17-20-12/16-09-202 Про визнання права власності на нежитлове приміщення - 09.02.2011 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Українська Будівельна компанія "Каштан" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.11.2010р. у справі № 17-20-12/16-09-202 господарського суду Одеської області за позовом Приватного підприємства "Українська Будівельна компанія "Каштан" до Українського метрологічного науково-впроваджувального центру "Зерноприлад", Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета", треті особи: Міністерство аграрної політики України, Дочірнє підприємство "Житлосервіс" Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський КХП", за участю прокуратури Одеської області, про визнання права власності,

за участю представників:

Прокуратури: Шокіна Т.В., посв. № НОМЕР_1 від 08.04.2008р.,

Позивача: не з’явився,

Відповідача 1: Бойко І.В., дов. № 211-п від 05.10.2010р.,

Відповідача 2: не з’явився,

Третіх осіб: Білопольська Н.А., дов. № 31-4/5 від 06.01.2011р.

Приватне підприємство Українська Будівельна компанія "Каштан" (далі –ПП УБК "Каштан", Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Українського метрологічного науково-впроваджувального центру "Зерноприлад" (далі –УМНВЦ "Зерноприлад", Відповідач), з урахуванням уточнень до позовних вимог, про визнання права власності на приміщення площею 1135,80 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Одеса, вул. Жуковського, 15.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.03.2009р. до участі у справі в якості іншого відповідача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета" (далі –ТОВ "Планета", Відповідач 2).

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.09.2010р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.11.2010р., у задоволенні позову ПП УБК "Каштан", відмовлено.

У поданій касаційній скарзі, Позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і, зокрема, ст.ст. 509, 510, 512, 516, 778 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ), ст. 78 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ), просить скасувати прийняті у справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідач 1 та Третя особа 1, у своїх письмових відзивах на касаційну скаргу, а представник прокуратури –у своїх усних поясненнях суду, вважають доводи Позивача безпідставними, та просили залишити касаційну скаргу без задоволення, а прийняті судові рішення у даній справі –без змін.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Український метрологічний науково-впроваджувальний центр "Зерноприлад" є державним підприємством із 100-відсотковою часткою державного майна у його статутному фонді, органом управління майном якого є Міністерство аграрної політики України.

01.09.1998р. між УМНВЦ "Зерноприлад" (Орендодавець) та ТОВ "Планета" (Орендар) було укладено договір оренди державного майна № 2 (далі –Договір оренди), що знаходиться за адресою: місто Одеса, вул. Жуковського, 15, площею 535,1 кв.м. строком на один рік –до 30.09.1999р.

Згідно пунктів 2.2., 5.3. Договору оренди, передача майна в оренду не спричиняє передачу Орендарю права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається держава, а Орендар володіє і користується ним протягом строку оренди. До обов’язків Орендаря, віднесено своєчасне здійснення капітального і поточного ремонту орендованих основних фондів.

Відповідно до пункту 8.3. Договору оренди Орендодавець не відповідає за зобов’язаннями Орендаря, а пунктом 10.1. цього ж договору передбачено, що Орендар виконує роботи по ремонту орендованих приміщень за власні кошти.

15.12.1999р. між сторонами було укладено додаткову угоду до договору № 2 від 01.09.1998р., відповідно до пунктів 1.1., 10.2. якої Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування нежитлові приміщення, а саме –вбудовані приміщення з окремим входом, загальною площею 535,1 кв.м., розташовані за адресою: місто Одеса, вул. Жуковського, 15, що знаходяться на балансі УМНВЦ "Зерноприлад", для здійснення підприємницької діяльності Орендаря. Орендар бере на себе зобов’язання по капітальному ремонту означених приміщень. Строк оренди відремонтованих Орендарем приміщень становить десять років.

Відповідності до умов Договору оренди, додаткова угода є невід’ємною його частиною та набуває чинності з 01.01.2000р.

У листі за № 37-40-1-13/13378 від 24.12.1999р. Міністерство аграрної політики України (далі –Третя особа 1), як власник вказаних приміщень, погодило додаткову угоду до Договору оренди, за умови проведення капітального ремонту орендованих приміщень Орендарем за власні кошти, що відображено у п. 10.2. Договору.

При цьому, у листі за № 3-10 від 21.09.1998р. УМНВЦ "Зерноприлад" дало згоду на проведення реконструкції орендованих приміщень за власні кошти ТОВ "Планета".

15.12.2000р. між ТОВ "Планета" (Замовник) та ПП "УБК "Каштан" (Підрядник) було укладено договір підряду № 12/00 на здійснення на спірному об’єкті ремонтно-будівельних робіт (далі –Договір підряду) відповідно до умов якого (п. 8.3.7.) Замовник зобов’язувався забезпечити фінансування робіт.

Також, пунктами 9.2., 9.3. Договору підряду передбачалось, що за порушення строків платежів, передбачених цим договором, Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. У разі, якщо прострочення платежу спричинене невиконанням зобов’язань по компенсації вартості ремонтних робіт Власником приміщень перед Замовником, він передає, а Підрядник отримує право вимагати у Власника приміщень лише компенсацію вартості ремонтних робіт.

Як було встановлено судами, Позивачем оплату проведених ремонтних робіт, здійснено не було.

Предметом спору у даній справі є вимоги Позивача про визнання за ним права власності на приміщення площею 1135,80 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Одеса, вул. Жуковського, 15, з посиланням на ст.ст. 365, 512, 778 ЦК України, ст. 23 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", пункт 9.3. Договору підряду і те, що ним було проведено невід’ємні поліпшення орендованої ТОВ "Планета" будівлі на суму 999773грн., що призвело до створення нової речі, тоді як ремонтно-будівельні роботи оплачено не було, у зв’язку з чим, він набуває право вимагати від Орендодавця компенсації вартості ремонтних робіт або права вимагати визнання його власником тієї долі у приміщеннях, що відповідає його витратам.

Суд апеляційної інстанції, на підставі встановлених обставин справи, з урахуванням вимог ст.ст. 328, 386, 778 ЦК України, а також положень Законів України: "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , "Про управління об’єктами державної власності" (185-16) , Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку відчуження об’єктів державної власності" (803-2007-п) та, умов укладених договорів, і того, що спірне майно є державною власністю, посилаючись при цьому на те, що матеріали справи не містять доказів погодження умов Договору підряду Міністерством аграрної політики України та УМНВЦ "Зерноприлад", застосування п. 9.3. Договору підряду є неможливим, оскільки покладення відповідальності за невиконання умов договору на осіб, які не є сторонами цього правочину, без їх волевиявлення, не може створювати для них будь-яких зобов’язань та інших правових наслідків, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову в позові.

Вказані висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому, підстав для зміни чи скасування постанови апеляційного господарського суду у даній справі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 –1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, –

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Українська Будівельна компанія "Каштан" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.11.2010р. у справі № 17-20-12/16-09-202 господарського суду Одеської області –без змін.