5020-5/028 Про визнання недійсним дисбурсментського рахунку - 14.09.2010 Прийняття

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 13.09.2010 року у зв’язку з виходом з відпустки суддів Муравйова О.В. та Полянського А.Г., призначено колегію суддів у постійнодіючому складі: Муравйова О.В. - головуючого, Кривди Д.С., Полянського А.Г. для розгляду касаційної скарги у справі № 5020-5/028 господарського суду міста Севастополя.

Закрите акціонерне товариство "Торговий дім "ГЕСС і Ко" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" про визнання недійсним дисбурсментського рахунку № 170 від 15.02.2010 року.

Позов мотивований тим, що відповідач неправомірно застосував до відповідача підвищені тарифи при нарахуванні портових зборів та наданні послуг порту.

Позивач (за первісним позовом) надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій змінив предмет позову та просив суд визнати недійсними дисбурсментські рахунки № 170 від 15.02.2010 року на суму 41 194,39 доларів США та № 249 від 28.02.2010 року на суму 23 463,67 доларів США, посилаючись на неправомірне виставлення відповідачем (за первісним позовом) цих рахунків із застосуванням підвищених тарифів при нарахуванні портових зборів та наданні послуг порту.

Державне підприємство "Севастопольський морський торговельний порт" подав зустрічний позов про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "ГЕСС і Ко" 64 658,06 доларів США у якості портових зборів та вартості послуг порту.

Зустрічний позов мотивований несплатою відповідачем (за зустрічним позовом) виставлених дисбурсментських рахунків № 170 від 15.02.2010 року та № 249 від 28.02.2010 року.

Позивач (за зустрічним позовом) збільшив зустрічні позовні вимоги та просить стягнути з відповідача (за зустрічним позовом) 122 249,72 доларів США та 1787,25 грн. в якості портових зборів та вартості послуг порту, посилаючись на те, що судно відповідача продовжує стояти у порту, у зв’язку з чим відповідач продовжує користуватись послугами порту, проте, не сплачує портових зборів та вартості наданих послуг.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 12.04.2010 року (суддя Євдокімов І.В.) у справі № 5020-5/028 У задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "ГЕСС і Ко" на користь Державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" заборгованість в розмірі 8240,63 доларів США, витрати по сплаті державного мита в розмірі 82,41 доларів США. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "ГЕСС і Ко" на користь Державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" заборгованість з розмірі 1787,25 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 15,90 грн. В частині позовних вимог Державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" щодо стягнення 114009,09 доларів США відмовлено. Стягнуто з Державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" в доход Державного бюджету України державне мито в розмірі 102,00 грн. Стягнуто з Державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" в доход Державного бюджету України державне мито в розмірі 575,92 доларів США.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову мотивовано тим, що дисбурсментські рахунки за своїми ознаками не відносяться до актів, що мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, а отже вимоги про визнання недійсними таких рахунків задоволенню не підлягають. Щодо часткового задоволення зустрічного позову, судом зазначено, що частково зустрічні позовні вимоги у розмірі 8240,63 дол. США та 1787,25 грн. визнані Закритим акціонерним товариством "Торговий дім "ГЕСС і Ко", а отже підлягають задоволенню. Відмовляючи частково у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції зазначив, що з матеріалів не вбачається вини відповідача за зустрічним позовом у простої судна біля вантажного (пасажирського) причалу, та, відповідно і застосування до нього підвищеного тарифу згідно Положення "Про портові збори".

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.05.2010 року (судді: Борисова Ю.В. – головуючий, Голик В.С., Плут В.М.) рішення господарського суду міста Севастополя від 12.04.2010 року у справі № 5020-5/028 скасовано стосовно часткового задоволення зустрічного позову. В цій частині прийнято нове рішення. Позов Державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" задоволено. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "ГЕСС і Ко" на користь Державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" заборгованість з оплати портових зборів та послуг у розмірі 124036,97 дол. США. В частині відмови у задоволення позову Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "ГЕСС і Ко" рішення господарського суду міста Севастополя від 12.04.2010 року у справі № 5020-5/028 залишено без змін. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "ГЕСС і Ко" в дохід Державного бюджету України державне мито у розмірі 85 грн. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "ГЕСС і Ко" на користь Державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" витрати по сплаті державного мита в розмірі 646,58 дол. США та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "ГЕСС і Ко" в дохід Державного бюджету України державне мито у сумі 593,78 дол. США.

Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції та задовольняючи зустрічний позов, апеляційний господарський суд зазначив, що матеріалами справи не встановлено отримання позивачем за зустрічним позовом заявки капітана судна на перешвартовку, приписи Положення "Про портові збори" не передбачають, що нарахування причального збору проводиться в залежності від потреби порту на даний причал. Крім того, судом зазначено, що сума заборгованості за електричну енергію, що включена до дисбурсментських рахунків складає 1787,25 дол. США, а не 1787,25 грн., в уточненнях до зустрічної позовної заяви, на думку колегії, мала місце технічна помилка.

Не погоджуючись з постановою суду, Закрите акціонерне товариство "Торговий дім "ГЕСС і Ко" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати та залишити без змін рішення суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, Положення "Про портові збори". Заявником також зазначено, що висновки суду апеляційної інстанції зроблені без урахування дійсних обставин справи, зокрема, щодо подання капітаном судна заявки про перешвартовку та ухилення порту від таких дій, що підтверджується наданими сторонами доказами.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається касаційної скарги, рішення та постанова у справі в частині відмови у задоволенні первісного позову про визнання недійсними дисбурсментських рахунків № 170 від 15.02.2010 року на суму 41 194,39 доларів США та № 249 від 28.02.2010 року на суму 23 463,67 доларів США, не оскаржуються.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, на підставі Угоди по судноплавному менеджменту від 24.12.2009 року, укладеної між Закритим акціонерним товариством "Торговий дім "ГЕСС і Ко" і підприємством "MULTIGRADE LTD" (SIERRA LEONE) товариство є менеджером пасажирського судна т/х "Принцеса Елена".

Т/х "Принцеса Елена" здійснює рейси на регулярній пасажирській лінії Севастополь-Стамбул-Севастополь.

Судами встановлено, що після прибуття з порту Стамбул судно було поставлено під розвантаження на причал № 143, що належить Державному підприємству "Севастопольський морський торговельний порт". Розвантаження судна була закінчено 31.01.2010 року.

Для оплати портових зборів і наданих судну під час стоянки в порту послуг відповідачем за первісним позовом був пред'явлений товариству дисбурсментский рахунок № 170 від 15.02.2010, на загальну суму 41 194,39 доларів США, рахунок № 249 від 28.02.2010 на суму 23 463,67 доларів США, рахунок № 365/1 від 31.03.2010 на суму 2439,60 доларів США, рахунок № 81/1 від 27.01.2010 на суму 479,52 доларів США, рахунок № 365 від 31.03.2010 на суму 53186,77 доларів США, рахунок № 81 від 27.01.2010 на суму 1485,77 доларів США.

Судами зазначено, що спір, у даному випадку, виник у зв'язку з застосуванням портом підвищених тарифів, передбачених пунктом 27 Положення "Про портові збори".

У пункті 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 року №02-5/422 (v_422800-96) "Про судове рішення" зазначено, що, у відповідності з статтею 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: 3.1. чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; 3.2. чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; 3.3. яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункт 3 Роз'яснення).

Пунктом 27 Положення "Про портові збори" передбачено, що із суден груп "А" та "Б" після закінчення вантажних (пасажирських) операцій за простій біля вантажного (пасажирського) причалу з причин, що залежать від судна або судновласника, причальний збір справляється з моменту закінчення навантаження-розвантаження та закріплення вантажу за 1 куб. метр об'єму судна за такими ставками: 0,0164 долара США за годину - із суден у закордонному плаванні; 0,00164 долара США за годину - із суден у каботажному плаванні.

Однак, мотивуючи постанову в частині задоволення зустрічного позову у повному обсязі, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою зазначені приписи Положення, зокрема, щодо простою судна з причин, що залежали від судна та судновласника.

Відповідно до пункту 28 Положення "Про портові збори" для відстою або закінчення операцій з обслуговування судна за вимогою капітана судна (судновласника) порт зобов'язаний надати судну вільний причал або місце якірної стоянки на рейді.

Зазначаючи, що капітаном судна заявка на перешвартовку не подавалась, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою докази, надані позивачем за первісним позовом, зокрема, Довідку, видану Головним диспетчером Севастопольського торгового порта, згідно якої перешвартовка судна згідно заявки, причал №143 - №143 на 02, 03, 04, 05 лютого переносилась по погодним умовам, згідно журналу обставин Д-04 за 2009-2010 роки.

Крім того, як вбачається з постанови суду апеляційної інстанції, зустрічний позов судом задоволено у розмірі 124036,97 дол. США.

Однак, як вбачається з заяви про збільшення зустрічних позовних вимог (а.с. 97, т.1) позивач за зустрічним позовом просив стягнути з відповідача 122 249,72 доларів США та 1787,25 грн.

Вимог про стягнення 124036,97 дол. США не заявлялось.

Також колегія звертає увагу судів на те, що докази виставлення рахунків Севастопольським торговим портом на суму 1787,25 грн. в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей –стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум . Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 4- 7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Частиною 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо надані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Оскільки, відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а також враховуючи, що господарським судом порушено вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа в частині зустрічного позову підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи в цій частині суду слід взяти до уваги наведене, з’ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "ГЕСС і Ко" задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.05.2010 року в частині скасування рішення господарського суду міста Севастополя від 12.04.2010 року у справі №5020-5/028 в частині часткового задоволення зустрічного позову та прийняття в цій частині нового рішення щодо задоволення зустрічного позову, а також рішення господарського суду міста Севастополя від 12.04.2010 року у справі №5020-5/028 в частині часткового задоволення зустрічного позову скасувати.