Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу Антимонопольного комітету України, м. Київ

на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20.06.2012

зі справи № 5024/391/2012

за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ (далі -АМК України)

до публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон (далі -Товариство)

про стягнення 620 000,00грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Ахтімірова М.Г., Зражевська Н.В.;

відповідача - Литош В.О.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

У березні 2012 року АМК України звернувся з позовом, згідно з яким просив стягнути з Товариства 620 000,00грн. з яких: 500 000,00грн. штрафу та 120 000,00грн. пені.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.05.2012 у справі №5024/391/2012 (суддя Задорожна Н.О.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства в доход державного бюджету України 500 000,00 грн. штрафу та 120 000,00 грн. пені.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його до апеляційного господарського суду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 28.05.2012 зі справи № 5024/391/2012 скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 (колегія суддів у складі: суддя Пироговський В.Т. -головуючий, судді Картере В.І. і Лавриненко Л.В.) провадження у справі зупинено на підставі частини першої ст. 79 ГПК України.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України позивач просить скасувати ухвалу апеляційного господарського суду від 20.06.2012. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що судом при винесенні ухвали порушено норми процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом на підставі рішення тимчасової адміністративної колегії АМК України від 20.12.2011 № 7-р/тк.

Зупиняючи провадження у справі на підставі частини першої ст. 79 ГПК України, апеляційний суд виходив з того, що в Одеському апеляційному адміністративному суді розглядається справа № 2-а-184/12/2170 за позовом Товариства до АМК України про визнання нечинним рішення Антимонопольного комітету України № 7-р/тк від 20.12.2011 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції". У зв'язку з цим, апеляційний суд дійшов висновку, що справа № 5024/391/2012 та справа № 2-а-184/12/2170 є пов'язаними і розгляд даної справи є неможливим до вирішення справи № 2-а-184/12/2170.

З такими висновками суду погодитись не можна.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з п. 3 частини першої ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

За приписами ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

Відповідно до п. 13 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Згідно з частиною другою ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою ст. 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Зазначені норми ст. 12 ГПК України та ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо підвідомчості спорів за участю органів Антимонопольного комітету України господарським судам якраз і є законодавчими приписами стосовно передбаченого ст.ст. 2, 4 КАС України іншого порядку судового вирішення, а саме -вирішення спорів господарськими судами в порядку господарського судочинства.

Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів та підлягає вирішенню за правилами ГПК України (1798-12) .

Відповідно до цього апеляційний суд мав можливість у межах апеляційного провадження за цією справою дати відповідну оцінку заявленим по справі вимогам та висунутим проти них запереченням, а, отже, не зупиняючи провадження у справі, здійснити перевірку правильності рішення, що було прийняте судом першої інстанції.

За таких обставин апеляційний господарський суд припустився неправильного застосування норми процесуального права -частини першої ст. 79 ГПК України, в зв'язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа має бути передана до апеляційної інстанції для подальшого її розгляду.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

1.Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнити.

2.Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 зі справи № 5024/391/2012 скасувати.

Справу передати до Одеського апеляційного господарського суду для її подальшого розгляду.