Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В. М., за участю представників сторін Т. Лавської (дов. від 22.10.10), О. Сітарчук (дов. від 01.09.10), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2010 року у справі № 40/364 за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до закритого акціонерного товариства "Променерго-1" про розірвання договору

У липні 2010 року регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до закритого акціонерного товариства "Променерго-1" про розірвання договору № 602 купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва фірмового салону-магазину "Електроніка" від 1 грудня 1998 року, з додатковими угодами до нього від 28 травня 2001 року № 602/1, від 22 січня 2004 року № 602/2 і від 17 грудня 2007 року № 602/3 та зобов’язання повернути об’єкт незавершеного будівництва - фірмовий магазин-салон "Електроніка", який знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Правди, 12-В за актом приймання-передачі регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням господарського суду м. Києва від 30 вересня 2010 року замінено відповідача його правонаступником - товариство з обмеженою відповідальністю "Променерго-1" і позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2010 року (судді Б. Отрюх, Ю. Михальська, А. Тищенко) рішення скасовано і в позові відмовлено з мотивів безпідставності.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом статей 188, 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526, 530, 610, 611, 651 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", статті 19 Закону України "Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва", статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Променерго-1" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 1 грудня 1998 року сторони уклали договір купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва № 602 (далі - договір), на умовах якого позивач придбав за ціною 120 000 грн. об’єкт незавершеного будівництва - фірмовий магазин-салон "Електроника", розташований на пр. Правди, 12-в у м. Києві.

Передача об’єкта покупцеві оформлена актом від 3 грудня 1998 року № 648.

Додатковими угодами від 28 травня 2001 року, від 22 січня 2004 року, від 17 грудня 2007 року сторони змінювали строки будівництва до 1 грудня 2009 року.

У грудні 2009 року регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву повідомило закрите акціонерне товариство "Променерго-1" про перевірку виконання умов договору та просило надати документи, необхідні для складання акта поточної перевірки.

Запитувані документи надані не були і 3 березня 2010 року позивач склав Акт № 4 поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва фірмового магазину-салону "Електроника" від 01.12.1998 № 602 про те, що станом на 3 березня 2010 року умови договору покупцем не виконані.

Відповідач акт не підписав.

У травні 2010 року орган приватизації надіслав покупцеві пропозицію розірвати договір і повернути об’єкт незавершеного будівництва, яка залишена без відповіді.

Задовольняючи позов господарський суд виходив з того, що відповідач порушив строки закінчення будівництва.

Здійснюючи перегляд судового рішення, апеляційний господарський суд встановив, що рішенням Київської міської ради від 28 листопада 2002 року № 112/272 "Про оформлення права користування земельними ділянками" відповідачеві було надано право довгострокової оренди земельної ділянки площею 0,72 га для експлуатації та обслуговування нежитлового будинку - виробничої будівлі та завершення будівництва другої черги фірмового магазину-салону "Електроніка". Між Київською міською радою та закритим акціонерним товариством "Променерго" 19 травня 2004 року укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки і відповідач набув підстав для виготовлення проектної документації, розроблення та затвердження архітектурно-планувального завдання для завершення будівництва об’єкту.

Закрите акціонерне товариство "Променерго" виконало певні роботи, проте до отримання проектної документації та необхідних погоджень позбавлено можливості завершити будівництво об’єкту купівлі-продажу.

За таких обстави апеляційний господарський суд дійшов висновків про відсутність вини відповідача у порушенні зобов’язання і, застосувавши до спірних правовідносин положення зобов’язального права, у позові відмовив.

За змістом частини 1 статті 188 Господарського кодексу України розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 19 Закону України "Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва" встановлено, що в разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва підлягає розірванню в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частини 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов’язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Пунктом 11.3. договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва сторони погодили, що у разі невиконання однією із сторін умов цього договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду.

Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (частина 2 статті 188 Господарського кодексу України).

З тексту Пропозиції про розірвання договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва від 01.12.98р. № 602, яку позивач направив відповідачеві, вбачається, що вона надіслана з підстав невиконання покупцем пункту 5.3. договору - ненадання на вимогу продавця необхідних матеріалів, відомостей документів тощо, а саме: довіреності на представника покупця, довідки про адресу (у разі зміни), фінансового звіту (форми №№ 1 і 2) за 9 місяців 2009 року, звіту про стан виконання графіка будівельно-монтажних робіт станом на 01.12.09, довідки про витрачені грошові кошти по об’єкту незавершеного будівництва, фотофіксації об’єкта.

Водночас розірвати договір з підстав порушення строків будівництва відповідачу не пропонувалось.

Не отримавши запитуваних даних, регіональне відділення Фонду державного майна України склало акт поточної перевірки виконання умов договору з висновком про порушення закритим акціонерним товариством "Променерго-1" (на час складання акта - товариство з обмеженою відповідальністю "Променерго-1") графіку виконання будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" органи приватизації контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна.

Пунктом 1.5. Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 19 серпня 1998 року № 1649 (v1649224-98) , з наступними змінами, встановлено, що перевірка об’єкту незавершеного будівництва здійснюється за участі його покупця. В окремих випадках (за рішенням органу приватизації) допускається здійснення перевірки без виїзду на підприємство шляхом надання покупцем необхідних документів безпосередньо органу приватизації.

У процесі проведення перевірки використовуються документи покупця та підприємства: форми державних статистичних спостережень, матеріали первинного обліку, фінансові та платіжні документи, копії документів органів місцевого самоврядування та інших організацій, що стосуються виконання умов договору (конкретний склад документів у кожному окремому випадку визначається з урахуванням спеціалізації підприємства та особливостей об’єкта купівлі-продажу). Усі документи повинні бути належним чином оформлені і не мати виправлень, пропущених сторінок, а копії документів, що додаються до матеріалів перевірки, належним чином завірені (пункт 1. 7 Порядку).

У разі неявки покупця для участі у перевірці, відмови його від підписання акта перевірки, представник органу приватизації, що проводить перевірку, може здійснити оформлення акта перевірки за підписом (підписами) представників інших органів (за погодженням з ними): органу місцевого самоврядування, бюро технічної інвентаризації тощо. Можливим у такому випадку є також оформлення акта перевірки комісією, створеною органом приватизації (пункт 3.2. Положення).

До акта перевірки як документи, що підтверджують висновки, зазначені в ньому, додаються належним чином оформлені документи (копії), які використовувалися під час перевірки (пункт 3.3. Положення).

Позивач не подав господарському суду документів на підтвердження зафіксованих в акті перевірки висновків щодо порушення відповідачем строків будівництва об’єкта.

За змістом частини 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" сторона вправі вимагати розірвання договору в разі невиконання іншою стороною зобов’язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Проте пунктом 5.3. договору строки надання покупцем на вимогу продавця необхідних матеріалів, відомостей документів тощо не встановлені.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок апеляційного господарського суду про відмову в позові.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2010 року у справі № 40/364 залишити без змін, а касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву без задоволення.