які працювали на цих територіях у двох календарних місяцях підряд, але в кожному з них - менше місяця. При цьому, календарним місяцем є місяць за календарем (січень, лютий, березень і т. д.), тобто період з першого по останній день кожного місяця календарного року (наприклад, з 1 по 31 січня).

Законом передбачено, що у випадках, коли особа пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше місяця, пенсія може обчислюватись із заробітку за цей календарний місяць із додаванням до заробітку на основній роботі. Таким чином, якщо особа працювала на територіях радіоактивного забруднення у двох календарних місяцях підряд, але в кожному з них менше місяця, середній заробіток для обчислення пенсії цієї особи визначається шляхом додавання заробітку за кожен із цих місяців до заробітку на основній роботі, з наступним діленням отриманої суми на два.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 був відряджений у м. Чорнобиль згідно з наказом по Сумській обласній санітарно-епідеміологічній станції від 25 червня 1986 року № 132, де з 27 червня по 6 липня 1986 року виконував протиепідемічні заходи.

Апеляційний суд, із рішенням якого погодився касаційний суд, дійшов помилкового висновку, що при обчисленні пенсії позивача необхідно враховувати його заробітну плату лише за липень місяць (з 1 по 31число) 1986 року. При цьому суд не взяв до уваги, що позивач працював на територіях радіоактивного забруднення і в червні того самого року.

Зважаючи на те, що суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій неправильно застосували статтю 57 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), всі ухвалені у справі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 241 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 27 вересня 2004 року, рішення Апеляційного суду Сумської області від 14 березня 2005 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 2 серпня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.