Вищий господарський суд України в складі колегії

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.2009 (суддя Ю.Грица) позов ТОВ "Гілея"до ВДВС по м. Калуш, Івано-Франківської філії ТОВ "Мультимедія Софт", ТОВ "Відродження"про визнання протоколу № 6090025-1 прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 22 березня 2006 року, яке належить ТОВ "Гілея"недійсним, задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.04.2010 (судді: О.Скрипчук, О.Дубник, Т.Процик) рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.2009 залишено без зміни.

Господарські суди дійшли висновків, що висновок про незалежну оцінку вартості майна від 31.01.2006 згідно якого визначена оціночна вартість арештованого нерухомого майна не відповідає Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) в частині вимог щодо оформлення його змісту.

Судами досліджено експертний висновок про незалежну оцінку вартості майна, на підставі якого була визначена оціночна вартість майна винесеного виконавчою службою на прилюдні торги. Разом з тим, встановлено, що замовником такої оцінки є Івано-Франківська філія ВАТ "Банк Універсальний", тоді як відповідно до ст. 10 Закону замовником такої оцінки, повинна була бути державна виконавча служба у зв'язку з чим, мав бути укладений договір з суб'єктом оціночної діяльності, визначеним на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством.

За результатами експертизи, на адресу суду першої інстанції було направлено висновок експерта № 2346 судової будівельно-технічної експертизи по справі за позовом ТзОВ "Гілея"до ВДВС м.Калуш, Івано-Франківської філії ТзОВ "Мультимедія Софт", ТзОВ "Відродження". У даному висновку зазначено, що ринкова вартість складських приміщень загальною площею 590,8 кв.м., які розташовані в м. Калуш Івано-Франківської області по вул. Мартинця, 26 на день проведення прилюдних торгів -22.03.2009 року становить 141 718,00 грн.

Судом встановлено, різниця у визначенні вартості майна, встановленої на підставі висновку ПП "Експерт-А" та Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, складає 16 780 грн.

Відповідно до оскарженого протоколу з проведення прилюдних торгів складські приміщення, загальною площею 590, 8 кв.м., були продані за ціною 126 000 грн., а ринкова вартість згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2346 складає 141 718 грн. Таким чином, складські приміщення виставлені на прилюдні торги були продані за ціною нижчою від ринкової вартості.

ТОВ "Відродження" в касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, провадження у справі припинити.

Скаржник вважає, що судом не враховано, що ринкова вартість майна визначена експертом з врахуванням податку на додану вартість, фактично ж майно продано за вартістю 126 000 грн. без ПДВ, тобто більшою, ніж визначена експертом ринкова.

Скаржник спростовує обґрунтованість доводів позивача про неповідомлення про проведення оцінки майна, неповідомлення про проведення торгів, порушення порядку проведення торгів.

Скаржник вважає, що спір не підлягає розгляду в господарському суді, оскільки предметом є визнання недійсним протоколу прилюдних торгів, який не є актом в розумінні ст. 12 ГПК України.

ТОВ "Карпаттехноцентр" в касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, провадження у справі припинити.

Скаржник стверджує, що оскаржуваними судовими рішеннями порушено його права як добросовісного набувача спірного майна.

Інші доводи скаржника є аналогічними тим, що наведені в касаційні скарзі ТОВ "Відродження".

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційних скарг, вважає, що скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Предметом спору є визнання протоколу прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна недійсним.

Судом встановлено, що у відповідності до ст.ст. 3, 24 Закону України "Про виконавче провадження" ДВС у м.Калуші постановами від 08.08.2005 року, від 03.10.2005 року було відкрито виконавчі провадження на підставі заяв Банку та виконавчих написів приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Басай Р.Т. № 2524 від 19.07.2005 року і № 3108 від 15.09.2005 року, відповідно. Постановою державного виконавця від 20.01.2006 року вони об'єднані у зведене виконавче провадження і накладено арешт на майно боржника.

Порядок реалізації арештованого нерухомого майна врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) та "Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5 (z0745-99) (далі —Тимчасове положення).

Абзацом 1 п.5.12.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року (z0865-99) (далі - Інструкція), передача арештованого майна на реалізацію спеціалізованим організаціям здійснюється на конкурсній основі після його вилучення у боржника та проведення його оцінки.

Статтею 57 Закону та п.5.7.3 Інструкції для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) .

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", якщо законодавством передбачена обов'язковість проведення незалежної оцінки майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцінки майна шляхом укладання договорів з суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством.

Судами попередніх інстанцій досліджено експертний висновок про незалежну оцінку вартості майна, на підставі якого була визначена оціночна вартість майна винесеного виконавчою службою на прилюдні торги. Разом з тим, встановлено, що замовником такої оцінки є Івано-Франківська філія ВАТ "Банк Універсальний", тоді як відповідно до ст. 10 Закону замовником такої оцінки, повинна була бути державна виконавча служба у зв'язку з чим, мав бути укладений договір з суб'єктом оціночної діяльності, визначеним на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України; положення (національні стандарти) оцінки майна визначають випадки застосування оцінювачами методичних підходів оцінки ринкової вартості майна та випадки і обмеження щодо застосування методичних підходів до визначення неринкових видів вартості майна. При цьому, якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість. Постановою КМУ про затвердження Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" від 10 вересня 2003 р. N 1440 (1440-2003-п) дані наступні визначення термінів: оціночна вартість -вартість, яка визначається за встановленими алгоритмом та складом вихідних даних; ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу. У відповідності до пункту 11 Постанови КМУ у разі коли у нормативно-правових актах з оцінки майна, договорі на проведення оцінки майна або ухвалі суду не зазначається вид вартості, який повинен бути визначений у результаті оцінки, визначається ринкова вартість.

За результатами судової експертизи щодо визначення ринкової вартості майна висновком експерта № 2346 судової будівельно-технічної експертизи ринкова вартість складських приміщень загальною площею 590,8 кв.м., які розташовані в м. Калуш Івано-Франківської області по вул. Мартинця, 26 на день проведення прилюдних торгів -22.03.2006 року становить 141 718,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що майно реалізовано за вартість нижче ринкової.

Так, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано визнано протокол № 6090025-1 прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 22 березня 2006 року, яке належить ТзОВ "Гілея"недійсним.

Відповідно до вимог ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скарги щодо висновку про ринкову вартість майна фактичним обставинам не відповідають, правильності висновків суду щодо застосування наведених норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, не спростовують, ґрунтується на вимогах про встановлення інших обставин та надання оцінки доказам, що до повноважень суду касаційної інстанції не відноситься та виходить за межі касаційного перегляду справи.

Доводи скарги про непідвідомчість спору господарському суду відхиляються.

Підвідомчість спору господарському суду визначається суб'єктним складом учасників спору та характером спірних правовідносин.

За суб'єктним складом спір виник між юридичними особами та за своїм характером стосується оспорювання акту органу державної влади, що суперечать законодавству, ущемлює права та законні інтереси суб'єкта господарювання у майнових відносинах.

Акт державного органу –це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації –позивача у справі.

На підставі протоколу проведення прилюдних торгів проводяться розрахунки за придбане майно та оформляються результати торгів.

Таким чином, протокол породжує для учасників торгів правові наслідки, а отже є формою акта, шляхом оспорення якого здійснюється захист прав суб'єктів господарювання у спірних правовідносинах.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційні скарги ТОВ "Відродження" та ТОВ "Карпаттехноцентр" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.04.2010 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.2009 у справі № 18/128-5/164-2/234-5-6/124 господарського суду Івано-Франківської області залишити без зміни.