826/9758/18 Про визнання протиправним та скасування висновку Управління Державної міграційної служби, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - 02.08.2019 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області (далі - Управління ДМС України в Херсонській області) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2018 року (суддя Катющенко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2019 року (судді Коротких А.Ю., Ганечко О.М., Сорочка Є.О.) у справі № 826/9758/18 за позовом ОСОБА_5 до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області, Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) про визнання протиправним та скасування висновку, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

У червні 2018 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління ДМС України в Херсонській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати висновок № 120/2016 за результатами службового розслідування за фактом оформлення паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_5 щодо підстав оформлення паспорта громадянина, сформованого Управлінням ДМС України в Херсонській області та затвердженого 11 липня 2016 року директором Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України;

- визнати протиправними дії Управління ДМС України в Херсонській області щодо оформлення висновку службової перевірки № 120/2016 про визнання недійсним паспорту громадянина України НОМЕР_1 від 24 березня 2016 року ОСОБА_5 ;

- визнати протиправними дії ДМС України щодо затвердження висновку службової перевірки № 120/2016 про визнання недійним паспорту громадянина України НОМЕР_1 від 24 березня 2016 року ОСОБА_5 ;

- зобов`язати Управління ДМС України в Херсонській області повернути ОСОБА_5 паспорт громадянина України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в грудні 2016 року - січні 2017 року він звернувся до органів ЦНАП з метою реєстрації місця проживання у місті Києві, однак після подання паспорту серії НОМЕР_1 від 24 березня 2016 року його не було повернуто та повідомлено позивачу про те, що паспорт передано до Новотроїцького районного сектору Управління ДМС України в Херсонській області (далі - Новотроїцький РС УДМС). Позивач зазначив, що про існування спірного висновку йому стало відомо лише після отримання відповіді від Управління ДМС України в Херсонській області від 12 червня 2018 року № 6501.3-8656/65.1-18. Ознайомившись з висновком № 120/2016, позивач вважає, що такий є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки ґрунтується на безпідставних твердженнях відповідачів. Крім того, вилучення та знищення паспорта громадянина України є протиправним та таким, що порушує права особи, гарантовані Конституцією України (254к/96-ВР) .

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 04 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2019 року, позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував висновок Управління ДМС в Херсонській області від 11 липня 2016 року № 120/2016 за результатами службового розслідування за фактом оформлення паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_5 . Зобов`язав Управління ДМС України в Херсонській області видати ОСОБА_5 паспорт громадянина України. В задоволенні інших позовних вимог - відмовив.

Не погодившись з указаними судовими рішеннями, відповідач - Управління ДМС України в Херсонській області подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

На обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог відповідач зазначає, що під час проведення перевірки встановлено, що 24 березня 2016 року працівниками Новотроїцького РС УДМС оформлено та видано позивачу паспорт серії НОМЕР_1 з порушенням вимог пунктів 1.3., 1.4., 2.7. Порядку № 320, а також проігноровано рекомендації ДМС України від 30 травня 2014 року № 6-3173/3-14. Працівниками Новотроїцького РС УДМС не витребувано у заявника та не долучено до заяви свідоцтво про одруження та зміну прізвища. Крім того, в заяві позивача не зазначено документ, на підставі якого змінюється прізвище на " ОСОБА_5 ". Таким чином, паспорт серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_5 оформлено з порушенням чинного законодавства України. У подальшому, на підставі акту знищення недійсних документів від 24 січня 2017 року № 25/28 паспорт позивача знищено. Стосовно працівників, які оформлювати вказаний паспортний документ проведено службове розслідування та притягнуто винних осіб до дисциплінарної відповідальності. Суди попередніх інстанцій проігнорували зазначені обставини та не врахували пояснень представників відповідача та третьої особи. Крім того, зобов`язавши Управління ДМС України в Херсонській області видати паспорт ОСОБА_5, суди першої та апеляційної інстанції втрутилися в дискреційні повноваження відповідача, фактично перебравши на себе повноваження органів міграційної служби.

У відзиві на касаційну скаргу представник позивача зазначає про необґрунтованість касаційної скарги Управління ДМС України в Херсонській області про порушення норм законодавства при видачі позивачу паспорту вперше, оскільки предметом службового розслідування була діяльність Новотроїцького РС УДМС, а не діяльність Сімферопольського МУ ГУМВС України в АР Крим. Крім того, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачами взагалі не було надано жодного доказу на підтвердження припинення позивачем громадянства України. Також не відповідають дійсності доводи відповідача про те, що працівниками Новотроїцького РС УДМС не витребувано у заявника та не долучено до заяви свідоцтво про одруження та зміну прізвища, адже під час оформлення паспорту ОСОБА_5 надавав оригінал свідоцтва про одруження, про що посадові особи Новотроїцького РС УДМС зробили відповідну відмітку. У подальшому, позивачу був виданий паспорт та повернутий оригінал свідоцтва про одруження, що відповідає пункту 9.1. Порядку № 320. Відтак, під час оформлення паспорту позивач надав усі необхідні документи, що було й підтверджено в суді першої інстанції, і заміна паспорта громадянина України відбулася за наявності підстав для такого обміну.

Ухвалою від 22 квітня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г. відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

07 червня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 06 червня 2019 року № 647/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О.В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі та відзиві доводи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Суди попередніх інстанцій установили, що 11 липня 2016 року Директором Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України затверджено висновок Управління ДМС України в Херсонській області № 120/2016, складеного за результатами службового розслідування за фактом оформлення паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_5 .

Вказаним висновком вирішено:

- паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, виданий 24 березня 2016 року Новотроїцьким РС УДМС на ім`я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Кабатія, Йорданія, вважати оформленим з порушенням вимог чинного законодавства та таким, що підлягає вилученню і знищенню відповідно до пункту 10.4 розділу 10 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 року № 320, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за № 1089/21401 (z1089-12) ;

- після затвердження висновку ДМС України за матеріалами розслідування, інформацію щодо паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, виданого 24 березня 2016 року Новотроїцьким РС УДМС на ім`я ОСОБА_5, як оформленого в порушення вимог чинного законодавства, направити до ГУ (У) ДМС України, територіальних підрозділів УДМС області;

- інформацію направити до органу реєстрації для здійснення заходів відповідно до пункту 29 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 (207-2016-п) ;

- притягнути до дисциплінарної відповідальності співробітників Новотроїцького РС УДМС;

- висновок службового розслідування в двох примірниках направити до ДМС України для затвердження;

- службове розслідування щодо законності документування паспортом громадянина України ОСОБА_5 закінчити.

Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо складення та затвердження спірного висновку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, Окружний адміністративний суд міста Києва виходив з того, що зафіксована спірним висновком недбалість працівників Новотроїцького РС УДМС не може бути підставою для вилучення і знищення паспорта громадянина України. Відповідачами не надано доказів та судом під час розгляду справи не встановлено фактів, які б свідчили про подання позивачем під час оформлення паспорту громадянина України свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, чи приховування позивачем будь-якого суттєвого факту, за наявності якого останній не мав права набути громадянство України. Отримавши паспорт громадянина України, ОСОБА_5 надалі добросовісно вважав, що ним додержано вимоги закону щодо набуття громадянства України. З огляду на те, що паспорт громадянина України було отримано позивачем на підставі Закону України "Про громадянство України" (2235-14) , що в межах розгляду даної справи відповідачами не спростовувалось та не покладалось в основу прийнятих рішень, подальші дії останнього щодо обміну паспорта узгоджуються з нормами законодавства, які регулювали спірні правовідносини.

З такими висновками суду першої інстанції погодився й Шостий апеляційний адміністративний суд.

Виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), Верховний Суд погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, та надаючи правову оцінку правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи, виходить з наступного.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначаються Законом України від 18 січня 2001 року №2235-III "Про громадянство України" (2235-14) (далі - Закон №2235-III (2235-14) ; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із статтею 3 Закону № 2235-ІІІ Громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (2235-14) (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;

4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.

Документами, що підтверджують громадянство України, є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну.

Відповідно до статті 6 указаного Закону громадянство України набувається: за народженням; за територіальним походженням; внаслідок прийняття до громадянства; внаслідок поновлення у громадянстві; внаслідок усиновлення; внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя; внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Статтею 8 Закону № 2235-ІІІ передбачено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України" (1543-12) , або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

Як установлено судами, на підставі рішення ГУ МВС України в АР Крим від 10 червня 2008 року позивач ОСОБА_5, з 10 червня 2008 року є громадянином України.

На підставі довідки Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в АР Крим від 10 червня 2008 року № 10/А-67 про реєстрацію особи громадянином України, Київським РВ Сімферопольського МУ ГУМВС України в АР Крим 20 червня 2008 року було видано ОСОБА_5 паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 . Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 квітня 2012 року № 320 (z1089-12) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за № 1089/21401 (z1089-12) , затверджено порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Порядок № 320), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин (наразі втратив чинність).

Пунктом 10.4 Порядку № 320 передбачено, що погашаються, уважаються недійсними та знищуються паспорти: які обмінюються у зв`язку зі зміною (переміною) прізвища, імені та по батькові; у разі встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах); у разі непридатності паспорта для користування (пошкодження з різних причин, утрата фотокартки); осіб, громадянство України яких припинено; знайдені, замість яких видано нові; померлих громадян; зіпсовані під час заповнення; оформлені з порушенням вимог чинного законодавства України; не отримані власником протягом року.

У разі оформлення паспорта з порушенням вимог чинного законодавства керівником територіального органу (територіального підрозділу) проводиться службове розслідування, за результатами якого складається висновок у двох примірниках, який надсилається до Державної міграційної служби України для затвердження керівником відповідного структурного підрозділу ДМС України. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС України, другий - у територіальному органі (підрозділі).

Якщо паспорт, який підлягає знищенню, видавався іншим територіальним підрозділом, до цього територіального підрозділу надсилається повідомлення за формою, наведеною у додатку 21 цього Порядку.

У випадках знищення паспортів, зіпсованих при заповненні, у Книзі обліку проставляється відмітка про псування паспорта із зазначенням номера і дати затвердження акта про знищення паспорта, а в графі 1 наклеюється вирізка з бланка паспорта громадянина України, де зазначено серію і номер паспорта.

Знищення недійсних паспортів здійснюється шляхом їх спалення не рідше одного разу на місяць комісією, створеною керівником територіального органу, про що складається акт за формою, наведеною у додатку 22 до цього Порядку. До знищення паспортів комісія перевіряє внесення до заяв відміток про знищення кожного з них, а також надсилання повідомлень про це у випадках, коли такі паспорти видавались іншими територіальними підрозділами.

В актах зазначаються серії та номери паспортів, прізвища та ініціали громадян, а також відомості про те, ким і коли були видані паспорти та причини знищення. Акти підписуються членами комісії, затверджуються її головою.

Як зазначалося вище, 11 липня 2016 року ДМС України затвердила висновок Управління ДМС України в Херсонській області № 120/2016, складений за результатами службового розслідування за фактом оформлення паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_5 .

Зокрема, у висновку зазначено, що 08 жовтня 2014 року ОСОБА_5 звернувся до Новотроїцького PC УДМС з питання обміну паспорта громадянина України серії НОМЕР_2, виданого 20 червня 2008 року Київським РВ Сімферопольського МУ ГУМВС України в АР Крим, у зв`язку з непридатністю для користування. До заяви додав непридатний для користування паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1, копію заяви про видачу паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 та копію довідки про реєстрацію особи громадянином України від 10 червня 2008 року № 10/А-67, виданої відділом у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в АР (про набуття громадянства України на підставі частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України").

09 жовтня 2014 року позивачу оформлено паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 (згідно запису у Ф-1), про що свідчить його особистий підпис. Завідувач сектору у порушення вимог пункту 2.7 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 року № 320, не перевірив законність та правильність оформлення паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_5, не звернувши уваги на розбіжності в номері оформленого паспорта НОМЕР_4 та номері, вказаному в заяві про видачу паспорта НОМЕР_5, а також на розбіжності, що містились в наданих заявником копіях документів, а саме: у заяві про видачу паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 були виправлені дата народження заявника, номер та дата видачі паспорта громадянина України.

Вдруге ОСОБА_5 звернувся до Новотроїцького PC УДМС 28 квітня 2015 року із заявою про обмін паспорта громадянина України серії НОМЕР_4, виданого 09 жовтня 2014 року Новотроїцьким PC УДМС у зв`язку з непридатністю для користування. При цьому в пункті 5 заяви місце проживання заявника вказано: АДРЕСА_2 а. 29 квітня 2015 року позивачу оформлено паспорт громадянина України серії НОМЕР_6, про що свідчить його особистий підпис. В.о. завідувачу сектору Новотроїцького PC ОСОБА_12. не перевірила законність та правильність оформлення паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_5 .

Втретє ОСОБА_5 звернувся до Новотроїцького PC УДМС 24 березня 2016 року із заявою про оформлення паспорта громадянина України у зв`язку з переміною прізвища на " ОСОБА_5 ", надавши при цьому паспорт громадянина України серії НОМЕР_6, виданий 29 квітня 2016 року Новотроїцьким PC УДМС на ім`я ОСОБА_5 .

Заяву було прийнято головним спеціалістом ОСОБА_11, і 24 березня 2016 року позивачу оформлено паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 . У порушення пунктів 1.3, 1.4 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 року № 320 ОСОБА_11 не було витребувано у заявника і долучено до заяви свідоцтво про одруження та зміну прізвища. Крім того, під час оформлення паспорту в заяві не вказано документ, на підставі якого змінено прізвище на " ОСОБА_5 ". В.о. завідувачу сектору Новотроїцького PC УДМС ОСОБА_12 не перевірила законність та правильність оформлення паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_5 .

У заявах про видачу паспорта громадянина України ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ) вказано місце проживання АДРЕСА_2, однак за обліками відділу адресно-довідкової роботи УДМС станом на 06 червня 2016 року останній зареєстрованим/знятим з реєстраційного обліку не значиться.

Отже, за змістом спірного висновку підставою для його прийняття стало, на думку відповідачів, порушення Новотроїцьким PC УДМС вимог Закону України "Про громадянство" (2235-14) , пункту 5.1 Порядку № 320, пунктів 6 Порядку оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, громадянам, які проживають на тимчасово окупованій території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2014 року № 289 (289-2014-п) .

Так, за правилами пунктів 4.1, 4.2 Порядку № 320 обмін паспорта здійснюється у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; установлення розбіжностей у записах; непридатності паспорта для користування.

Для обміну паспорта особа подає: заяву; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см (з урахуванням вимог абзацу п`ятого пункту 1.3 розділу I цього Порядку); платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або оригінал і копію документа про звільнення від сплати державного мита; документи, що підтверджують обставини, на підставі яких паспорт підлягає обміну.

У разі якщо обмін паспорта здійснюється у зв`язку з його непридатністю для користування (відсутність або пошкодження фотокартки, псування записів про прізвище, ім`я та по батькові, дату або місце народження тощо), працівником територіального підрозділу перевіряється належність зіпсованого паспорта особі, яка подала його для обміну, відповідно до розділу VI цього Порядку. Для здійснення перевірки додатково у разі необхідності надається ще одна фотокартка.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8, позивач уклав шлюб з ОСОБА_14, про що 07 липня 2015 року складено відповідний актовий запис № 41, згідно якого прізвище чоловіка та дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 .

Зважаючи на те, що зміна прізвища є безумовною підставою для обміну паспорту, позивач у березні 2016 року звернувся до Новотроїцького РС УДМС України в Херсонській області з відповідною заявою.

За результатами розгляду заяви, 24 березня 2016 року Новотроїцьким РС УДМС позивачеві видано паспорт серії НОМЕР_9 .

Судами досліджено, що з доданої до матеріалів справи заяви про видачу паспорта від 24 березня 2016 року слідує, що у графі 9 працівником Новотроїцького РС УДМС зроблено відмітку про те, що нею перевірено правильність заповнення заяви.

Відтак, доводи відповідачів у цій частині спростовуються матеріалами справи.

Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що видача позивачеві паспорта громадянина України у зв`язку зі зміною останнім прізвища відбулася за наявності на те відповідних підстав.

Колегія суддів критично ставиться до посилань відповідача на те, що при здійсненні обміну паспорта позивача працівниками Новотроїцького РС УДМС не витребувано та не залучено до заяви свідоцтво про одруження, оскільки в силу пункту 9.1 Порядку № 320 вручення паспортів громадянам здійснюється працівником територіального підрозділу, а після утворення центрів - адміністратором центру, який зобов`язаний, серед іншого, повернути документи, які були підставою для оформлення паспорта і не повинні зберігатися в територіальному підрозділі (свідоцтво про народження, свідоцтво про реєстрацію шлюбу тощо).

Колегія суддів не приймає до уваги посилання Управління ДМС України в Херсонській області на порушення вимог чинного законодавства України при оформленні паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_6, оскільки спірний висновок складений у зв`язку з порушенням, на думку відповідачів, вимог чинного законодавства при оформленні позивачем паспорта громадянина України від 24 березня 2016 року серії НОМЕР_7 .

Також положеннями законодавчих актів України спростовуються твердження відповідача про те, що за обліками відділу адресно-довідкової роботи УДМС станом 06 червня 2016 року позивач зареєстрованим/знятим з реєстраційного обліку не значиться, адже Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (889-19) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг" внесено зміни до статті 5 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та визначено, що органами реєстрації місця проживання є виконавчі органи сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено).

Тобто, станом на 06 червня 2016 року в органів ДМС були відсутні повноваження щодо реєстрації місця проживання громадян, тому й у відділі адресно-довідкової роботи УДМС відповідна інформація про позивача була відсутня.

Колегія суддів відзначає, що судами попередніх інстанцій не встановлено, а відповідачем не надано доказів, які б свідчили про подання позивачем під час оформлення паспорту громадянина України свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, чи приховування позивачем будь-якого суттєвого факту, за наявності якого позивач не мав права набути громадянство України.

Отримавши паспорт громадянина України ОСОБА_5 надалі добросовісно вважав, що ним додержано вимоги закону щодо набуття громадянства України.

Щодо доводів скаржника стосовно того, що при прийнятті рішення про зобов`язання Управління ДМС України в Херсонській області оформити та видати ОСОБА_5 паспорт громадянина України, суд першої інстанції втрутився у дискреційні повноваження відповідача, колегія суддів вважає обраний судом спосіб захисту порушених прав позивача виправданим з огляду на наступне.

Завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Водночас, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 (v003p710-03) ).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Аналізуючи встановлені судами фактичні обставини справи, враховуючи те, що паспорт ОСОБА_5 знищено, а також беручи до уваги неодноразові звернення останнього як до відповідачів, так і до Новотроїцького РС УДМС щодо повернення паспорту громадянина України, які не були задоволені, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ефективним засобом юридичного захисту права позивача у спірних правовідносинах є саме зобов`язання Управління ДМС України в Херсонській області оформити та видати ОСОБА_5 паспорт громадянина України.

Отже, висновки судів попередніх інстанцій щодо часткового задоволення позовних вимог є правильними та обґрунтованими. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.