Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники :

В провадженні господарського суду міста Києва знаходиться справа про банкрутство Виробничо-комерційного спільного підприємства "СД" ЛТД порушена ухвалою суду від 15.07.2005 року за заявою боржника за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою суду першої інстанції 26.08.2009 року.

Ухвалою суду від 17.02.2010 року припинено повноваження ліквідатора боржника арбітражного керуючого Сніжка О.Ю., призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Кузнєцову О.В. (том 7, а.с. 132-136) .

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ВАТ "АК "Свема" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині припинення повноважень ліквідатора –арбітражного керуючого Сніжко О.Ю., та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Кузнєцову О.В.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2010 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін (том 8, а.с. 28-31) .

Не погоджуючись з прийнятою постановою, арбітражний керуючий Сніжко О.Ю. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 31, 23, 24, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(далі –Закону), статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши скаржника, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Статтею 25 Закону визначено коло повноважень ліквідатора та членів ліквідаційної комісії.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.

Частиною 4 статті 25 Закону встановлено, що дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Згідно з частиною 13 статті 30 Закону у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів може припинити повноваження ліквідатора і, за пропозицією комітету кредиторів, призначає нового ліквідатора.

Також відповідно до частин 6, 9 статті 31 Закону при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно, з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів . Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим законом, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, постановою господарського суду міста Києва від 26.08.2009 року Виробничо-комерційне спільне підприємство "СД" ЛТД визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута –арбітражного керуючого Сніжко О.Ю.

На виконання вимог постанови суду ліквідатором було подано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, яке опубліковано у газеті "Голос України" № 163 (4663) від 02.09.2009 року.

Представником ЗАТ "Сермета Корпорейшн" 22.12.2009 року подано клопотання про дострокове припинення повноважень ліквідатора банкрута –арбітражного керуючого Сніжка О.Ю. та призначити ліквідатором у справі –арбітражного керуючого ОСОБА_5, до якого додано протокол засідання комітету кредиторів № 4 від 22.12.2009 року (том 7, а.с. 129) .

Задовольняючи вищезазначене клопотання суд першої інстанції посилався на те, що ліквідатором банкрута –арбітражним керуючим Сніжко О.Ю. неналежно виконуються повноваження ліквідатора у справі, з чим погодився Київський апеляційний господарський суд.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України з такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується з огляду на наступне.

Приймаючи оскаржувані ухвалу та постанову, суди попередніх інстанцій посилались як на підставу усунення від виконання повноважень ліквідатора у справі Сніжка О.Ю., лише на рішення комітету кредиторів, яке було оформлене протоколом № 4 від 22.01.2009 року.

Однак, приймаючи оскаржувані рішення суди не встановили обставин порушення ліквідатором його обов"язків в ході ліквідаційної процедури та не мотивували, у чому саме полягало невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого Сніжка О.Ю., як це передбачено статтею 16 Закону.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України, вважає постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2010 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 17.02.2010 року прийнятими з порушенням норм матеріального та процесуального права, а отже такими, що підлягають скасуванню, а справа направленню на розгляд до господарського суду міста Києва.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 ГПК України (1798-12) Вищий господарський суд України,

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Сніжко О.Ю. задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2010 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 17.02.2010 року у справі № 23/444-б скасувати. Справу № 23/444-б направити на розгляд до господарського суду міста Києва.