Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

Харківського апеляційного господарського суду

В судове засідання прибули представники сторін:

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представника відповідача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2010 у справі № 33/29-09 присудженно до стягнення з ВАТ "Вовчанський агрегатний завод" на користь КП "Вовчанські очисні споруди" 631060,88грн. основного боргу, 66723,97грн. інфляційних втрат, 10989,05грн. 3% річних, 68725,10грн. пені.

На виконання постанови Вищого господарського суду України, 21.07.2010 господарським судом Харківської області виданий наказ у справі № 33/29-09 та направлений на адресу позивача за вих.№ 013347.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.08.2010 здійснена заміна відповідача - ВАТ "Вовчанський агрегатний завод" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Вовчанський агрегатний завод"; наказ у справі № 33/29-09 від 21.06.2010 повернутий стягувачу; в задоволенні заяв КП "Вовчанські очисні споруди" про видачу наказів на стягнення з ПАТ "Вовчанський агрегатний завод" заборгованості, судових витрат та про внесення змін до наказу у зв’язку зі зміною банківських реквізитів позивача відмовлено. Задоволена частково заява Публічного акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод" про відстрочку виконання рішення суду; Публічному акціонерному товариству "Вовчанський агрегатний завод" надана відстрочка виконання рішення суду у справі № 33/29-09 до 01.10.2010.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 ухвала суду залишена без зміни.

08.10.2010 Публічне акціонерне товариство "Вовчанський агрегатний завод" звернулось до суду зі скаргою на дії державного виконавця - заст.начальника ВДВС Вовчанського РУЮ Півньова С.В., в якій скаржник просить скасувати та визнати недійсною постанову ВП № 21694251 про відкриття виконавчого провадження заступника начальника відділу державної виконавчої служби Вовчанського РУЮ Півньова С.В. за заявою КП "Вовчанські очисні споруди" про примусове виконання наказу № 33/29-09, виданого 29.07.2010 та зобов’язати відділ державної виконавчої служби Вовчанського РУЮ головного управління юстиції у Харківській області витребувати у стягувача новий наказ у справі № 33/29-09 відповідно до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження". Скарга обґрунтована тим, що наказ суду не відповідає повній ідентифікації підприємства, яке має іншу назву, а саме Публічне акціонерне товариство "Вовчанський агрегатний завод", по-друге наказ не набрав чинності, оскільки стягувач оскаржив ухвалу суду від 05.08.2010, тим самим обманув виконавчу службу, оскільки на момент відкриття виконавчого провадження наказ від 21.07.2010 не набрав законної сили. Заявник вважає, що 04.10.2010 стягувачеві повинно було бути відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п.3 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

15.10.2010 від Публічного акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод" надійшла заява про визнання наказу у справі №33/29-09 від 21 липня 2010 року таким, що не підлягає виконанню, у який заявник просить суд визнати наказ таким, що не підлягає виконанню про стягнення безпідставно за цим наказом. Свою заяву заявник обґрунтовує тим, що станом на момент видачі наказу (21 липня 2010р.) підприємство є не ВАТ "Вовчанський агрегатний завод", а ПАТ "Вовчанський агрегатний завод". Крім того, банківські реквізити боржника не відповідають його дійсним банківським реквізитам, оскільки у ПАТ "Вовчанський агрегатний завод" немає рахунків у ХОД Райффайзен банк Аваль, а в адресі стягувача у назві села допущена помилка, так як село має назву Гатище,а не Готище. Крім того, виконавчий документ повинен бути підписаний посадовою особою та скріплений печаткою. Тобто, судом допущені помилки при його оформленні та видачі, через які він не може підлягати виконанню, оскільки не відповідає ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.11.2010 (суддя А.Савченко), яка залишена без зміни постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2010 (колегія суддів: Ю.Могилєвкін, В.Пушай, О.Плужник), ПАТ "Вовчанський агрегатний завод" відмовлено у задоволенні скарги на дії відділу державної виконавчої служби Вовчанського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Харківській області; у задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовлено; заходи щодо зупинення стягнення за наказом господарського суду від 21.07.2010, вжиті ухвалою суду від 05.08.2010, скасовані.

Ухвала та постанова у справі мотивовані наступним.

04.10.2010 заступником начальника відділу державної виконавчої служби Вовчанського районного управління юстиції відкрите виконавче провадження з виконання наказу суду за № 33/29-09, виданого 21.07.2010, про що винесена постанова за № ВП № 21694251.

Обґрунтовуючи скаргу та заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, ПАТ "Вовчанський агрегатний завод" посилається на невідповідність наказу вимогам, встановленим ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження".

У відповідності до ст. 117 ГПК України визнання наказу таким, що не підлягає виконанню можливе лише в наступних випадках:

- господарський суд у відповідності до ч.2 цієї статті може виправити помилку за заявою сторони, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом;

- господарський суд ухвалою суду вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю або частково у зв’язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню.

Наказ суду від 21.07.2010 виданий на виконання рішення суду, яке набрало законної сили 17.06.2010 у відповідності до вимог ст. 116, 117 ГПК України, а боржником не доведена відсутність його обов’язку щодо виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.08.2010 здійснена заміна відповідача - ВАТ "Вовчанський агрегатний завод" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Вовчанський агрегатний завод". Згідно з вимогами статті 25 ГПК України заміна сторони у виконавчому провадженні внаслідок правонаступництва можлива на будь-якій стадії судового процесу, про що судом вказується в рішенні або ухвалі. Тобто, необхідність видачі судом нового наказу внаслідок заміни сторони правонаступником діючим ГПК України (1798-12) не передбачена. Ця ухвала є чинною та обов'язковою для сторін та органів державної виконавчої служби, якими здійснюється виконання судового рішення.

Щодо посилань відповідача на те, що банківські реквізити боржника не відповідають його дійсним банківським реквізитам, оскільки у ПАТ "Вовчанський агрегатний завод" немає рахунків у ХОД Райффайзен банк Аваль, а в адресі стягувача у назві села допущено помилку, так як село має назву Гатище, а не Готище, суди попередніх інстанцій зазначили, що зміна реквізитів на стадії виконання судового рішення не є підставою для внесення до наказу відповідних змін та не перешкоджає державному виконавцю здійснювати будь-які дії щодо виконання судового наказу, виявлення інших рахунків, пошуку майна боржника. Щодо назви села Готище, суди попередніх інстанцій зазначили, що в наказі суду зазначена адреса, вказана позивачем у позовній заяві. До того ж на вугловому штампі КП "Вовчанські очисні споруди" адресою позивача зазначена наступна: с.Готище, Шебекінський шлях, 2. За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що адреса вказана у наказі, є правильною і відповідачем доказів на підтвердження її невідповідності до матеріалів справи не додано.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ПАТ "Вовчанський агрегатний завод", який є боржником у справі, посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, що призвело до ухвалення не правових рішень. Скаржник при цьому посилається на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята 04.10.2010, тоді як рішення фактично набуло чинності з дня ухвалення постанови апеляційною інстанцією, тобто 06.10.2010. У наказі, виданому на виконання судового рішення, боржник зазначений як відкрите акціонерне товариство, тоді як боржник є публічним акціонерним товариством, що стало підставою для заміни сторони у справі господарським судом апеляційної інстанції. Реквізити кредитора, зазначені у наказі містять неточності.

Крім того, спір про правомірність затвердження тарифів, які лягли в основу обґрунтування позову про наявність боргу, є предметом розгляду судом адміністративної юрисдикції. Виконання оспорюваного наказу перешкоджатиме поверненню відповідачу коштів.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст. 1 ГПК України особи, зазначені у цій статті, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Наказ господарського суду є виконавчим документом судового рішення, яким порушене або оспорене право і охоронюваний законом інтерес позивача захищене встановленим судом способом (ст. 116 ГПК України).

Наказ як виконавчий документ виконується у примусовому порядку у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Захист права або охоронюваного законом інтересу позивача здійснюється у визначеній законом процедурі, направленій у тому числі на не порушення прав і охоронюваних законом інтересів боржника, які не витікають із судового рішення.

Як положеннями ст. 1212 ГПК України щодо оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень, так і положеннями ст. 117 ГПК України щодо визнання наказу таким, що не підлягає до виконання, визначені підстави захисту порушених прав боржника або стягувача на стадії виконання судового рішення.

Оскаржуючи дії органу Державної виконавчої служби та заявляючи про визнання наказу таким, що не підлягає до виконання, боржник не посилається на порушення його прав і охоронюваних законом інтересів.

А тому підстав для зміни або скасування судових рішень попередніх інстанцій не вбачається.

Посилання скаржника на оскарження до суду адміністративного судочинства правомірності затвердження тарифів, на підставі яких ухвалене рішення про присудження до стягнення боргу, не є обставиною, пов'язаною зі спором, який є предметом розгляду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ПАТ "Вовчанський агрегатний завод" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2010 у справі №33/29-09 залишити без зміни.