Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Воїн С.М. (дов. від 28.10.10 № 1-132000/8608),

відповідача: не з’явились,

Рішенням від 09.02.2010 року господарського суду Сумської області позов задоволено частково. Розірвано договір оренди нежитлових приміщень від 10.10.2007, укладений між ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" та ПФ "Валентина", з моменту вивільнення 05.10.2009 приміщення площею 154 м2 за адресою: м. Суми, пров. 9-го Травня, 10-А. Позов в частині стягнення 45038, 07 грн.залишено без розгляду. З відповідача на користь позивача стягнуто судові витрати.

Постановою від 11.08.10 Харківського апеляційного господарського суду вказане вище рішення скасовано в задоволеній частині позову, в позові відмовлено, в решті судове рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду, ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі філії "Полтавське РУ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати з огляду на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також невірною оцінкою обставин справи, рішення місцевого господарського суду –залишити без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.

Як було встановлено місцевими господарськими судами, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору оренди нерухомого майна від 10.10.2007, укладеного між сторонами спору, ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі філії "Полтавське РУ" прийнято у строкове платне користування частину нежитлового приміщення на першому поверсі, площею 154 м2, розташоване в м. Суми по пров. 9-го Травня, 10-А, з метою використання для відкриття та функціонування Сумської обласної дирекції Філії "Слобожанське РУ" ВАТ "Банк "Фінанси та кредит".

Орендоване приміщення передано орендарю за актом прийому-передачі майна від 01.11.2007 року.

Відповідно до нової редакції Статуту, зареєстрованої державним реєстратором 30.09.2009, змінено назву банку з Відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" на Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит".

Судами з’ясовано, що договір оренди від 10.10.2007 підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, 759 ЦК України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.

Строк дії договору встановлено в 5 років, починаючи з дати фактичного прийняття майна орендарем, тобто до 01.11.2012 року.

За умовами п. 9.3 договору, його може бути розірвано за погодженням сторін. Документом, який свідчить про розірвання договору за погодженням сторін, вважається Акт приймання-передачі майна, підписаний сторонами.

Листом від 24.09.2009 № 12/055 позивач запропонував відповідачу розірвати договір оренди за згодою сторін, проте, останній згоди на розірвання не надав, повідомивши про це листом № 26 від 05.10.2009.

Крім того, відповідач претензією № 27 від 05.10.2009 вимагав припинити дії з порушення визначених договором оренди договірних зобов'язань з незаконного перепланування орендованого приміщення та безпідставного його повернення орендодавцю; привести орендоване приміщення у відповідність до розділу 4 договору та технічних характеристик, визначеним у акті приймання-передачі приміщення в оренду; сплатити орендну плату у повному обсязі.

Звертаючись з позовом, банк послався на те, що у зв'язку зі скрутною економічною ситуацією, що склалася в Україні, ним було проведено скорочення штату з 15 до 2 одиниць, площа, що орендувалася за договором оренди від 10.10.2007, практично не використовувалася, а тому було прийнято рішення про вивільнення приміщення та розірвання договору оренди.

Приймаючи оскаржувану постанову, Харківський апеляційний господарський суд послався на те, що позивачем не доведено обставин, які можуть бути підставами для розірвання договору оренди згідно ст. 784 ЦК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такий висновок суду помилковим.

Так, відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду за наявності одночасно умов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України. Істотна зміна обставин для позивача полягає в тому, що загальна економічна ситуація в державі спонукала до згортання господарської діяльності і відтак, і до відсутності потреби в спірному приміщенні.

Судами з’ясовано, що 05.10.2009 позивачем за участю заступника начальника Управління ЖПКТ та Б Супрун І.В. та гр-на Герасименка А.П. складено акт обстеження технічного стану і факту опломбування нежитлового приміщення площею 154 м2 за адресою: м. Суми, пров. 9 Травня, 10-А, відповідно до якого приміщення, яке позивач орендував за договором від 10.10.2007, було звільнено та опломбовано.

При цьому місцевим господарським судом обгрунтовано взято до уваги те, що укладаючи договір оренди приміщення площею 154 м2, позивач не міг передбачити настання для нього несприятливих економічних наслідків фінансової кризи, оскільки з жовтня 2007 року по жовтень 2008 року фінансово-економічний ринок України був стабільним і подальше виконання умов договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін, оскільки позивач вимушений сплачувати орендну плату в розмірі 27720 грн. за 154 м2 площі, яку фактично не використовує, а відповідач, враховуючи настання фінансової кризи та неспроможність орендаря сплачувати орендну плату, буде позбавлений доходу, на який розраховував при укладенні договору. Умовами договору оренди від 10.10.2007 не передбачено, що ризик зміни обставин, а саме, настання фінансово-економічної кризи, несе позивач, який є стороною, заінтересованою у розірванні договору оренди.

З врахуванням вказаного, приписів ст.ст. 179, 188 ГК України, загальних засад цивільного законодавства, а також виходячи з розумної оцінки правовідносин, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що наявність вказаних вище обставин в їх сукупності є підставою для розірвання договору оренди від 10.10.2007 з моменту звільнення позивачем орендованого приміщення 05.10.2009.

Також обгрунтованим вбачається висновок судів про залишення без розгляду вимог позивача в частині стягнення 45038, 07 грн. вартості поліпшення майна на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України, оскільки позивачем не надано обгрунтованого розрахунку суми стягнення, а зобов’язання суду надати такий розрахунок ним не виконано.

З огляду на викладене, постанова Харківського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Сумської області –залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову від 11.08.10 Харківського апеляційного господарського суду у справі № 2/52-09 скасувати.

Рішення від 09.02.10 господарського суду Сумської області залишити без змін.