Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Бернацької Ж.О.,

Коваленко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат"

на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 18.05.2010 року

у справі № 26/224/09

господарського суду Запорізької області

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Абітек –Інжиніринг"

про стягнення 13214,1 грн.

за участю представників

позивача - Левадна Ю.Г.

відповідача - Проценко К.С.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.02.2010 р. (суддя Юлдашев О.О.) залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.05.2010 р. (судді Хуторной В.М., Кричмаржевський В.А., Шевченко Т.М.) зі справи № 26/224/09 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Абітек –Інжиніринг"на користь ВАТ "Алчевський металургійний комбінат"3214,1 грн. штрафу та судові витрати.

Не погодившись з рішенням господарського суду Запорізької області від 18.02.2010 р. та постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.05.2010 р. Відкрите акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить зазначені рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вимоги касаційної скарги Відкрите акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням вимог процесуального права та з неповним дослідженням матеріалів справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 березня 2009 року між ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" (покупець) та ТОВ "Абітек-Інжиніринг"(постачальник) було укладено договір поставки № 014/353, відповідно до умов якого, відповідач зобов’язався поставити, а позивач прийняти і оплатити на умовах 100% попередньої оплати матеріали: манжети пережимного клапана RVA Ду 250 в кількості 1 шт та Ду 300 в кількості 4 шт.

Пунктом 2.1 договору поставки № 014/353, визначено загальну вартість товару - 167550,54 грн.

Пунктом 2.3. договору поставки № 014/353, сторони узгодили форму оплати –100% передоплати.

За пунктом 2.4 договору поставки № 014/353, оплата та відвантаження продукції відбувається на підставі виставленого рахунку.

Відповідно до п. 2.5 договору поставки № 014/353, строк відвантаження продукції протягом 6-7 тижнів з моменту передоплати з правом дострокової поставки.

Відповідно до рахунка-фактури № СФ-0000027 від 10.03.09 р. ТОВ "Абітек-Інжиніринг" було виставлено ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" ціну до сплати у розмірі 165176,33 грн.

Згідно банківської виписки Луганської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", позивачем на рахунок відповідача перераховано суму 165176,33 грн. частинами, при цьому останній платіж здійснено 13.03.2009 р.

Таким чином, товар мав бути поставлений у строк до 01.05.2009 р.

Товар був поставлений відповідачем згідно видаткової накладної № РН-0000043 - 06.05.2009 р.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути 13214,10 грн. штрафу за порушення строків поставки, який був передбачений п. 4.1 договору поставки в розмірі 8 % від вартості непоставленої в строк продукції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України (436-15) встановлено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору й вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем було порушено п. 2.5 договору поставки № 014/353, оскільки продукцію було поставлено 06.05.09 р., тоді як постачальник мав це зробити не пізніше 01.05.09 р.

За приписами статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Умовами пункту 4.1 договору поставки № 014/353 передбачено, що за недопоставку чи несвоєчасну поставку продукції постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 8% від загальної вартості недопоставленої продукції, що не звільняє від виконання умов договору.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення штраф у розмірі 13214,1 грн.

Згідно ч. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Відповідно до п. 2.4 Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. № 02-5/293 (v_293800-94) "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань", застосування якого є можливим і до іншого виду неустойки –штрафу, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо оцінки обставин порушення зобов’язань відповідачем та обґрунтованості твердження про винятковість даного випадку, оскільки розмір застосовуваного штрафу не відповідає наслідкам порушення зобов’язань відповідачем щодо строків поставки, адже відвантаження товару затримано лише на декілька днів.

Слід також звернути увагу, що останній день поставки припадає на 01 травня 2009 р., який відповідно Кодексу закону України про працю (322-08) є офіційним святковим днем, таким днем є і 02 травня 2009 року, який припадає на вихідний –суботу, відповідно наступним робочим днем є 5 травня 2009 року.

Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано зменшено суму неустойки (штрафу), яка підлягає стягненню з відповідача, до 3214 грн. з урахуванням незначного терміну прострочення виконання зобов’язання.

Отже, під час вирішення спору, судами попередніх інстанцій правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому рішення та постанову слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, –

1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" залишити без задоволення.

2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 18 лютого 2010 року зі справи № 26/224/09 залишити без змін.