Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді Кузьменка М.В.,

судді Грека Б.М.,

судді Палій В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства

Рекламного агентства "Золушка"

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2010р.

у справі господарського суду міста Києва №25/100

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"

до 1) Дочірнього підприємства Рекламного агентства "Золушка";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайн Лтд"

про стягнення 582 682,45 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача 1: не з'явився,

від відповідача 2: Обманюк С.С. –довіреність у справі,

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2010р. (головуючий, суддя Коротун О.М., судді Кропивна Л.В., Поляк О.І.) відмовлено Дочірньому підприємству Рекламному агентству "Золошка" у прийнятті до провадження апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 29.04.2010р., якою відкладено розгляд справи, а також прийнято до провадження зустрічну позовну заяву ДП Рекламного агентства "Золушка" до ТОВ "Український промисловий банк" про визнання договору неукладеним.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з огляду на приписи ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, ухвали про відкладення розгляду справи та прийняття зустрічної позовної заяви до провадження оскарженню не підлягають.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, перший відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, та змінити ухвалу суду першої інстанції від 29.04.2010р.

Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч.2 ст.11113 ГПК України (1798-12) , касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при ухвалені оскаржуваного судового акту, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

За приписами ст. 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України "Про судоустрій України", чинного на час прийняття оскаржуваної ухвали, згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ст. 22 ГПК України (права та обов’язки сторін), сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим кодексом порядку.

В силу статті 106 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені у апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання. Права на оскарження ухвали про відкладення розгляду справи наведена норма не передбачає.

Відповідно до ст. 60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Статтею 64 ГПК України встановлено, що суддя, прийнявши позовну заяву, виносить і надсилає сторонам ухвалу, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Права сторін на оскарження ухвали про прийняття зустрічної позовної заяви до провадження наведені норми не передбачають.

Колегією суддів встановлено, що першим відповідачем оскаржувалася в апеляційному порядку ухвала господарського суду міста Києва від 29.04.2010р. про відкладення розгляду справи та прийняття зустрічної позовної заяви до провадження. Вказана ухвала винесена на підставі ст.ст. 60, 64, 77 ГПК України.

Оскільки права сторін на оскарження такої ухвали названі норми не передбачають, то колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про відмову у прийнятті апеляційної скарги ДП Рекламного агентства "Золушка" на ухвалу господарського суду міста Києва від 29.04.2010р., яка не підлягає оскарженню.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду про відмову у прийнятті апеляційної скарги першого відповідача на ухвалу суду першої інстанції, яка не підлягала оскарженню, відповідає вимогам Конституції України (254к/96-ВР) (ч.2 ст.6), де передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Керуючись ст.ст.106, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , колегія суддів

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства Рекламного агентства "Золушка" залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2010р. у справі №25/100 – без змін.