Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

У лютому 2010 року Державна іпотечна установа звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 6 800,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем положень п. 3.3 договору відступлення права вимоги № 1895/08 від 18.09.2008 р., укладеного між сторонами у справі.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.04.2010 р. у справі № 34/151 (суддя Сташків Р.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2010 р. (колегія суддів у складі: Алданової С.О. –головуючого, Тищенко О.В., Чорної Л.В.), у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 21.04.2010 р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2010 р., Державна іпотечна установа звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені судові акти та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що вказані рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Оскаржувачем заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.01.2011 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Коваленко С.С., Кролевець О.А. відновлено Державній іпотечній установі строк для подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2010 р., прийнято касаційну скаргу Державної іпотечної установи до касаційного провадження та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 01.02.2011 р. о 10 год. 30 хв.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 31.01.2011 р. № 03.07-05/56 для розгляду справи № 34/151 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий –Демидова А.М., судді Волік І.М., Коваленко С.С.

01.02.2011 р., до початку судового засідання, через канцелярію Вищого господарського суду України надійшов відзив Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", яке відповідно до доданих до відзиву документів є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, на касаційну скаргу Державної іпотечної установи, у якому Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" просить суд касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2010 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2010 р. –без змін.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстаній, 18.09.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (Банк) та Державною іпотечною установою (Установа) було укладено договір відступлення права вимоги № 1895/08 (далі –Договір), за умовами якого Банк передав, а Установа прийняла всі права вимоги за: договором про іпотечний кредит між Банком та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) № 0794SК від 02.04.2008 р. (далі - Кредитний договір); іпотечним договором між Банком і ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (далі - Іпотекодавці) № б/н від 02.04.2008 р., посвідченим Тиводар Н.І., приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за № 580 від 02.04.2008 р. (далі - Договір іпотеки), який виступає в якості забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з Кредитного договору; договором поруки між Банком, Позичальником і ОСОБА_2 (далі - Поручитель) № 0794-1Р від 02.04.2008 р. (далі - Договір поруки), який виступає в якості додаткового забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з Кредитного договору (за наявності); договором поруки між Банком, Позичальником і ОСОБА_3 (далі - Поручитель) № 0794-2Р від 02.04.2008 р. (далі - Договір поруки), який виступає в якості додаткового забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з Кредитного договору (за наявності).

Відповідно до п. 2.1 Договору, п. 1.1 Договору набирає чинності з моменту підписання сторонами цього Договору та його нотаріального посвідчення.

18.09.2008 р. Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5. та зареєстровано в реєстрі за № 1891.

Згідно з п. 3.3 Договору не пізніше наступного робочого дня з дня набрання чинності п. 1.1 цього Договору Банк здійснює заходи щодо внесення відповідних змін до Державного реєстру іпотек. Відповідна виписка з Державного реєстру іпотек у п'ятиденний строк надсилається Банком на адресу Установи рекомендованим листом.

Відповідно до п. 6.7 Договору у разі невиконання Банком своїх зобов'язань, передбачених п.п. 3.2 та 3.3 цього Договору Банк сплачує Установі штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

На підставі п. 6.7 Договору позивач нарахував відповідачу штраф за період з 11.02.2009 р. по 22.03.2009 р.

В силу ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обтяження об'єкта нерухомого майна іпотекою та зміни обтяження об'єкта нерухомого майна здійснюються відповідно до Закону України "Про іпотеку" (898-15) та Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 р. № 410 (410-2004-п) (далі - Порядку).

Відповідно до п. 17 Порядку (410-2004-п) внесення змін і додаткових відомостей до запису до Державного реєстру іпотек здійснюється реєстратором на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи.

У п. 18 Порядку (410-2004-п) викладено вимоги, яким повинно відповідати повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи.

Також, у зазначеному Порядку (410-2004-п) міститься визначення реєстраторів, під якими розуміються державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, здійснюють державну реєстрацію іпотек, відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду, приймають запити, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком (410-2004-п) .

Відмовляючи у позові, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що у матеріалах справи наявна відповідь на судовий запит приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5. за вих. № 20/04/2010, з якої вбачається, що саме 18.09.2008 р. Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк було подане повідомлення про реєстрацію змін обтяжень нерухомого майна іпотекою у зв'язку з укладанням договору, посвідченого ним 18.09.2008 р. за реєстровим № 1891, а відтак, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач вжив заходів щодо внесення змін до Державного реєстру іпотек.

Проте висновки господарських судів попередніх інстанцій про вжиття відповідачем заходів щодо внесення змін до Державного реєстру іпотек є передчасними, оскільки судами не з'ясовано питання, чи належним чином відповідачем було здійснено такі заходи, зокрема, чи відповідало подане Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк повідомлення встановленій формі. При цьому, судами не встановлено, чи було внесено відповідні зміни у Державному реєстрі іпотек, а якщо внесено, то коли саме.

Крім того, суди попередніх інстанцій не дослідили питання щодо виконання відповідачем п. 3.3 Договору в частині надсилання на адресу позивача рекомендованим листом відповідної виписки з Державного реєстру іпотек у п'ятиденний строк з дня внесення відповідних змін до Державного реєстру іпотек.

У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ст. 1117 ГПК України, вказані судові акти підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну юридичну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Державної іпотечної установи задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2010 р. та рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2010 р. у справі № 34/151 скасувати.

Справу № 34/151 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.