Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В судовому засіданні взяли участь представники :

- позивача: ОСОБА_4, ОСОБА_5дов. від 08.11.2010р.

- відповідача (скаржника): не з?явились

В липні 2006 року ОСОБА_4 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду з позовом до Торгівельно-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Факторія" (надалі –ТОВ "Факторія"), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив суд виділити в натурі у власність частку майна із статутного капіталу Товариства, а саме: нежитлове приміщення першого поверху будинку АДРЕСА_1, відповідно до варіанту № 1 висновку експертизи та майно –морозильну камеру вартістю 856,56 грн., гриль установку вартістю 2139,64 грн., вітрину вартістю 967,92 грн.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.05.2007, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.12.2007 та постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2008 позов задоволено.

Постановою Верховного Суду України від 26.08.2008 скасовано постанову Вищого господарського суду України від 21.05.2008, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.12.2007 та рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.05.2007, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

28.10.2008 позивач змінив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 721134,38 грн., що є вартістю частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі ТОВ "Факторія" в грошовій формі.

Рішенням господарського суду Київської області від 14.09.2010 у справі №2-68/15/07-08 (суддя Рябцева О.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2010р. (у складі головуючого Новікова М.М., суддів Мартюк А.І., Зубець Л.П.) позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 392212,89 грн. (триста дев’яносто дві тисячі двісті дванадцять грн. 89 коп.) вартості частини майна, що пропорційна частці позивача у статутному капіталі, 2947,85 грн. (дві тисячі дев’ятсот сорок сім грн. 85коп.) витрат на проведення судової експертизи, 16,32 грн. (шістнадцять грн. 32 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.

У відзиві на касаційну скаргу позивач доводів скаржника не визнає і просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення –без змін.

Відповідач не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що відповідно до установчого договору та статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Факторія" (із змінами та доповненнями, затвердженими загальними зборами учасників 25.10.2002 та зареєстрованими 14.11.2002 Білоцерківською райдержадміністрацією) учасниками Товариства являлися ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з частками в статутному фонді по 50% у кожного.

15.03.2006 ОСОБА_4 звернувся до відповідача із нотаріально посвідченою заявою №2299 про вихід із складу учасників Товариства та заявив вимогу про повернення належної йому частини із статутного капіталу відповідача яка була отримана відповідачем 15.03.2006.

25.12.2006 на загальних зборах засновників ТОВ "Факторія" (протокол №8) було вирішено вивести позивача із засновників Товариства; питання щодо виділення частки із статутного капіталу Товариства не було вирішено, оскільки учасники Товариства не дійшли згоди в даному питанні.

Частиною 2 ст. 148 ЦК України встановлено, що учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом (абз. 4 ч. 2 ст. 148 ЦК України).

Відповідно до п. 42 Статуту ТОВ "Факторія" у разі виходу з товариства, учаснику виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді.

Статтею 54 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Відповідно до статті 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі та частину прибутку, одержанного товариством у відповідному році до виходу учасника. При цьому вартість майна та розмір частини прибутку товариства, належні до виплати учаснику, який виходить, повинні обчислюватись на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства (п. 3.5 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 № 04-5/14 (v5_14600-07) "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин").

Враховуючи вищезазначене, попередні судові інстанції дійшли вірного висновку, що для вирішення даного спору є необхідним визначення вартості частини майна товариства, яка підлягає виплаті.

Разом з тим, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). (п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) ).

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.12.2008 було призначено судову бухгалтерську експертизу у справі №2-68/07/15-08, на вирішення якої були поставлені питання: яка вартість чистих активів ТОВ "Факторія" станом на 15.03.2006 та яка 50% вартість чистих активів ТОВ "Факторія", що визначена в порядку, встановленому законодавством, на підставі балансу, складеного станом на 15.03.2006.

За висновком судової економічної експертизи №279 було встановлено нступне:

- за даними балансу (форма № 1м) у ТОВ "Факторія" станом на 01.04.2006 (найближча дата до 15.03.2006) чисті активи відсутні, оскільки зобов`язання ТОВ "Факторія" перевищують його активи. З урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи Білоцерківського міжміського бюро технічної інвентаризації від 01.08.2005 вартість чистих активів ТОВ "Факторія" станом на 01.04.2006 становить 363600 грн.;

- станом на 01.04.2006 (найближча дата до 15.03.2006) у ТОВ "Факторія" чисті активи відсутні, оскільки зобов`язання ТОВ "Факторія" перевищують його активи. З урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи Білоцерківського міжміського бюро технічної інвентаризації від 01.08.2005 50 % вартості чистих активів ТОВ "Факторія" станом на 01.04.2006 (найближча дата до 15.03.2006) становить 181800 грн.

Господарським судам у вирішенні спорів, пов`язаних з визначенням та/або стягненням вартості частки майна, належної до сплати власнику, що вибув, слід задовольняти клопотання сторони про проведення оцінки майна товариства суб`єктом оціночної діяльності з метою визначення вартості такої частки. (п. 3. 7 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 №04-5/14 (v5_14600-07) "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин").

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.06.2009, з врахуванням клопотання позивача, яке було підтримане відповідачем, було призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлене питання яка ринкова вартість нежилого приміщення, розташованого в підвалі та на першому поверсі двоповерхового будинку по вул. Хмельницького, 3 в м. Біла Церква, що належить ТОВ "Факторія", станом на 15.03.2006.

Як вбачається з висновку №6249 судової будівельно-технічної експертизи, ринкова вартість нежилого приміщення, розташованого в підвалі та на першому поверсі двоповерхового будинку по вул. Хмельницького, 3 в м. Білій Церкві, що належить ТОВ "Факторія", станом на 15.03.2006 становить 998070 грн.

З висновку №279 судової економічної експертизи (арк. 11, 13 висновку) вбачається, що залишкова вартість об`єкта основних засобів групи 1 "Будівля фірми" станом на 31.03.2006 становить 71144,23 грн., а загальна сума активів (код рядка 280) за даними балансу ТОВ "Факторія" за 01.04.2006 (найближча дата до 15.03.2006) складає 112400 грн.

Відповідно до п. 3.7 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 №04-5/14 (v5_14600-07) "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" вартість майна товариства, яка враховується у визначенні частки, вартість якої належить до сплати учаснику, що вибув, визначається як сумарна вартість активів товариства за вирахуванням його зобов`язань.

Судом першої інстанції встановлено, що вартість активів ТОВ "Факторія" станом на 01.04.2006 становить 1039325,77 грн. (112400 грн. сума активів + 926925,77 (998070 - 71144,23) грн. різниця між ринковою вартістю приміщення відповідно до будівельно-технічної експертизи та його залишковою вартістю за даними бухгалтерського обліку); сума зобов`язань ТОВ "Факторія" за даними балансу за перший квартал 2006 становить 254900 грн., що підтверджується висновком №279 судової економічної експертизи.

Отже, вартість чистих активів ТОВ "Факторія" станом на 01.04.2006, тобто майна товариства, яка враховується у визначенні частки, вартість якої належить до сплати учаснику, становить 784425,77 грн. (1039325,77 грн. вартість активів - 254900 грн. сума зобов`язань).

Згідно Статуту ТОВ "Факторія" частка позивача в статутному фонді на час виходу з товариства становила 50%.

Таким чином, вартість частини майна товариства, пропорційна частці позивача у статутному (складеному) капіталі товариства становить 392212,89 грн. (784425,77 грн.: 100 х 50).

З огляду на вищенаведене, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що вартість частини майна відповідача, яка підлягає виплаті позивачу відповідно до ч. 2 ст. 148 ЦК України становить 392212,89грн.

За таких обставин, враховуючи, що у встановленому порядку було встановлено те, що відповідач всупереч вимогам ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" не виплатив позивачу вартість частини майна товариства, що пропорційна частці позивача у статутному капіталі, в строк до 12 місяців з дня виходу, а також враховуючи те, що при вирішенні спору судом першої інстанції був встановлений факт наявності у товариства майна та чистих активів, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі ТОВ "Факторія" частково, на суму 392212,89 грн.

Доводи касаційної скарги про те, що суд не встановив балансової вартості майна товариства згідно із затвердженим звітом за підсумками роботи за рік, в якому позивач вийшов із товариства, і не провів відповідних розрахунків є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 п. 30 Постанови №13 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 (v0013700-08) "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства, яку має отримати учасник при виході із ТОВ господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.

Пунктом 42 Статуту ТОВ "Факторія" встановлено, що у разі виходу з товариства учаснику виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді.

Отже, Статутом ТОВ "Факторія" не передбачено, що у разі виходу з товариства, учаснику виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді за його балансовою вартістю.

Таким чином, було правомірно визначено дійсну вартість частки позивача у вартості чистих активів ТОВ "Факторія" на підставі балансу та з врахуванням положень ч. 3 п. 30 Постанови №13 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 (v0013700-08) "Про практику розгляду судами корпоративних спорів".

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вищезазначені висновки попередніх судових інстанцій зроблені з дотриманням вимог ст. ст. 43, 47, 43, 84, 107 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства під час розгляду справи. При цьому, скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Щодо інших доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків судів, спростовуються вищенаведеним, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторія" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2010р. у справі № 2-68/07/15-08 залишити без змін.