Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

У червні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельна корпорація "РегВін-Інвест" (далі - ТОВ "Торговельна корпорація "РегВін-Інвест") звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (далі - ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик") в особі Вінницької філії ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" про стягнення з відповідача на користь позивача 1 202 891,31 грн., з яких: 981 809,55 грн. депозитного вкладу та несплачених відсотків по депозиту з урахуванням індексу інфляції та 221 081,76 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 04.08.2010 р. у справі № 9/108-10 (суддя Балтак О.О.), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 21.09.2010 р. (колегія суддів у складі: Іоннікової І.А. –головуючого, Будішевської Л.О., Веденяпіна О.А.), позов задоволено частково; стягнуто з ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Вінницької філії ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" на користь ТОВ "Торговельна корпорація "РегВін-Інвест" суму депозиту та відсотків по ньому згідно з договором від 03.10.2009 р. № 21-121ЮГ про розміщення коштів в депозит банку з урахуванням індексу інфляції в сумі 981 809,55 грн., пені за затримку повернення вкладу та невчасно сплачених відсотків в сумі 98 722,63 грн., 10 805,32 грн. витрат по сплаті державного мита та 211,99 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Вінницької області від 04.08.2010 р. та постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 21.09.2010 р., ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Вінницької філії ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені судові акти та постановити нове рішення, яким в позові відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що при постановленні рішення суд припустився порушень норм матеріального та процесуального права.

Оскаржувачем подано заяву про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.01.2011 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Коваленко С.С., Кролевець О.А. відновлено ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Вінницької філії ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" строк для подання касаційної скарги на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 21.09.2010 р., прийнято касаційну скаргу ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Вінницької філії ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" до касаційного провадження та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 01.02.2011 р. о 10 год. 20 хв.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 31.01.2011 р. № 03.07-05/56 для розгляду справи № 9/108-10 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий –Демидова А.М., судді Волік І.М., Коваленко С.С.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач та третя особа не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією.

Заслухавши представників відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 29.09.2008 р. між ТОВ "Торговельна корпорація "РегВін-Інвест", ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Вінницької філії ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" та Приватним підприємством "Санте" (далі –ПП "Санте") підписано договір поруки № 199/08, відповідно до п. 1.1 якого позивач взяв на себе зобов'язання нести в повному обсязі солідарну відповідальність перед відповідачем за невиконання третьою особою зобов'язань по погашенню відсотків відповідно до кредитного договору від 29.09.2008 р. № 199/08.

03.10.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 21-121ЮГ про розміщення коштів в депозит банку, згідно з п. 1.1 та 3.2.1 якого позивач розмістив в банку депозит в сумі 1 000 000,00 грн. на термін з 03 жовтня 2008 року по 06 квітня 2009 року, про що свідчить виписка по особовому рахунку.

Пунктами 1.2. та 3.4.4. договору № 21-121ЮГ від 03.10.2008 р. передбачено, що відповідач здійснює нарахування та щомісячну сплату відсотків по депозиту в розмірі 16% річних на рахунок позивача, зазначений в договорі. Сума депозитного вкладу, відповідно до п. 3.4.5 договору підлягає поверненню позивачу не пізніше, ніж на наступний робочий день від дати закінчення депозитного договору, обумовленої в п. 1.1, тобто не пізніше 07 квітня 2009 року.

Також, 03.10.2008 р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір застави майнових прав, відповідно до п. 1.1 якого позивач, виступаючи заставодавцем, з метою забезпечення виконання зобов'язань третьої особи, що випливають з кредитного договору від 29.09.2008 р. № 199/08, укладеного між третьою особою та відповідачем, передав в заставу майнові права на грошові кошти, які були розміщені на депозитному рахунку в сумі 1 000 000,00 грн. згідно з договором від 03.10.2008 р. № 21-121ЮГ терміном до 06.04.2009 р.

Як встановлено апеляційним господарським судом, у зв'язку з простроченням ПП "Санте" виконання умов кредитного договору від 29.09.2008 р. № 199/08 відповідач звертався до позивача про порушення третьою особою умов кредитного договору та направляв на адресу позивача листи за № 02-5150 від 04.12.2008 р. та № 02/3718 від 25.09.2009 р. з вимогою виконати договір поруки та сплатити, як поручителем за зобов'язаннями третьої особи, заборгованість за кредитним договором.

Вимоги, викладені у листі № 02-5150 від 04.12.2008 р. ТОВ "Торговельна корпорація "РегВін-Інвест" були задоволені, однак вимоги листа № 02/3718 від 25.09.2009 р. залишені позивачем без задоволення.

Виписками по особовому рахунку позивача підтверджується, що відповідачем були здійснені наступні операції по списанню грошових коштів з рахунку позивача № 2610748010020: 28.11.2008 р. - в сумі 5 324,41 грн. погашення пені за прострочені відсотки за договором від 29.09.2008 р. № 199/08; 28.11.2008 р. - в сумі 178 088,69 грн. погашення прострочених відсотків за договором від 29.09.2008 р. № 199/08; 30.09.2009 р. - в сумі 16 329,38 грн. списання нарахованої комісії за користування кредитом по кредитному договору від 29.09.2008 р. № 199/08 згідно з договором застави майнових прав від 03.10.2008 р.; 30.09.2009 р. - в сумі 800 257,52 грн. списання нарахованих відсотків за користування кредитом по кредитному договору від 29.09.08 р. № 199/08 згідно з договором застави майнових прав від 03.10.2008 р. Також виписками по особовому рахунку підтверджується списання грошових коштів з рахунку позивача № 2618548010020: 30.06.2009 р. - в сумі 10 738,68 грн. списання простроченої комісії згідно з договором поруки від 29.09.2008 р. № 199/08; 31.07.2009 р. - в сумі 1 261,32 грн. списання простроченої комісії згідно з договором поруки від 29.09.2008 р. № 199/08; 31.07.2009 р. - в сумі 9 835,31 грн. списання простроченої комісії згідно з договором поруки від 29.09.2008 р. № 199/08; 30.09.2009 р. - в сумі 21 835,31 грн. списання нарахованої комісії за користування кредитом по кредитному договору від 29.09.2008 р. № 199/08 та договору застави майнових прав від 03.10.2008 р.

При вирішенні спору, суди попередніх інстанцій, виходили зокрема, з того, що відповідно до п. 7.1 договору від 03.10.2008 р. № 21-121ЮГ цей договір вступає в силу з моменту його підписання і втрачає силу при закінченні терміну, вказаного в п. 4.1 вказаного договору, а саме 06.04.2009 р., у зв'язку з чим суди, врахувавши положення ст. 28 Закону України "Про заставу", згідно з якою застава припиняється, зокрема, при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави, дійшли до висновку, що термін дії договору від 03.10.2008 р. № 21-121ЮГ закінчився 06.04.2009 р., а, відповідно, і застава майнових прав за цим договором припинилась із закінченням строку дії депозитного договору. За таких обставин, господарські суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що в порушення норм чинного законодавства, відповідач 30.09.2009 р., тобто через п'ять місяців після закінчення дії майнових прав на депозит, а отже, припинення дії договору застави від 03.10.2008 р., здійснив списання грошових коштів в розмірі 800 257,52 грн., 9 835,32 грн. та 21 835,31 грн.

Проте, такі висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, оскільки судами зроблено довільне тлумачення п. 7.1 договору від 03.10.2008 р. № 21-121ЮГ. Так, відповідно до матеріалів справи вказаний пункт договору містить також умову, за якої договір втрачає свою силу, про що не вказали суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових актах та чому не надали правової оцінки. Крім того, суди не надали правової оцінки іншим пунктам договору від 03.10.2008 р. № 21-121ЮГ, які містять положення щодо строків його дії, зокрема, п. 4.3 зазначеного договору.

Зважаючи на викладене, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки, в порушення вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України, прийняті без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин справи та оцінки доказів, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.

У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ст. 1117 ГПК України, вказані судові акти підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну юридичну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Вінницької філії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" задовольнити частково.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 21.09.2010 р. та рішення господарського суду Вінницької області від 04.08.2010 р. у справі № 9/108-10 скасувати.

Справу № 9/108-10 передати на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.